За тиждень до сінгапурської зустрічі російський міністр закордонних справ Сергій Лавров особисто у Пхеньяні попереджав Кім Чен Ина від надмірної довіри Трампу. Російські аргументи вибудовувалися на прикладі зміни позиції Трампа щодо іранської ядерної програми.
Мовляв, Трамп перекреслив спадок свого попередника Барака Обами у питанні іранської ядерної програми, не може бути гарантій того, що наступник Трампа не перекреслить гіпотетичних домовленостей щодо північнокорейської ядерної програми.
По лінії спеціальних служб Кім Чен Ина наполегливо попереджали щодо можливості воєнного перевороту у Пхеньяні під час його сінгапурської зустрічі з Трампом. Але мотивація Кіма досягнути миру на Корейському півострові виявилася потужнішою за всі попередження.
Трамп, готуючись до переговорів із Кімом, заявив: якщо відчує його нещирість, відразу перерве переговори. До початку переговорів їхній порядок денний не було оприлюднено.
Проте логіка речей вказує на найбільш гострі питання. Північна Корея наполягає на заміні угоди про припинення вогню 1953 року на повноцінний мирний договір. Такий договір може бути правовим форматом наближення до конфедеративного союзу Півночі і Півдня.
За результатами зустрічі президента США Дональда Трампа й лідера КНДР Кім Чен Ина 12 червня в Сінгапурі сторони підписали спільну заяву, в якій домовилися про зустрічні кроки принаймні по чотирьох пунктах.
Текст офіційного документа оприлюднив у вівторок Білий дім.
У ньому, зокрема, висловлюються наміри встановити нові двосторонні відносини; побудувати міцний мир у КНДР; провести повну денуклеаризацію Корейського півострова, а також повернути останки загиблих у Корейській війні. Крім того, у спільній заяві закріплюється домовленість щодо продовження переговорного процесу між двома країнами.
Позитивним є сам факт такої зустрічі, яка ще за два місяці до неї не була гарантована.
Навіть складний дипломатичний діалог є кращим за війну. Попереду багато перешкод, але за доброї політичної волі можливі й дипломатичні дива.