Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Квiтень 16, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Вiвторок, 06 Сiчень 2015 12:47

Між ідеалізмом і бізнесом

Rate this item
(0 votes)

На початку 2015 року набув чинності перший в історії міжнародних відносин договір, який регламентує торгівлю звичайними видами зброї. Торік документ ухвалила Генеральна Асамблея ООН. Прихильники договору вважають, що він має допомогти запобігти потраплянню зброї до рук злочинців і порушників прав людини.
Договір підписали представники 130 країн — членів ООН, але поки що його ратифікувала менш ніж половина цих держав. Не зробили цього ще й США. Натомість Іран, Сирія і Північна Корея категорично відмовилися підписувати цей договір. Також Росія і Китай утрималися від його підписання. Ратифікували договір Україна, Грузія, Естонія, Латвія, Литва.
На превеликий жаль, поки що цей документ виглядає, як заклик до людоїдів стати вегетаріанцями. Справа навіть не в моральному боці питання — вагомішу проблему становлять подвійні стандарти в цій справі. Наприклад, у 1997 році британська принцеса Діана активно просувала ідею підписання договору про заборону торгівлі протипіхотними мінами. На початку ХХІ століття договір був підписаний, але відмовилися від цього кроку всі ті держави, які утрималися від підписання договору про регламентацію торгівлі звичайними видами зброї. Причому протипіхотних мін від Афганістану до Сомалі, Косова і будь-яких інших зон конфліктів менше не стало.


Не менш яскравий приклад подає Україна. У січні 1994 року вона відмовилася від ядерної зброї під «чесне слово» ядерних держав. Однак одна з держав-гарантів не просто порушила умови Будапештського протоколу, а й фактично веде проти України формально неоголошену, але від того не менш цинічну війну. Однак досі Україні пропонують лише так звану «нелетальну зброю», тобто засоби розвідки, індивідуального захисту військових, інших логістичних інструментів.
Лише легальний ринок звичайної зброї приносить країнам, які її виробляють, значні прибутки. Щорічний оборот глобального ринку озброєнь становить близько 200 мільярдів доларів. До речі, серед лідерів продажів — усі учасники «нормандського» формату врегулювання ситуації в Донбасі. До них додаються Китай, Індія, а також Бразилія. Торгівля зброєю залишається важливим інструментом зміцнення військово-політичного впливу держав, які продають зброю, в регіонах конфліктів. Сподівання на добровільний продаж зброї лише стабільним демократичним державам виглядає, як намір продати морозиво пінгвінам.
Навпаки, Росія декларує намір збільшити свою присутність на ринку звичайних видів зброї. Наприкінці 2014 року російський президент підписав нову редакцію військової доктрини Росії. Цей документ називає розширення НАТО прямою загрозою національній безпеці Росії. Фактично маємо справу з дилемою, яка постала перед Європою ще позаминулого століття. Тоді відкритим було питання, як поєднати безпеку для Росії з безпекою від Росії, особливо коли, як застерігав німецький канцлер Отто фон Бісмарк, Росія не буває настільки слабкою, наскільки зовні виглядає, і настільки сильною, як вона сама про себе думає.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».