Спочатку Хорст Зеєхофер ультимативно зажадав від канцлера Ангели Меркель, аби вона вимагала дотримання положення Шенгенських угод про вільне пересування громадян Євросоюзу країнами Союзу, яке передбачає можливість повернення нелегальних мігрантів до країн, в які вони із самого початку прибули.
У відповідь неформальну «коаліцію» утворили Австрія, Італія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, які категорично виступили проти цього. У підсумку знайшли компромісний варіант — створювати для нелегальних мігрантів своєрідні «фільтраційні» табори, де мають з’ясовувати їхній правовий статус та у разі відсутності прав на політичний притулок висилати за межі Шенгенського простору.
Місцем розташування таких таборів пропонували стати деяким північноафриканським державам, але Марокко, Алжир і Єгипет категорично відмовилися. Поки що тривають переговори з Лівією, але за умов фактичної запеклої громадянської війни у цій країні сподівань на успіх цих переговорів мало.
У свою чергу, Австрія та Італія консолідовано виступили проти повернення на свою територію біженців, які 2015 року транзитом їхньою територією прибули до ФРН.
Скоріше за все, вже восени міграційне питання знову актуалізує протиріччя в середині Євросоюзу. Австрія готова виступити каталізатором цих процесів. Варто пам’ятати, що лідер Австрійської народної партії Себастьян Курц має за коаліційного партнера ультраправу Австрійську партію свободи, яка не планує у міграційному питанні відступати від своїх програмних настанов.
Не менше проблем під час свого головування Австрія отримує з балканського напрямку. За час свого головування в ЄС у першому півріччі поточного року болгарська дипломатія спромоглася зблизити позиції Греції і Македонії щодо редагування назви країни Македонія.
На початку липня македонський парламент подолав вето президента Георге Іванова на зміни до Конституції країни, які затверджують назву «Північна Республіка Македонія». Однак грецька правоцентристська опозиція невдоволена присутністю у новій назві країни слова «Македонія».
Тож австрійській дипломатії доведеться від імені Євросоюзу доводити це питання до логічного завершення, без чого неможливо розпочати переговори про вступ Македонії до Євросоюзу. Утім, нині правляча у Відні коаліція скептично ставиться до подальших розширень Євросоюзу, тому розраховувати на прорив у цьому питанні також було б надто оптимістично.
Що стосується питання режиму санкцій Євросоюзу проти Росії, то основні дебати з цього приводу обіцяють відбутися наприкінці австрійського головування в Євросоюзі. Загалом на найближчі півроку австрійській дипломатії доведеться багато попрацювати.