Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Грудень 26, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Червень 2014 03:00

Круті повороти «південного потоку»

Rate this item
(0 votes)

24 черв­ня 2014 ро­ку ро­сій­ський пре­зи­дент Во­ло­ди­мир Пу­тін від­ві­дав Від­ень. Тер­мін ві­зи­ту бу­ло під­твер­дже­но ще на по­чат­ку мі­ся­ця, ко­ли у Ва­шинг­то­ні і Брюс­се­лі лу­на­ли по­гро­зи що­до за­про­ва­джен­ня тре­тьо­го ета­пу еко­но­міч­них санк­цій про­ти Ро­сії.

Одним із ключових моментів цих санкцій у відповідь на продовження російської агресії проти України мало стати призупинення будівництва газопроводу «Південний потік». Зважаючи на це, між Росією та Заходом розгорнулося дипломатичне перетягування ініціативи у цьому питанні.
Спочатку Євросоюз і США навели неспростовні аргументи для Болгарії і Сербії, аби заморозити згаданий сумнозвісний газовий транспортний проект. Але не встигли американські дипломати залишити Белград, як там побував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, якого серби запевнили у намірі продовжити реалізацію побудови сербської ділянки газопроводу.


Утім, головне значення у цьому проекті має австрійська участь як із фінансової точки зору, так і з технічної. Консорціум австрійських і ліхтенштейнських банків декларує намір продовжити фінансування проекту «Південний потік». Таким чином Кремль знову намагається зіграти у звичну гру «поділяй і володарюй», тобто пробує розколоти консолідовану східноєвропейську політику Європейського Союзу.
Нагадаємо, що самій Австрії не звикати до політичних санкцій із боку Євросоюзу, адже 2000 року обмеження були введені у відповідь на входження ультраправої популістської партії «Свобода Йорга Хайдера» до правлячої коаліції з Австрійською народною партією. Позаяк російський капітал вільно почувається в австрійських та ліхтенштейнських банках, таким само потужним залишається й російський політичний вплив на австрійську політичну та бізнесову еліти.
Скандальні нотки віденському візиту Володимира Путіна надає загальний політичний фон. Оскільки триває третя газова війна Росії проти України, гучно відбувається гра російськими військовими м’язами на східному кордоні України, а наприкінці поточного тижня Україна, Грузія і Молдова підписують економічні складові угод про асоціацію з Євросоюзом. Враховуючи це, реанімація проекту побудови газопроводу «Південний потік» може вважатися своєрідним реваншем Кремля, бо росіянам вкотре вдалося показати вразливі місця спільної європейської енергетичної політики та довести декларативність режиму економічних санкцій.
Зрозуміло, що гучність такого політично-енергетичного скандалу неодмінно вдарить рикошетом по самому проекту «Південний потік». Сполучені Штати Америки не приховують наміру будь-що заблокувати його реалізацію. Звичайно, Австрія як нейтральна держава може нехтувати рекомендаціями, які надходять із Вашингтона країнам — членам Північноатлантичного альянсу, але австрійська поведінка ставить під сумнів спроможність й Європейського Союзу стимулювати свої держави-члени до погодженої політики навіть ціною певних обмежень суверенних економічних інтересів.
Тож якщо рішення австрійського уряду відновити співпрацю з Кремлем в енергетичній сфері в найбільш гострий момент протистояння Росії і Заходу не буде відкоректоване Європейським Союзом, ця структура знову розпишеться у своїй безпорадності з усіма негативними наслідками для процесу європейської інтеграції. Тому що тактична вигода, яку австрійський бізнес розраховує отримати від проекту «Південний потік», може коштувати стратегічної поразки. Чого не хотілося би всім прихильникам мирної, об’єднаної не тільки спільними бізнесовими інтересами Європи.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».