Дорогою додому випадково зазирнула до іншого входу приміщення і побачила, що там тренуються дзюдоїсти і борці. І наступного дня ноги самі по собі привели її у той зал. Так вона почала займатися дзюдо, а згодом перейшла на боротьбу.
Через два місяці юна спортсменка підійшла до мами зі словами: «Матусю, ми їдемо на змагання!» «Це чудово! А в яких костюмах ви виступатимете?»,— поцікавилася мама. «Як це — в яких? Спортивних. Мама довго міркувала, що ж це за танці такі — у спортивних костюмах? А коли я розповіла про свої пригоди від самого початку, вона була, м’яко кажучи, не в захваті».
Однак Оксану підтримали старший брат і тато. Старший брат супроводжував її на перші змагання. З Луцька, з чемпіонату області, Гергель повернулася із золотою нагородою.
Не менш видовищним у Лас-Вегасі став тріумф Жана Беленюка. У фінальній сутичці перемогу йому принесла «кочерга» — так борці між собою називають кидок з підворотом через спину за руку. Цей прийом він постійно відпрацьовує на тренуваннях, хоча у сутичках застосовує дуже рідко. Кидок ніби створений проти суперників із низькою зігнутою стійкою, коли центр ваги — позаду. Саме так боровся узбек Рустам Асакалов. Жан на всі сто відсотків скористався моментом для атаки і став чемпіоном світу.
Боротьбою Жан займається вже п’ятнадцять років. Весь цей час він послідовно йшов до своєї мети — перемогти спочатку на чемпіонаті Європи, потім — на світовій першості. Тепер у переліку ще нереалізованих мрій київського борця залишається перемога на Олімпійських іграх.
«Поки не хочу думати, що буде далі. Життя у Ріо-де-Жанейро не зупиниться. У мене є кілька цікавих варіантів. Та поки що Олімпійські ігри — моя головна мета,— переконує спортсмен.— Не виключено, що після Олімпіади-2016 я залишуся у спорті. Якщо, звичайно, для цього буде мотивація. Та чи буде вона? Ось і досі я, чемпіон світу та Європи, із крихітної квартирки так і не перебрався. Якщо нічого не зміниться, я думатиму про те, як і де можна заробити на життя. Адже найкращі роки минають. У спорт ми вкладаємо всі свої сили і здоров’я».
Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА
