Тереза Мей заявила, що підходить до питання Брексіту конструктивно, але переговори про умови виходу з ЄС займуть багато часу і вимагатимуть скрупульозної праці: «Хочу, щоб це був раціональний і впорядкований вихід», — сказала британський прем’єр у Берліні, запевнивши, що Великобританія не буде починати процесу виходу до нового року.
Зі слів європейських лідерів випливає, що рішення відкласти початок процесу виходу на кілька місяців попередньо було узгоджене. Канцлер Меркель підкреслила, що новий британський уряд має мандат виборців на проведення Брексіту, і від Лондона залежить, коли цей процес розпочнеться. Меркель підтвердила, що згідно із законодавством Євросоюзу, Великобританія мусить спочатку скласти формальну ноту, але закони не зобов’язують її внесення в конкретний момент.
Днем пізніше ці слова повторив на конференції з Терезою Мей президент Франції, зазначивши, що, хоча Великобританія виходить з ЄС, вона завжди буде політично і географічно в Європі, і французька позиція не передбачає покарання британців за рішення про вихід зі спільноти.
Меркель і Олланд, однак, підкреслили, що Лондон мусить визначитися, чого очікує від Євросоюзу. Посилаючись на інколи складні і не завжди задовільні переговори з Девідом Кемероном, Меркель сказала, що в спільних інтересах, аби Великобританія детально і зрозуміло підготувала свою переговорну позицію та чітко виклала, як бачить подальші відносини з ЄС.
На разі Великобританія немає чіткого бачення відносин з Євросоюзом. Кажуть, що Мей є прихильницею посередньої опції між норвезькою моделлю, яка забезпечує безмитний доступ до спільного ринку, але зобов’язує до внеску в бюджет ЄС і згоду на вільне переміщення осіб, та канадською моделлю з договором про вільний ринок, який, однак, не включає вільного обігу послуг, які становлять 70% британської економіки.
Мей заявляє, що результат референдуму означає необхідність встановлення контролю за переміщенням людей з ЄС, і це буде одне з питань переговорів, які уряд збирається провести в інтересах британців. Водночас вона додає, що Великобританія хоче «доброго договору» про торгівлю товарами та послугами.
Про канадську модель як найкраще рішення писав міністр з проблем Брексіту Девід Девіс. У свою чергу, міністр закордонних справ Борис Джонсон надалі підтримує модель, згідно з якою Великобританія дає своїм громадянам можливість оселятись і працювати в ЄС, контролює такі самі привілеї громадян ЄС і має повний доступ до спільного ринку.
Доступна інформація про структури, пов’язані з виходом з Євросоюзу, показують, що найважливішу роль відіграє в ньому прем’єр Мей, а на другому місці — міністр Девід Девіс. Не виключено, що великий вплив має також колишній міністр закордонних справ, а нині канцлер Філіп Хеммонд. Про роль Джонсона нічого не відомо.
Деталі британської пропозиції Європа очікує восени. Коли президента Франції запитали про можливість збереження за Великобританією доступу до спільного вільного ринку і обмеження вільного переміщення людей, президент Олланд сказав, що все буде предметом переговорів.
Однак Великобританія сама має окреслити, як далеко може піти у своїх вимогах. Президент Франції, як і голова Європейської комісії ЖанКлод Юнкер, сказав, що чотири свободи Євросоюзу — обіг товарів, послуг, людей і капіталу — є нероздільними.
У Берліні Мей запевнила, що хоч і зміниться природа відносин між Лондоном і Берліном, Великобританія хоче зберегти якнайтісніші економічні відносини. «Німеччина — нині другий найбільший торговий партнер Великобританії у світі і друге найбільше джерело закордонних інвестицій»,— нагадала британський прем’єр, додавши, що у розвитку співпраці з певністю зацікавлені німецькі фірми.
Британська прем’єр восени буде подорожувати Європою, вивчаючи настрої і представляючи власні погляди. Те саме, напевно, зробить Філіп Хеммонд та інші посадовці з трьох головних міністерств, задіяних у Брексіті. Великобританія залишається членом ЄС, політики будуть зустрічатися на засіданнях Європейської Ради, а також у зв’язку з виконанням обов’язків в інших міжнародних організаціях і партійних та політичних заходах.
Найближчою подією буде осіння зустріч групи G20. Приватні і професійні контакти політиків і радників нині важливі, як ніколи і, маймо надію, що це розуміють усі дійові особи на європейській політичній сцені.
Петро ПЕТРІВ