Але по-справжньому Леоніда цікавила штанга. Він часто приходив подивитися на тренування важкоатлетів і не втримався — записався і в третю секцію. Жаботинський міг би увійти до історії світового спорту як видатний легкоатлет. У 19 років він став майстром спорту зі штовхання ядра і бронзовим призером чемпіонату України.
Після закінчення школи Леонід самостійно підготувався і вступив до Харківського педінституту. І на чемпіонаті Харківської області виконав норматив майстра спорту. Не чекаючи, доки йому вручать значок, він випросив його у свого тренера Михайла Світличного і носив із гордістю. Незабаром Леонід одружився і переїхав на батьківщину своєї дружини Раїси — до Запоріжжя.
Боротьба за першість із Юрієм Власовим
Коли Леонід Жаботинський вийшов на рівень найвищих досягнень, у важкій вазі у світовій важкій атлетиці лідером був легендарний олімпійський чемпіон Риму-1960 Юрій Власов. На чемпіонаті СРСР 1961 року в Дніпропетровську Леонід посів друге місце, вперше показавши в сумі триборства 500 кг. Після того, як Власов встановив у останньому підході черговий світовий рекорд у поштовху, Леонід виніс його з помосту на руках. І тут Власов сказав знамениту фразу: «Прийде час, ти мене і зі спорту винесеш».
На Олімпіаду 1964 року в Токіо Леонід їхав твердим другим номером збірної СРСР із завданням не віддати «срібло» досвідченому американцеві Норберту Шеманському. Про чемпіонство не йшлося, до того ж на тренуванні Жаботинський надірвав м’яз плеча.
18 жовтня 1964 року в залі «Сібуйя» Юрій Власов уже в першій вправі — жимі — встановив новий світовий рекорд — 197,54 кг. Жаботинський відстав на 10 кг. У ривку Юрій ледве не зійшов з дистанції, узявши вагу 162,5 кг тільки з третьої спроби, Леонід відіграв п’ять кілограмів. Але потім Власов у додатковій спробі вирвав 172,5 кг — новий світовий рекорд, чітко позначивши, хто в домі господар.
У поштовху Власов підняв 205 кг і 210 кг, набравши в сумі 570 кг. Жаботинський у першому підході взяв 200 кг, а потім не впорався з рекордною вагою 217,5 кг, що дало б йому можливість обійти Власова на 2,5 кг у сумі. Юрій не підняв 217,5 кг, а Леонід в останньому підході несподівано зафіксував рекордну вагу і став олімпійським чемпіоном з новим світовим рекордом у сумі — 572,5 кг. Наступного дня всі газети Токіо написали: «Хто не бачив поєдинок Власова і Жаботинського, той не бачив Олімпіади!»
У статусі фаворита
Через чотири роки на Олімпіаді в Мехіко Жаботинському, який уже не мав собі рівних, вигравши всі чемпіонати світу і Європи в проміжку між Олімпіадами, довірили нести прапор СРСР на параді відкриття. Виступаючи практично без конкуренції (бельгієць Серж Редінг і американець Джо Дьюб відстали після двох перших спроб на 20 кг), Леонід зупинився на тій самій сумі, яку показав у Токіо, — 572,5 кг.
Чемпіонат світу у Варшаві в 1969 році став переломним для Леоніда Жаботинського. Під час ривка спортсмен відчув сильний біль у спині й вимушений був відмовитися від подальшої боротьби. Тільки через рік лікарі виявили, що в сечоводі, в ділянці поперекового відділу в Жаботинського утворився камінь. Видаляли камінь київські хірурги. Медикам довелося робити надріз 34 см у довжину і ламати ребра. Відновитися після такої операції надзвичайно складно, але Леонід Іванович зумів повернутися в спорт.
Після операції він ще став чемпіоном Європи, встановив три світові рекорди, завоював кубок країни, виграв Спартакіаду народів СРСР. Останній свій світовий рекорд установив у 1974 році на чемпіонаті Збройних сил — ривок 183,5 кг. Але на той час у важкій вазі господарював уже новий чемпіон — Василь Алексєєв.
Життя після тріумфу
Після завершення кар’єри Жаботинський отримав міжнародну категорію із суддівства, був тренером збірної Збройних сил, працював у Спорткомітеті міністерства оборони СРСР. У 1987–1991 роках працював військовим радником на Мадагаскарі. Був звільнений у запас у званні полковника. Після розпаду СРСР Жаботинський працював проректором з виховної роботи і безпеки Московського інституту підприємництва і права.
У Запоріжжі, де живуть його сини Руслан і Вілен, Жаботинський був почесним громадянином, проводилися турніри на призи легендарного спортсмена. У 2010 році ім’я Жаботинського отримала спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву «Спартак».
Жаботинський був кумиром для шанувальників важкої атлетики у всьому світі. Одним із прихильників його сили і майстерності є Арнольд Шварценеггер. «З самого дитинства я за тебе уболівав. І під час токійської Олімпіади мені хотілося, щоб виграв ти», — сказав Жаботинському Шварценеггер під час зустрічі в США, куди українець їздив на запрошення знаменитого актора і політика.
Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА
