Стаття мусила справити враження — і справила: з 14 січня це один із найбільш обговорюваних текстів про ситуацію на вершинах влади США і відносинах цієї влади з Європою і НАТО.
Перед найближчими подіями: зустріччю міністрів оборони НАТО, Мюнхенською конференцією з безпеки і напередодні відзначення 70-річчя НАТО формується дуже несприятливий клімат, що посилює невпевненість, знижує довіру і погіршує перспективи для Альянсу. У багатьох людей виникає запитання: чи не буде це останньою круглою річницею НАТО?
Стаття у «Нью-Йорк Таймс» не вносить нічого нового в сенсі аналізу політичної спрямованості Дональда Трампа. Сам він уже неодноразово заявляв про своє негативне ставлення до НАТО, принаймні такого, яке діяло до останнього часу.
Відомо, що Трамп хотів би інакше розставити акценти на союзницьких обов’язках, він змушує європейських союзників «платити більше», у його риториці глибоко закорінене переконання про несправедливе ставлення Європи до Америки, навіть про використання та обкрадання американських платників податків.
Колись він назвав НАТО застарілою інституцією. Іншим разом Трамп піддав сумніву вислання американських солдатів на видуману війну, яку мала розпалити «винятково войовнича» Чорногорія. Однак до цього часу публічно він не ставив питання виходу США з НАТО.
«Високопоставлені представники адміністрації президента сказали нам, що неодноразово у 2018 році Трамп приватно говорив, що хоче вивести Сполучені Штати Америки з НАТО», — пишуть автори статті. Це означає, що хоча справа не вийшла за межі Білого дому, вона не раз обговорювалась.
Одна з таких дискусій точилася перед винятково складним минулорічним самітом НАТО у Брюсселі. Трамп сказав найближчим співпрацівникам, що не бачить сенсу участі в Альянсі, який, на його думку, лише зловживає американськими ресурсами.
Тоді вдалося зупинити президента щодо публічних висловлювань цих думок. Саміт, хоча і був сповнений напруги, відбувся без заяв про вихід США. Навпаки, наприкінці Трамп заявив, що домігся збільшення оборонних витрат НАТО і приписав собі авторство цих змін.
Зрештою, це небезпідставно, бо хоча європейські країни самі доходять висновку, що втрати на оборону треба збільшувати, покрикування і погрози США схиляють уряди окремих країн до збільшення оборонного бюджету.
У липні 2018 року вже колишній міністр оборони Джеймс Меттіс і радник з питань національної безпеки Джон Болтон переконали Трампа, що порушення теми виходу США з НАТО буде таким шоком для європейських союзників, що, врешті-решт, це зашкодить Америці. Найімовірніше, однак, це не означало завершення дискусії у коридорах Білого дому.
З’явилися нові сигнали, що ставлення Трампа до НАТО не зазнало змін. Навпаки: ювілейні святкування можуть бути використані для відновлення нападок на Альянс. За даними «Нью-Йорк Таймс», масштаб запланованого на початок квітня святкування         70-річчя підписання Договору був знижений.
Це не буде велике святкування за участю керівників країн-членів, а лише зустріч міністрів закордонних справ. Кажуть, більші урочистості заплановано на кінець року, але хто знає, що може статися до цього часу.
У липні має відбутись у Брюсселі «звичайний» саміт, на якому не буде бракувати складних і суперечливих для союзників тем, переважно пов’язаних із втіленням у життя ізоляціоністської політики Трампа у формі виходу із Сирії, чутками про зменшення активності в Афганістані, розірванням договорів з безпеки тощо.
Вступом до цього стала осіння промова нового керівника дипломатії США Майка Помпео на міні-саміті керівників дипломатії НАТО.
У лютому на подібній регулярній сесії повинні зустрітися міністри оборони і США буде вже представляти нова особа — тимчасовий керівник Пентагона Патрік Шанахан, який недавно змінив Джеймса Меттіса.
Відставка міністра оборони була потрясінням не тільки для США, а й для НАТО. Меттіс був відданий традиційному розумінню американських обов’язків і союзів і у своєму прощальному листі дав виразно зрозуміти, що президент дивиться на цю проблему інакше.
Не дивно, що стаття в «Нью-Йорк Таймс» більше розчарувала, ніж здивувала середовище «атлантистів» по обидва боки океану. Частина експертів нагадує, що попереджала, інша частина з песимізмом зауважує, що починає здійснюватися чорний сценарій.
Більшість заявляє, що єдиним світовим лідером, який може цьому радіти, є Володимир Путін. Колишній шведський міністр закордонних справ Карл Більд коментує: оскільки Трамп розглядає вихід із НАТО, то гірше бути не може.
Німецький експерт Ульріх Шпек присвятив статті коментар, найважливішою тезою якого є те, що Німеччина повинна робити більше, щоб утримати США в Європі, бо тільки так можна ефективно стримувати Росію.
Це суперечить поширеній думці, ніби Німеччина і Франція — головні противники американської присутності на континенті. Шпек стверджує, що вже нема шансів, аби Париж замінив Вашингтон, і тому не потрібно плекати ілюзії.
У багатьох американських коментарях проводиться лінія, що хоча президент переконує, що він твердий, як ніхто, щодо Росії, — насправді говорить і робить речі, які Кремль найбільше очікує і бажає.
Медіа відкрили, що ФБР вело слідство у справі, яка звучить шокуюче, а саме: чи президент США діяв в інтересах Росії? Трамп був навіть змушений відповідати на так поставлені запитання — бо американські журналісти, навіть із редакцій, які підтримують президента, не можуть пройти просто так повз такі звинувачення.
Мало того, виявилося, що розмови Трампа з Путіним залишилися таємницею для його найближчого оточення — він навіть забрав записи перекладачів. У цьому контексті повідомлення, що Трамп розглядає вихід США з НАТО, звучать ще страшніше.
Але нині це лише повідомлення та припущення — від них до реальних кроків дуже далеко.
З іншого боку, закиди щодо Альянсу були його гаслами у процесі виборів, і схоже на те, що саме тепер президент приступив до виконання своїх обіцянок.
Проблема будівництва стіни на кордоні з Мексикою показує, що він це робить за будь-яку ціну, навіть ціною рекордно тривалого припинення діяльності федерального уряду. Хто знає, може, він наважиться і на неймовірний крок щодо НАТО?

Євген ПЕТРЕНКО