Це за­зна­чи­ла ке­рів­ник про­ек­тів Цен­тру ін­фор­ма­ції про пра­ва лю­ди­ни Люд­ми­ла Ян­кі­на під час прес-кон­фе­рен­ції «Ви­кли­ки та пріо­ри­те­ти в ді­яль­но­сті Офі­су Ом­будс­ма­на, 2018–2020», яка від­бу­лась в ін­фор­ма­цій­но­му агент­стві «Глав­ком».

Вона презентувала присутнім результати другої хвилі загальнонаціонального соціологічного дослідження «Права людини в Україні», яке було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і ГО «Центр інформації про права людини».

Но­ві мит­ні об­ме­жен­ня ру­ба­ють під ко­рінь при­кор­дон­ну тор­гів­лю в Ук­раї­ні. Мо­же, хоч черг та ко­руп­ції на пунк­тах про­пус­ку ста­не мен­ше?

Кілька днів тому обурені новими податковими обмеженнями «човники» перекрили рух поблизу прикордонних переходів «Шегині — Медика», «Рава-Руська — Гребенне», «Краковець — Корчова» та інших.
Обурилися в першу чергу ті, для кого майже щоденні візити до Польщі — це бізнес: до ЄС — із сигаретами та алкоголем, з ЄС — із продуктами та технікою. Річ у тім, що з 1 січня 2018 року в Україні набув чинності закон про податкові обмеження на занадто часте ввезення товарів з-за кордону.

В Ас­та­ні ство­ре­но суд на чо­лі з анг­лій­ським лор­дом Гар­рі Вуль­фом і йо­го коман­дою. Ме­та — за­лу­чен­ня ін­вес­ти­цій. А чо­му ж в Ук­раї­ні не вдаю­ть­ся до по­діб­них прак­тик?

Колишнього головного британського суддю лорда Вульфа призначено на посаду головного судді новоствореного Комерційного суду в Казахстані. Про це йдеться в газеті The Time. Разом із ним працюватимуть ще вісім відомих у Британії людей у мантіях, а також спеціальний реєстратор. Судді приїжджатимуть у Казахстан п’ять разів на рік.
Усіх їх приведено до присяги на спеціальній церемонії, і присяга ця нагадує ту, яку вони брали в Сполученому Королівстві. Тільки мантії у них будуть не чорні, а під барви казахстанського прапора — блакитні із золотом.

У сві­ті вже дав­но на­мі­тив­ся курс на енер­го­ефек­тив­ність, до ньо­го праг­не до­лу­чи­ти­ся й Ук­раї­на. У цьо­му нам до­по­ма­гає поль­сько-нор­везь­кий про­ект із під­ви­щен­ня енер­го­ефек­тив­но­сті. Він роз­по­чав­ся у лю­то­му 2017-го і має за­кін­чи­тись у ни­ніш­ньо­му бе­рез­ні.

Виконавцями проекту стали Асоціація міст Польщі, Норвезька асоціація місцевих і регіональних влад, Асоціація міст України та Асоціація «Енергоефективні міста України».
До проекту долучилися п’ять польських міст (Хожів, Кельце, Красник, Островець-Свентокшиський, Плоцьк) та п’ять наших (Тернопіль, Вінниця, Коростень, Біла Церква, Житомир). Також до проекту приєдналося польське місто Кобилка, яке приймало учасників ознайомчого візиту.

Фонд со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня Ук­раї­ни ми­ну­ло­го ро­ку у пов­но­му об­ся­зі про­фі­нан­су­вав ви­пла­ти ва­гіт­ним і по­ро­діл­лям. При цьо­му за­галь­ний об­сяг та­ких ви­плат збіль­шив­ся по­рів­ня­но з 2016 ро­ком на 33,4%. Про це по­ві­до­ми­ли у ви­ко­нав­чій ди­рек­ції ФССУ.
Загальна сума виплат вагітним, а також тим жінкам, що народили у 2017 році, становила 3,23 млрд грн.

