Вірменська опозиція теж закликала уникнути негативного результату виборів прем’єр-міністра, як 1 травня, бо у такому випадку мали бути проведені позачергові парламентські вибори.
Зрештою, Республіканська партія Вірменії, яка має більшість у цьому складі парламенту, додала голоси, необхідні для законного обрання Нікола Пашіняна. Умовою для цього було проведення позачергових виборів у законних хронологічних термінах.
Нікол Пашінян не виключає такої можливості, але лише після внесення змін до закону про вибори. Заради цієї мети новому прем’єр-міністру і новій опозиції ще доведеться шукати компроміси.
У коментарях подій успішної революції у Вірменії з’явилися різні версії геополітичних пояснень цих подій.
За однією версією Росія переконала «республіканців» піти на поступки, аби у перспективі віддати Азербайджану хоча б частину Нагірного Карабаху. Мова нібито про історично азербайджанські землі так званого Лачинського коридору, який є єдиним сухопутним шляхом зв’язку між власне Вірменією і Карабахом.
На користь цієї версії працює фактаж зближення політики Росії і Туреччини у Сирії, що може бути «довантажено» компромісним поділом сфер впливу на Кавказі.
Але проти цієї версії є контраргументи. Адже дестабілізація становища у Вірменії може погіршити становище російської військової бази у цій країні, наслідком чого може бути послаблення позицій Росії на Кавказі загалом.
Поки що Нікол Пашінян наголошує, що він не збирається радикально переглядати зовнішньополітичний курс Вірменії.
Зрозуміло, що робити висновки щодо новацій у вірменській дипломатії можливо лише після остаточного з’ясування тенденцій розвитку внутрішньої політики Вірменії.
Андрій МАРТИНОВ
