Бурхлива виборча кампанія в Мексиці, яка супроводжувалася стріляниною на передвиборчих мітингах, знову спровокувала притік до південних штатів США чималої кількості біженців із Мексики.
У відповідь Дональд Трамп домігся у Верховному суді США «історичного рішення» щодо легалізації свого президентського указу 2017 року стосовно обмеження притоку нелегальних біженців до США.
На думку багатьох мексиканських політиків, Сполучені Штати Америки займають упереджену позицію щодо Мексики. Ця тема поряд з іншими традиційними соціально-економічними проблемами країни, яка одночасно є однією з найбільших виробників нафти серед країн — експортерів нафти ОПЕК і потерпає від великих диспропорцій у доходах між найбагатшими і найбіднішими громадянами, була провідною у передвиборчій кампанії.
Досить несподівано як для зовнішніх спостерігачів із третьої спроби переміг Андрес Лопес Обрадор, якого називають «мексиканським Трампом». На виборах 2008-го і 2013 років він програвав, хоча набирав чимало голосів виборців.
Прихильники Обрадора вважають, що його прихід до влади можна порівняти з Мексиканською революцією 1914–1918 років. Але задля успішного президентства Обрадору треба вирішити титанічні завдання. Найголовніше полягає у врегулюванні внутрішніх соціальних протиріч, які провокують посилення наркомафії та радикально погіршують відносини між Мексикою і США.
Попри те що Дональд Трамп одним із перших привітав Обрадора з перемогою, відносини між двома президентами не обіцяють бути безхмарними. Не тільки із суб’єктивних причин імпульсивності та надмірної публічної емоційності двох глав держав, а й через об’єктивні протиріччя.
Трамп намагається будь що повернути робочі місця у США. Заради цього він фактично поховав проект Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), який давав мексиканцям робочі місця. Оскільки нафтовидобувний сектор Мексики не може поглинути мільйони вільних робочих рук, вони намагатимуться й надалі знайти свою «американську мрію» у США.
Як компромісно вирішити ці протиріччя, поки що невідомо, так само як не зрозуміло, кому з президентів — мексиканському або північноамериканському — доведеться піти на поступки.