У Китаї панує цензура, але в Інтернет проникають тексти відомих економістів і офіційних осіб, які попереджають щодо поглиблення конфлікту із США. Окремі китайські експерти відверто визнають, що їхня країна нині занадто слабка, щоб виграти конфронтацію із США.
«Чи Китай уже реалізував завдання, яке полягає у збагаченні? Чи можемо почати безпосередню конкуренцію із США й іншими країнами Заходу? Китай повинен продумати свою загальну стратегічну ситуацію», — пише Ю Джі, економіст із Шанхайського університету економіки і фінансів.
«Якщо здійснимо помилку і відбудеться загострення торговельної війни, то вона може перетворитися на фінансову, економічну, сировинну і геополітичну війну.
США використовують свою гегемоністську систему, встановлену після Другої світової війни, щоб зупинити зростання Китаю», — попереджає Рен Зепін, головний економіст холдингу China Evergrande Group.
З’являються також аналітичні висновки, що китайська влада обрала занадто агресивну тактику у відношеннях з адміністрацією Трампа.
«Схоже на те, що китайські офіційні діячі ментально не готові до конфлікту чи торговельної війни», — вважає Гао Шанвен, головний економіст фінансової фірми Essence Seсurities CO.
На його думку, китайська влада недооцінила негативне ставлення в США до китайської великодержавної політики. Антикитайські висловлювання стали консенсусом в американській громадській думці і тамтешній правлячій партії, — вважає Гао.
Ці голоси становлять відверту критику політики китайського лідера Сі Цзіньпіна. Сі в минулому році представив своє бачення перетворення Китаю на найбільшу глобальну державу.
Тим часом Ден Сяопін, лідер Китаю у 1978–1989 роках (при правлінні якого здійснено трансформацію Китаю від маоїзму до капіталізму), говорив, що Китай не повинен афішувати свої державницькі амбіції, а навіть приховувати силу, щоб не тривожити інших держав.
Китайців могла стурбувати хоча б справа американських санкцій на китайський телекомунікаційний концерн ZTE. Вони відрізали цю фірму від поставок компонентів із США і змусили її у травні припинити виробництво смартфонів.
Проблематичним для китайського бізнесу можуть бути деякі мита у відповідь, установлені Пекіном на американські продукти. Наприклад, мито на сою з 6 липня у розмірі 25%. За прогнозами американського Міністерства сільського господарства, у 2019 фінансовому році Китай повинен імпортувати 103 мільйони тонн сої. Весь світ зпоза США буде експортувати лише 100 мільйонів тонн сої (США експортуватимуть 62 мільйони тонн).
Отже, Китай не зможе повністю замінити американську сою сировиною з інших країн. Навіть якщо на пні викупить вирощену сою з інших країн світу, то все одно мусить додатково закупити щонайменше кілька мільйонів тонн у Сполучених Штатах Америки.
Існує серйозна небезпека, що торговельна війна між Китаєм і США почне стимулювати інші країни до протекціонізму. Наприклад, за даними агентства Блумберг, канадський уряд готує підвищення мита на сталь і систему імпортних квот на цю сировину. Він хоче таким чином запобігти проникненню на канадський ринок дешевої сталі з Китаю та інших країн.
Прем’єр Канади Джастін Трюдо на недавньому саміті G7 гостро критикував американський протекціонізм. Тепер він сам прагне використати інструменти захисту канадських металургів.

Петро ПЕТРІВ