Загреб був вимушений погодитися на передачу Гаазькому міжнародному трибуналу хорватських військових, які, зокрема, ліквідували у серпні 1995 року «Сербську Країну». Утім, навіть після вступу до ЄС Хорватія не належить до «відмінників» європейських оптимістів.
Намагаючись у 2013 році показати позитивний приклад іншим балканським країнам, Євросоюз заплющив очі на власні принципи — не приймати країн, які мають територіальні суперечки. На превеликий жаль, Хорватія і Словенія від часів розпаду Югославії сперечаються за належність півострова Плевлака, який є прибутковим курортом на Адріатичному морі.
Внаслідок цього вперше в історії процесу європейської інтеграції в реальній політиці залишається неврегульована територіальна суперечка між двома рівноправними країнами — членами Євросоюзу.
Треба зазначити, що хорватський приклад не є найскладнішим із тих, з якими Євросоюз стикається на Балканах. Ще більш суперечливим є сербське, косовське, македонське питання. Зокрема, Сербія досі категорично виступає проти поєднання тем своїх переговорів про вступ до Євросоюзу із визнанням незалежності Косова.
У свою чергу, Косово невдоволено тим, що досі Євросоюз офіційно не розпочав із ним переговорів про вступ. Правда, це поки що в принципі неможливо, адже незалежність Косова досі не визнали Греція (через кіпрську проблему з турками), Румунія (через претензії до «возз’єднання» з Молдовою і придністровське питання), Угорщина (через статус угорців у Словаччині та румунській Трансільванії), Іспанія (через свої проблемні провінції Басконію і Каталонію).
До того ж Македонія поки що ніяк не може домовитись із Грецією щодо нової назви своєї країни. Грецькі націоналісти категорично проти використання слова «Македонія» у будь-яких нових редакціях цієї назви.
Зрештою, європейські скептики наголошують, що балканське розширення ЄС явно не на часі із суто фінансових причин. Адже у разі завершення процедури виходу Великої Британії з ЄС Євросоюз утратить надійного спонсора свого бюджету, натоміть у разі вступу п’яти-шести балканських країн, навпаки, отримає нових претендентів на субсидії.
Поки що Європейська комісія розглянула питання стану справ з переговорами про вступ до Євросоюзу країн Західних Балкан: Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Македонії, Чорногорії.
Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зазначив, що жодна з цих країн до 2025 року не вступить в ЄС, якщо нинішні члени ЄС Хорватія і Словенія не погодять територіальних суперечок.
Утім, навіть якщо це станеться, на шляху країн Західних Балкан до Євросоюзу ще дуже багато перешкод. Правда, Євросоюз вимушений займатись європеїзацією Балкан, аби уникнути балканізації Європи.

Андрій МАРТИНОВ