Українська команда провела в цій зустрічі два різних тайми. У першій половині наші футболісти навіть під тиском турецьких фанатів контролювали м’яч і практично нічого не дали зробити господарям. Попереду наші фланги постійно нагнітали обстановку, і це принесло свої плоди.
Після флангової атаки в штрафному збірної Туреччини на 23-й хвилині збили Артема Кравця, і суддя, не задумуючись, вказав на 11-метрову позначку. Євген Коноплянка, який у вересні не забив ісландцям та й загалом у цьому сезоні сам на себе не схожий, поступився цього разу правом на пробиття пенальті Андрію Ярмоленку. І гравець «Динамо» також пробив не дуже вдало: воротар турецької команди вгадав і напрямок польоту, і майже накрив м’яч, проте українцям пощастило, і сфера таки прослизнула у ворота.
А буквально через дві хвилини Україна змусила й зовсім замовкнути 43-тисячну арену. Класна атака української команди завершилася ювелірною скидкою Ярмоленка на Кравця, і форвард іспанської «Гранади» ударом у ближній кут удруге пробив Бабаджана.
Українці й після цього не зупинилися і далі атакували. На 41-й хвилині Кравець міг остаточно зняти питання про переможця, але пробив над поперечиною з убивчої позиції.
А вже за кілька хвилин у компенсований до першого тайму час за цю невикористану нагоду настала розплата: після кутового захисники в штрафному не втримали Туфана, який безперешкодно пробив. 1:2 після першого тайму — вже не так безнадійно, як 0:2, і господарі після перерви щодуху помчали відігруватися.
Та на старті 45-хвилинки українці гостро контратакували і мали свої моменти. Знову забивати міг Кравець, після удару якого м’яч рикошетом від голкіпера влучив у поперечину. А буквально в наступному епізоді класно на ворота вийшов Соболь, і Туреччину знову довелося рятувати Бабаджану.
Але ближче до кінцівки зустрічі наші хлопці почали фізично здавати, і в турків з’являлося все більше моментів. У одному з них українцям відверто пощастило, у поперечину влучив Тосун.
А на 81-й хвилині фортуна в особі німецького рефері Мануеля Грефе відвернулася від «синьо-жовтих»: головний арбітр у сумнівному епізоді, в якому турецький опонент фолив не менше за Тараса Степаненка, призначив пенальті у наші ворота. П’ятову врятувати українську збірну не вдалося, Чалханоглу чітким ударом розвів м’яч і голкіпера по різних кутах.
Після цього настала й зовсім «валідольна» 10-хвилинка. Турки пішли великими силами вперед, постійно загострювали біля наших воріт, на що гості відповідали переважно порушеннями правил, через що судді часто довелося лізти в кишеню по картки. Шевченко спробував оживити гру, випустивши Зозулю, Сидоручка і Петряка, але особливо ці заміни на малюнок гри не вплинули.
У підсумку три очки, що, як здавалося в першому таймі, у нас уже в кишені, швидко перетворилися на один пункт, який за такого перебігу подій у фіналі ще й виглядає як здобуток.
Після матчу головний тренер українців Андрій Шевченко заявив, що задоволений грою, але не задоволений результатом. Туреччина насправді нічого особливого не показала, а тому збірна, яка прагне грати у фінальній частині світової першості, має вигравати такі матчі.
А далі настав час і для першої перемоги Шевченка на чолі «синьо-жовтих». Суперник для цього був доречний — дебютант на міжнародній арені, команда Косова. Через відсутність дипломатичних відносин із цією країною формально домашній поєдинок українці проводили в польському Кракові. На остаточний результат це не вплинуло, хоча підтримка вболівальників не була такою потужною, як це могло бути деінде в Україні.
Шевченко вирішив не дивувати сюрпризами і випустив той склад, який грав проти Туреччини. Наша команда зі старту взяла м’яч під свій контроль і вже на 4-й хвилині створила перший момент: Ярмоленко у своєму фірмовому стилі змістився з флангу ближче до центра, однак пробив повз ворота.
