За президентства Джорджа Буша молодшого у 2001–2008 роках ініціатива щодо створення Міжамериканської зони вільної торгівлі, здавалося, померла. Тодішній президент Венесуели Уго Чавес закликав лівих і лівоцентристських глав держав Латинської Америки до поглиблення інтеграції в форматі МЕРКОСУР.
Ситуація ще більше загострилася за адміністрації Барака Обами, яка безпосередньо зіштовхнулась із викликами світової економічної кризи. До 2014 року здавалося, що Сполучені Штати змирились із послабленням своїх позицій у Латинській Америці, переорієнтувавши свої зовнішньополітичні пріоритети на Євразію.
Наприкінці 2014 року стало відомо, що адміністрація Барака Обами радикально переглядає запроваджені 1960 року санкції проти Куби. Білий дім також у рази збільшив допомогу венесуельській опозиції. Одночасно Сполучені Штати активізували переговори про створення Євроатлантичної зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Ця зона мала стати зразковою для аналогічних зон вільної торгівлі за участю США у відносинах з азійськими або латиноамериканськими країнами.
Однак торговельні переговори з Євросоюзом очікувано наштовхнулися на різні конкурентні інтереси, а також вкрай опозиційні настрої щодо цього проекту з боку європейських профспілок. До речі, профспілки у латиноамериканських країнах так само гостро реагують на пропозиції США відновити на північноамериканських умовах переговори щодо створення Міжамериканської зони вільної торгівлі.
Але серед латиноамериканських країн із цього приводу намітилися розбіжності. Куба, наповнена оптимізмом від скасування більшості санкцій США проти Гавани, розглядає ідею Міжамериканської зони вільної торгівлі як ще одне зміцнення нового конструктивного режиму у відносинах із США.
Натомість президент Венесуели Ніколас Мадуро прямим текстом попередив лідерів латиноамериканських країн щодо можливості посилення втручання США в їхні справи внаслідок створення Міжамериканської зони вільної торгівлі.
Поки що незрозуміло, яка з двох тенденцій візьме гору. Чи це буде традиційним негативним ставленням до «грінго», які тільки й мріють перетворити Латинську Америку на задній двір США. Або переможе більш прагматичний підхід, пов’язаний із пошуком нових засобів для стимулювання розвитку економік країн Північної і Південної Америки.
Андрій МАРТИНОВ
