Після терористичної атаки на США 11 вересня 2001 року, а особливо після вторгнення США до Афганістану, Іраку, а також після усунення від влади низки авторитарних режимів на Близькому Сході навесні 2011 року в середовищі радикального ісламу набирає сили сунітський рух салафітів (від арабського слова «салаф» — предок). Салафіти виступають за «повернення до Корану», а також до ранньої ісламської традиції організації суспільного життя. Вони проводять активну вербувальну діяльність, навертаючи в іслам етнічних європейців. Особливо активним салафітський рух в Європі є у Франції, Німеччині, Великій Британії, Іспанії.
Однак події у Франції показали, що спеціальні служби допустили тактичні помилки. Зокрема, за безпосередніми виконавцями терактів припинили стеження ще за шість місяців до скоєння ними теракту. Крім того, французька розвідка не прислухалася до попереджень ліванських колег щодо можливості терористичних атак на різдвяно-новорічні свята. Водночас загроза тероризму є частиною плати за свободу.
Неважко собі уявити тоталітарну державу, здатну придушити і знищити в зародку будь-який тероризм. Але такій державі самій довелося б озброїтися систематичним терором на всіх рівнях життя суспільства. Якщо такою є ціна безпеки, то чи всі в неї глибоко вірять?
Коли у серпні 2011 року ультраправий радикал Андерс Брейвік здійснив атаку на мирних норвежців, протестуючи проти неконтрольованої міграції, власті Норвегії закликали співгромадян не погоджуватися на обмеження свободи. Марш свободи, який 11 січня 2015 року відбувся у Парижі, засвідчив, що більшість французів так само налаштована.
Звичайно, у демократичному суспільстві є й інша точка зору. Найбільш радикально налаштована частина прихильників французького Національного фронту ледь не погрожує атакувати мечеті у Франції. Це може означати фактично громадянську релігійну війну, коли ні про яку свободу вже говорити не доведеться.
Розуміючи небезпеку цього, колишній президент Франції Ніколя Саркозі закликав правлячих соціалістів до консолідації заради захисту спільних цінностей свободи і демократії, які зазнають ударів із боку як ультраправих радикалів, так і радикальних ісламістів. Основна боротьба за справжні європейські цінності ще попереду.
Андрій МАРТИНОВ
