Ставши членом Євросоюзу у 2007 році, Румунія залишається лідером корупційних рейтингів. Упродовж 2017–2019 років у верхніх ешелонах влади країни тривала запекла політична боротьба навколо антикорупційного відомства. Президент Йоганніс і Денчіле тривалий час перетягували на себе повноваження контролю діяльності згаданого відомства.
Зрештою, хоча Євросоюз намагався підтримувати керівницю антикорупційного відомства Лауру Кавеші, вона була вимушена піти у відставку. Після цього персональні симпатії ЄС сконцентрувалися на особі Йоганніса.
Кандидати другого туру настільки сильно не сприймають один одного, що навіть не погодили умови проведення перед виборами телевізійних дебатів. Попри це шанси Денчіле на перемогу у другому турі були мінімальними. Адже виборці, які у першому турі голосували за інших кандидатів, не були готові її підтримати.
Перемога Йоганніса означає певну трансформацію політичного ландшафту Румунії. Скоріше за все, на весну 2020 року будуть призначені парламентські вибори, які можуть означати відхід замараних корупційними скандалами соціал-демократів в опозицію та зміну кадрової верхівки партії. Зазначені процеси будуть підтримані Європейським Союзом, який зацікавлений в остаточному демонтажі корупційної системи Румунії, котра не тільки дискредитує цю країну, а й негативно впливає на репутацію самого Євросоюзу.