«Діти не можуть чекати закінчення воєн. Уже зараз у величезному масштабі кризи загрожують їхньому життю і майбутньому», — говорить Мануель Фонтен, директор UNICEF з гуманітарних програм.
Агентство підкреслює, що сторони конфлікту проявляють вражаючий цинізм і зневагу до долі дітей. Діти становлять ціль безпосередніх атак, не мають доступу до шкіл і госпиталів, а цивільна інфраструктура знищується або руйнується. Тому аж 84% квоти, яку просить UNICEF (приблизно 3 мільярди доларів), потрапить до країн, охоплених гуманітарними кризами через насилля і конфлікти.
Однією з найбільших загроз для здоров’я і життя дітей є поширення хвороб, які переносяться через воду.
Мануель Фонтен підкреслює, що 117 мільйонів дітей, які живуть на територіях, охоплених конфліктами і природними катастрофами, не мають доступу до чистої води. У багатьох країнах, де точаться війни, більше дітей умирають через брудну воду, ніж унаслідок прямих актів насильства.
«Діти хворіють без доступу до чистої води і медичносанітарної обслуги. На жаль, госпиталі і центри здоров’я не функціонують або переповнені. Мільйони наймолодших недоїдають і це робить їх ще більше вразливими на хвороби, які переносяться через воду, наприклад на холеру», — говорить він.
В Ємені на холеру хворіє уже мільйон осіб. У Північній Кореї 60 тисячам дітей загрожує голод, а у Бангладеш триває криза, пов’язана з мусульманами, які продовжують утікати з М’янми (половину біженців становлять діти).
Незважаючи на те що діти в усьому світі чекають допомоги, заклики міжнародних організацій часто залишаються без відповіді. Торік UNICEF просив приблизно на 300 мільйонів менше, ніж позаторік, але вдалося зібрати заледве 65%. Найбільше коштів надали США (553 мільйони доларів) і Великобританія (200 мільйонів доларів).
Більше половини ресурсів потрапили до Сирії і Південного Судану. Лише 2% — до Анголи, Північної Кореї, Джибуті, Еритреї, Лівії, Малі, Непалу і біженців, які пережили урагани на Карібах.
«Страшно, що через зростання кількості криз люди можуть збайдужіти. Назви цих місць не повинні бути пустим звуком, почутим у новинах. Це справжні діти, а нашим обов’язком є допомогти їм»,— заявив «Гардіану» Майкл Пенроуз, керівник британської філії UNICEF.

Петро ПЕТРІВ