Утім, між цими подіями є помітні відмінності: якщо британські власті визнають сам факт проведення референдуму легітимним, то офіційні іспанські власті ще півроку тому заявили, що не визнають самого факту проведення референдуму про відокремлення Каталонії. У цьому контексті досить гучного розголосу набув скандал із корупційними зв’язками деяких провідних каталонських політиків. На думку іспанських політичних технологів, це повинно зменшити рівень підтримки ідеї незалежності Каталонії.

Разом із тим обидві рекламні кампанії з проведення референдумів засвідчили помітні коливання у настроях виборців. У Шотландії попри зусилля прихильників здобуття незалежності соціологічні опитування фіксують схиляння громадської думки на користь збереження союзу з Великою Британією. Таку тенденцію пояснюють серйозними контрпропагандистськими зусиллями британського уряду на шотландському напрямку.

Зокрема, при позитивному голосуванні Шотландії погрожують виключенням з Євросоюзу й надалі можливістю вступу до ЄС на загальних підставах. Роздмухуються побоювання, що незалежність Шотландії приведе до балканізації Британії, тобто до поширення міжнаціональної конфліктності.

Крім того, частину шотландських європейських скептиків на свій бік намагаються схилити консерватори, які запевняють, що у разі перемоги на парламентських виборах 2015 року прем’єр-міністр Девід Кемерон проведе 2017 року референдум про вихід Великої Британії з Євросоюзу. На цьому тлі більше половини шотландців не хочуть радикально ламати стабільний життєвий уклад та схилятися до незалежності.

Проте супротивники британських традицій в останні тижні до референдуму планують активізувати свою пропагандистську кампанію, аби привернути до себе тих, хто поки що не визначився. Однак насправді шансів у шотландських націоналістів святкувати історичну перемогу, здається, надто мало.

Не менш непевно виглядає ситуація у Каталонії. До останнього часу більшість мешканців цієї найбагатшої іспанської провінції, яка є найбільшим донором бюджету Іспанії, однозначно виступала за незалежність. Утім, низка корупційних скандалів із провідними каталонськими політиками дещо змінила розстановку сил. Принаймні соціологічні опитування свідчать, що очікуваний результат «напівлегітимного референдуму» обіцяє бути дуже щільним.

Тому у Каталонії, скоріше за все, жодна зі сторін не святкуватиме безумовної перемоги. В обох випадках Європейський Союз виступає категорично проти «сепаратистів» та наполягає на збереженні територіальної цілісності своїх держав-членів. Це може стати вирішальним аргументом для тих, хто визначатиметься зі своєю позицією у день голосування.