Тому за політичної волі і бажання можна вирішити будьяку правову колізію. Це добре розуміють японські політичні прагматики.
Днями японський уряд створив спеціальну раду, яка має розглянути прохання імператора Акіхіто передати за життя свій трон сину Нарухіто. Метою роботи зазначеної ради має стати формулювання пропозицій щодо внесення до законодавства країни поправок, аби зробити ймовірним добровільний відхід імператора від державних обов’язків.
Влада пропонує заради цього випадку створити спеціальний закон. Натомість опозиційні сили вимагають перегляду всього закону імператорського дому. Зокрема, за японським законодавством та традицією, жінка не може успадковувати трон. Але у принца Нарухіто народжуються поки що самі лише доньки.
Японські опозиційні сили пропонують у змінах до закону про наслідування імператорського трону передбачити й можливість його успадкування за жіночою спадковою лінією. Поки що ця пропозиція здається надто модернізаційною консервативним колам країни.
Вони досить послідовно обстоюють японські інтереси на міжнародній арені. Зокрема, Японія призупинила фінансування Організації ООН із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) у відповідь на включення до Списку всесвітньої спадщини «Пам’ять світу» документів про різанину, вчинену японськими військами 1937 року в китайському місті Нанкін.
Ця тема залишається гострою в японськокитайських «війнах пам’яті», тому Токіо звинуватило ЮНЕСКО в прокитайській упередженості та неврахуванні японської точки зору на ці події. Вона нагадує позицію Туреччини, яка послідовно заперечує геноцид вірмен у роки Першої світової війни.
Так само Японія заперечує геноцид китайців у роки Другої світової війни. І поки що варіанти ймовірного вирішення цієї проблеми не проглядаються. Тиснути на Країну Східного Сонця світовому співтовариству непросто, адже вона залишається важливим спонсором різноманітних міжнародних організацій. Зокрема, Японія — один із найбільших спонсорів ЮНЕСКО, якому тепер доведеться скорочувати низку проектів.
Нагадаємо, що від 2012 року Японія кредитувала Міжнародний валютний фонд на 60 мільярдів доларів. Банк Японії розглядає можливості викупу державних боргових зобов’язань. Але у разі обмеження японських внесків, МВФ буде важко кредитувати країни, які потребують фінансової допомоги.
Отже, японська політична модернізація відбувається з максимальним урахуванням національних інтересів, що заслуговує на повагу.

Андрій МАРТИНОВ