Ви­пла­ти по тим­ча­со­вій втра­ті пра­це­здат­но­сті, які здійс­нює Фонд со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня Ук­раї­ни, у 2017 ро­ці зрос­ли на 25,8%.
За повідомленням виконавчої дирекції ФССУ, загалом по листках непрацездатності у 2017 році Фонд виплатив 5,95 млрд гривень.
Порівняно з 2016 роком кількість поданих до оплати лікарняних листків зменшилася на 102203, що дорівнює 2,6%. І на 88035 днів, або 0,2%, зменшилася кількість оплачених днів перебування українців на лікарняному.

Від­по­від­но до рі­шень прав­лін­ня Фон­ду со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня Ук­раї­ни з 1 січ­ня 2018 ро­ку ме­ха­нізм за­мов­лен­ня та роз­по­ді­лен­ня пу­ті­вок на від­нов­лю­валь­не лі­ку­ван­ня за ра­ху­нок кош­тів Фон­ду за­мі­ни­ло ад­рес­не за­без­пе­чен­ня ме­дич­ною ре­абі­лі­та­цією. За сі­чень по­точ­но­го ро­ку про­гра­мою охоп­ле­но біль­ше 600 осіб.
Новий порядок забезпечення лікуванням після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів передбачає спрощення механізму отримання відновлювального лікування для застрахованих осіб і прискорення надання соціальної послуги.

Се­ред­ня но­мі­наль­на зар­пла­та в Ук­раї­ні у груд­ні ста­но­ви­ла 8777 грн, що в 2,7 ра­зу біль­ше по­каз­ни­ка мі­ні­маль­ної за­ро­біт­ної пла­ти.
Про це свід­чать да­ні Дер­жав­ної служ­би ста­тис­ти­ки Ук­раї­ни, по­ві­дом­ляє Де­пар­та­мент ін­фор­ма­ції та ко­му­ні­ка­цій з гро­мад­ські­стю Сек­ре­та­рі­ату Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів.
«Середня номінальна зарплата в Україні у грудні становила 8777 грн, що в 2,7 разу більше показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 2017 рік. Як свідчать дані Державної служби статистики України, порівняно з листопадом минулого року номінальна зарплата зросла на 17,4%, а у порівнянні грудень до грудня зростання становить 35,5%», — йдеться у повідомленні.

Про го­лов­ні на­пря­ми спів­пра­ці Мін­соц­по­лі­ти­ки Ук­раї­ни зі Сві­то­вим бан­ком ішло­ся у спіл­ку­ван­ні мі­ніс­тра со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрія Реви 
з ке­рів­ни­ка­ми пред­став­ниц­тва між­на­род­ної фінан­со­вої ус­та­но­ви в Ук­раї­ні.

«Багато реформ, що ми їх провели в минулому році, стали можливими завдяки МВФ та експертноконсультативній роботі Світового банку, — зазначив А. Рева. — Наші гарячі дискусії були достатньо корисними й мали позитивний результат для якісної форми й суті пенсійної реформи. Пенсійна реформа виявилася найбільш глибокою і продуманою з усіх, що ми провели наприкінці минулого року».

Ба­га­то ді­тей у сві­ті від­чу­ва­ють бу­ден­ність як що­ден­ний жах. З най­но­ві­шої до­по­ві­ді UNICEF — ор­га­ні­за­ції ООН, яка до­по­ма­гає ді­тям по всьо­му сві­ту, ви­пли­ває, що гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги че­ка­ють 48 міль­йо­нів ді­тей у 51 кра­їні сві­ту. Щоб їм до­по­мог­ти, по­тріб­но 3,6 міль­яр­да до­ла­рів.
Найбільша частина ресурсів UNICEF повинна потрапити до дітей і родин у Сирії (йдеться про допомогу для майже 7 мільйонів дітей, які проживають у Сирії і сусідніх країнах).
Найбільшою загрозою є збройні конфлікти (зокрема, у Демократичній Республіці Конго, Іраку, Нігерії, Південному Судані, Сирії і Ємені).