На початку червня чеський прем’єр Богуслав Соботка заявив, що Чехія не належить до держав, які підтримують зміцнення сил НАТО в Європі. У відповідь на критику правої опозиції і християнсько-демократичного коаліціанта прем’єр уточнив, що він говорив про присутність НАТО у Чехії. Потім у недавно опублікованій статті пояснив, що його Чеська соціал-демократична партія (ЧСДП) «не закликає до зміцнення присутності військ НАТО чи США у ЄС», але розуміє, чому Польща та балтійські держави мають іншу позицію.
Позиція чеського уряду є наслідком партійних підходів та страху перед ескалацією протистояння з Росією, яка може зашкодити економічним інтересам. Чеські соціал-демократи, перебуваючи в опозиції, дистанціювалися від форсованої правицею ідеї поглиблення співпраці в галузі безпеки із США, часто звертаючись до риторики німецьких соціал-демократів.
Ще до українсько-російського конфлікту у ЧСДП популярним був погляд, що найкращим способом підтримки демократичних реформ у Росії є її включення у багатосторонні проекти і поглиблення співпраці ЄС — Росія та НАТО — Росія.
Елементи цього мислення спостерігаються у чеських елітах і нині. Прем’єр Соботка звертає увагу на подібні підходи соціал-демократів Австрії, Німеччини, Словаччини чи Франції. На початку цього року міністр закордонних справ Любомір Заоралек старався поєднати таку політику з критикою дій адміністрації Путіна, демонструючи на форумі ЄС загострення позиції щодо Росії, але негативна реакція в партії привела до того, що зараз на тему українсько-російського конфлікту висловлюється, як правило, лише прем’єр.
Провідним прихильником зміцнення чесько-російських економічних відносин є президент Мілош Земан, який продовжує політику свого попередника Вацлава Клауса. В минулому Земан закликав збільшити обсяг російських інвестицій у Чехії; до його близьких співпрацівників належить, зокрема, член керівництва чеської фірми, яка контролюється російським нафтовим концерном «ЛУКойл».
Земан, як і Соботка, не підтримує посилення санкцій щодо Росії, вважаючи їх неефективним інструментом. Елементи гострої риторики щодо Росії президент поєднує з акцептацією деяких дій Росії. Наприклад, висловився за рішучу відповідь НАТО в разі агресії російських військ проти України, проте вважає питання Криму вже закритим, що російська сторона негайно спритно використала у пропаганді.
Президент Земан визнав план зміцнення присутності військ НАТО в Європі зрозумілою реакцією на дії Росії, разом із тим підкреслив її чисто символічний характер. Хоча порівняно з позицією прем’єра деякі висловлювання президента Земана можуть виглядати критичнішими щодо Росії, насправді різниця полягає тільки у комунікаційній стратегії.
З 2009 року чеський експорт у Росію збільшився майже на 130%. Приміром, чеські інвестиції у Росії у два рази більші, ніж польські. У 2013-му у Росію потрапило 3,7% чеського експорту, і попри те що ця держава лише на сьомому місці у списку споживачів чеських продуктів, чехи бачать на цьому ринку значний потенціал і багато років вважають його пріоритетним у чеській експортній стратегії.
Акцент на реалізації поточних економічних інтересів, особливо у відносинах із Росією, не є новим феноменом чеської політики. Економізацію закордонної політики проводив уже правоцентристський уряд Петра Нечаса. Суттєвою різницею відносно попередніх років стала зміна традиційного підходу МЗС, який під керівництвом Карла Шварценберга гострою критикою порушення прав людини і принципів демократії риторично балансував дії президента, прем’єра і міністра промисловості і торгівлі, які турбувалися про отримання нових контрактів для чеських підприємств.
Тим самим Шварценберг, лідер консервативної TOP-09, зміцнював вироблене під час президентства Вацлава Гавела реноме Чехії як країни, котра після визволення від комуністичного режиму продовжує боротьбу за демократію і права людини, підтримуючи опозиціонерів і дисидентів в інших країнах світу.
Хоча Шварценберг за понад п’ять років перебування на посаді міністра закордонних справ ні разу не був з офіційним візитом у Росії, немає однозначних доказів негативного впливу критичних щодо Кремля дій чеської дипломатії на чесько-російський торговельний обмін.
Нинішнє керівництво МЗС декларує, що не збирається відмовлятися від підтримки демократії і прав людини, проте переконує, що цю політику краще проводити при зачинених дверях, а не через медіа. Як заявив заступник міністра закордонних справ Петр Друляк, чехи повинні краще зрозуміти ставлення до проблематики прав людини в інших культурах. Такий підхід має допомогти уряду відкрити нову сторінку у чесько-китайських відносинах. Після серії візитів чеських міністрів у Пекін очікується візит чеського президента Земана до Китаю і перший від вісімдесятих років візит китайського президента до Праги.
Більшість чеського суспільства вважає, що конфлікт в Україні становить загрозу для Європи (65% респондентів) і безпосередній виклик для безпеки Чехії (55%). Цьому сприяють зміни у ставленні чеських політиків до потреб збройних сил. Скорочення бюджету міністерства оборони попередніми урядами з 2005 року (з одним винятком — у 2009-му) привело до того, що, на думку начальника генерального штабу армії, чеська армія не може виконати свої завдання і зобов’язання навіть на 60%.
Політика Праги останніми місяцями зазнала сильної критики з боку керівництва НАТО і союзників, які вимагали підвищення рівня фінансування армії, а він упав до 1,08% ВВП. Чергові уряди вважали достатнім внеском Чехії в реалізацію союзницьких зобов’язань участь у закордонних місіях. Однак російсько-український конфлікт змусив переглянути такий підхід.
Коли міністр оборони Мартін Стропніцкі оголосив про готовність послати чотири літаки JAS-39 Gripen і 300 солдатів на зміцнення східного флангу НАТО, у країні розпочалася дискусія навколо ситуації в армії. За словами прем’єра, у наступному році бюджет міністерства оборони вперше за останні п’ять років не зменшиться і становитиме 1,58 мільярда євро. Про підтримку цього рішення заявили як прем’єр Соботка, так і міністр оборони Стропніцкі. Принаймні наразі цей план користується підтримкою президента і опозиції.
Євген ПЕТРЕНКО