Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Грудень 26, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 06 Сiчень 2015 12:49

Україно-Російські юридичні війни

Rate this item
(0 votes)

Верхня палата російського парламенту — Рада Федерації напередодні новорічних свят вирішила зайнятися, м’яко кажучи, дивними речами. Пропонується «відновити історичну справедливість» й ухвалити «закон», у якому передача Криму в 1954 році Україні визнається «незаконною». На думку російських законодавців, це має підкріпити правовими аргументами російську позицію щодо «повернення Криму до складу Росії». Це робиться так швидко, що заперечуються навіть правові принципи, яких школярів вчать ще на уроках правознавства. Ідеться про недопущення змін закону «заднім числом».
За такою дивною «логікою» створюється правовий прецедент, коли доведеться переглянути як «незаконні» всі рішення Верховних Рад Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки і СРСР, включно з внутрішнім адміністративно-територіальним розмежуванням. Так шановна Рада Федерації власними руками підкладає міну уповільненої дії під адміністративно-правовий фундамент територіальної цілісності самої Російської Федерації.
Не менш гучним обіцяє бути й міжнародний прецедент такого рішення. У разі ухвалення цього «правового рішення» потрібно буде мати справу з висуненням претензій на повернення Калінінградської області Німеччині, Далекого Сходу — Китаю, Сахаліну і Курильських островів — Японії, а Кубані — Україні.

Фактично, державні кордони «змінюються» з порушенням не просто норм міжнародного права, а взагалі фундаментальних правових принципів, адже відкидання постулату про те, що «закон зворотної сили не має», може подарувати такі нелогічні сюрпризи, що будь-який ілюзіоніст у цирку визнає своє банкрутство. Жодний міжнародний договір не дозволяє захоплювати територію іншої держави, аби вчиняти збройну агресію щодо сусідньої країни. Тим паче держави, з якою є ціла низка угод про дружбу, ненапад і співробітництво.
Українське Міністерство юстиції підготувало до Європейського суду з прав людини три справи проти Росії. Найбільша справа стосується незаконної окупації Криму та охоплює всі факти щодо порушення прав людини під час цієї анексії. За даними Міністерства юстиції України, доказова база цієї справи складається з тисячі сторінок. Друга справа стосується викрадення українських дітей-сиріт. У рамках цієї справи — докази тісної співпраці російської влади з терористами, які перебувають на частині Донецької і Луганської областей України. Нарешті, третя справа стосується порушення прав Мустафи Джемілєва у зв’язку з недопущенням його на територію Криму, переслідуванням його близьких.
На стадії підготовки перебуває звернення української сторони до Міжнародного суду ООН. Висувається низка вимог щодо порушень Росією норм Конвенції про заборону фінансування тероризму. Зрозуміло, що цього факту Росія не визнає ніколи. Тому доцільно готувати арбітражне подання, заяву та направлення їх до Міжнародного суду ООН. Складено попередню суму збитків України від анексії Криму. Ідеться про 1 трильйон 80 мільярдів гривень. Підрахунок збитків від гібридної війни на Донбасі ще не проводився, адже українська влада не має доступу до багатьох об’єктів на цій території.
Також треба мати на увазі той факт, що російська сторона неодмінно висуне Україні зустрічні позови, які стосуватимуться подій в Одесі 2 травня 2014 року, ухвалення рішень щодо початку антитерористичної операції на Донбасі, «міжнародного розслідування» збиття 17 липня 2014 року малайзійського «Боїнга» над Торезом, не кажучи вже про тривалу судову тяганину в Стокгольмському арбітражі з приводу ціни на газ. До цих найбільш імовірних позовів українській стороні також уже зараз потрібно ретельно готуватися. Отже, новий, 2015 рік обіцяє бути ще й часом гучних українсько-російських юридичних війн.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».