Власне, візит генсека НАТО став можливим після того, як Угорщина пом’якшила свою позицію щодо вотування будь-яких форм співпраці НАТО з Україною. НАТО вітало початок процесу відведення військ від лінії зіткнення на Донбасі. Правда, при цьому НАТО наголошує на важливості дотримання російською стороною своїх зобов’язань щодо припинення обстрілів.
Водночас у НАТО досі немає консолідованої позиції щодо надання Плану дій щодо набуття членства в Альянсі Україні і Грузії. Президент США Дональд Трамп більше налаштований на надання Україні власне американської військової допомоги без її ув’язування з позицією інших країн НАТО.
Утім, інцидент зі «справою Байдена», коли Трамп на певний час заморозив процес надання такої допомоги, свідчить про умовний, а не про абсолютний характер будь-яких коаліційних гарантій безпеки.
Росія знервовано відреагувала на візит генсека НАТО в Україну. Синхронно з цим візитом Володимир Путін інспектував Калінінградську область, яка опинилася на вістрі військово-політичної конфронтації Росії і НАТО.
Натомість Північноатлантичний альянс наголосив на необхідності посилення своєї присутності у Чорноморсько-Каспійському регіоні. Внаслідок цього анексований Крим уже фактично перетворився на непотопаючий російський «авіаносець».
Усе це є геополітичним та стратегічним фоном, на якому розвивається конкретика співпраці України та НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг констатував, що «модернізація українських інститутів у сфері безпеки та оборони є найкращим шляхом просування до членства». Верховна Рада України ухвалила закон щодо запровадження нових військових звань сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, що відповідають стандартам НАТО.
Важливим напрямком взаємодії є соціальна допомога українським військовим та співпраця у сфері військової медицини. Формально ще у лютому поточного року Верховна Рада попереднього скликання звернулася до партнерів по НАТО з проханням розглянути питання надання Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі.
Проте нинішній склад Верховної Ради таке звернення не підтвердив, але запропонував «нові форми співпраці» у вигляді «поглибленої, розширеної взаємодії».
Не є великою таємницею, що на перешкоді розгляду у грудні Плану дій залишається відсутність єдності з цього питання серед країн — членів НАТО.
Йдеться не тільки про специфічну позицію Угорщини, а й про неоднозначну позицію Німеччини і Франції. Вони наголошують, що План дій для України надмірно роздратує Росію, з якою й без того Україна має територіальні проблеми.
Крім того, звертається увага на той факт, що починаючи з травня 1997 року, коли було укладено Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, введено практику щорічних планів співпраці. Але відтоді жодна така програма не була виконана у повному обсязі.
На думку скептиків, це є доказом інституційної неготовності України повною мірою відповідати якісним вимогам співпраці з НАТО. Зрештою, наповнення такої співпраці конкретними заходами взаємодії сприятиме набуттю співпраці України і НАТО нових форм.