Епіцентрами таких маніфестацій стали всі ключові мусульманські держави — від Алжиру, Нігерії до Ємену і Пакистану. На цій хвилі антизахідних настроїв у Індонезії стратили кількох європейських громадян, звинувачених у контрабанді наркотиків.
«Ісламська держава Іраку і Леванту» успадкувала від «Аль-Каїди» тактику тероризму. Терористичне підпілля максимально намагається залишатися у «сплячому» стані, аби не притягувати до себе зайвої уваги спецслужб. Цьому також сприяє «мінімалістська» структура терористичних груп, завдяки чому провал однієї з них не означає розкриття усієї «мережі». Такий стан справ вкотре кидає виклик демократичним цінностям Західного світу.
Але навіть у Німеччині, де помітними є позитивні результати інтеграції мусульман до багатокультурного демократичного суспільства, останнім часом помітними стали настрої «патріотів Європи проти ісламізації». У відповідь найвідомішому норвезькому ультраправому антиісламському терористу Андерсу Брейвіку було заборонено користуватися соціальними мережами в Інтернеті, проте свою справу зробили його теракти 2011 року.
Тож німецькій поліції доводиться одночасно охороняти марші антимусульманських «патріотів Європи» від радикальних ісламістів і навпаки — мусульман від радикальних європейських ультраправих. Від успіху цієї діяльності залежить уникнення найгірших сценаріїв зіткнення цивілізацій та продовження цивілізованого гуманістичного діалогу.
Про нагальність такого підходу під час недавнього турне до Шрі-Ланки і Філіппін нагадав Папа Римський Франциск. Він наголосив на важливості індивідуальної і суспільної відповідальності за поширення добра і справедливості у світі, без чого остаточна перемога над адептами терору буде неможлива.
Андрій МАРТИНОВ