На 16-й хвилині нагадав про себе і Коноплянка, втім, удар хавбека німецького «Шальке» також пройшов поруч зі стійкою. Втратив Євген і ще реальнішу нагоду трохи згодом, коли вийшов фактично сам на сам, але не зміг переграти голкіпера, пробивши поруч зі стійкою.
Але могли забити першими й косовари. На 30-й хвилині Рашица обіграв кількох гравців збірної України, вийшов на ударну позицію, але пробив точно в П’ятова.
Невдовзі вперед усе ж вийшли фаворити протистояння. Зінченко класно віддав на хід на Кравця, який із середньої дистанції таки пробив голкіпера суперників Уйкані. Не обійшлося без рикошету від захисника, який і дезорієнтував воротаря. Нині цей гол офіційно записаний як взяття власних воріт із боку оборонця Ррахмані, але Федерація футболу України вже звернулася до УЄФА та ФІФА з проханням усе ж повернути авторство українському форварду.
Після перерви гра пожвавилася. Косовари очікувано додали в атакувальних діях, і команди почали грати на зустрічних курсах. Додалося роботи і голландському арбітру Кевіну Блому, який за 15 хвилин мав ставити щонайменше два пенальті у ворота номінальних гостей, але вирішив на триваліший час зберегти інтригу в грі.
І косовари ледь не скористалися подарунками лояльного до них судді. Чого вартий хоча б епізод на 78-й хвилині, коли Бернард Беріша запустив м’яч у поперечину воріт П’ятова. За 10 хвилин до завершення основного часу українці таки зібралися і забили ще двічі.
Допомогли й заміни, зроблені Шевченком: замість інертного в другому таймі Коноплянки з’явився на полі Караваєв, ще раніше Зінченка після кількох його невдалих передач замінив ветеран збірної Ротань.
На 81-й хвилині Караваєв лівим флангом продерся до штрафного майданчика й виконав точну передачу на Ярмоленка, який одним дотиком залишив за спиною захисників, а другим розстріляв ворота суперника.
А на 84-й хвилині з-за меж штрафного майданчика розрядив свою гармату Ротань — 3:0.
Поки українці здобували свої чотири очки, команди Хорватії та Ісландії спромоглися на стовідсоткові здобутки. Хорвати спершу на виїзді познущалися зі збірної Косова — 6:0, а згодом здобули непросту перемогу у Фінляндії — 1:0.
Ісландці спершу героїчно вирвали перемогу у фінів — 3:2 (Фінбогассон зрівняв рахунок на 90-й хвилині, а Сігурдссон проштовхнув м’яч у сітку суперника на 5-й компенсованій хвилині), а згодом закономірно перемогли турків — 2:0.
Таким чином, хорвати та ісландці нині мають по сім очок, українці — п’ять, турки — два, фіни та косовари — по одному.
Колишній керманич «синьо-жовтих», а нині голова Комітету національних збірних ФФУ Мирон Маркевич так оцінив жовтневу сесію головної команди: «У Туреччині, напевно, після того як команда повела 2:0, можна було грати більш сконцентровано і взяти три очки. З Косовим ми своє взяли, хоча гра теж була непростою. Я думаю, завдання-мінімум команда виконала. І в цілому те, що збірна більше атакує, контролює м’яч, нав’язує свою гру, — дуже хороший показник», — зазначив фахівець.
«Але я вважаю, що для нас основні матчі будуть проти Хорватії, зараз це одна з найкращих команд в Європі, і саме ці ігри будуть показовими. Думаю, хлопці повинні себе проявити з найкращого боку», — заявив Маркевич.
Завершальний цього року офіційний матч українці проведуть 12 листопада вдома проти фінів. Того ж дня зіграють Хорватія — Ісландія та Туреччина — Косово. Поєдинком у Хорватії наші співвітчизники продовжать кваліфікацію вже 24 березня 2017 року.