Зелена енергетика дуже важлива для України, констатує голова підкомітету стійкого розвитку, стратегій і інвестицій Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Верховної Ради Наталія Кацер-Бучковська.
І це не тільки світовий тренд, це зобов’язання України перед ЄС. Коли країна підписувала Угоду про асоціацію з ЄС, приєднувалася до Енергетичного співтовариства, зобов’язалася досягти до 2020 року 11% вироблення енергії з відновлювальних джерел.
Важливим є підписання Україною Паризької угоди зі змін клімату, зобов’язань зменшити кількість викидів СО2. Традиційна енергетика є найбільшим забруднювачем атмосфери, тож треба замінювати її на зелену енергетику, підкреслює депутат.
У 2017 році Україна офіційно приєдналася до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA) і зобов’язалася збільшити кількість відновлювальної енергетики в енергосистемі. Зараз її частка ледве сягає 2%. Аби досягти поставленої мети в 11%, необхідно залучити майже 12 млрд дол. інвестицій.
Енергетичні цілі дуже амбітні, тому важливо створити правильні стимули для залучення інвестицій у відновлювальну енергетику. У 2014-му наша країна відкрила зелений ринок для міжнародних інвесторів. Він їх зацікавив, бо на ньому до 2029 року діє зелений тариф, який є одним із найвищих в Європі, тож економічно привабливим для інвесторів.
Але після 2029-го інвесторам буде не надто цікаво вкладатись у довгострокові зелені проекти. Зараз у Верховній Раді обговорюються варіанти подальшої підтримки зеленої енергетики.
Введення зеленого тарифу було правильним, вважає народний депутат, хоч він є дуже високим (майже 16 євроцентів) порівняно з тими, які діють для інших видів генерації електроенергії. Високий тариф допоміг залучити перші зелені інвестиції, створити перші потужності відновлювальної енергетики, зокрема встановити сонячні панелі у домогосподарствах.
Україна планує зробити зелений енергоринок більш конкурентним завдяки впровадженню аукціонів на зелену енергетику. Перехід на систему аукціонів має бути плавним, аби дати можливість інвесторам завершити свої проекти у схемі підтримки зеленої енергетики.
Успішний етап
За словами голови Держенергоефективності Сергія Савчука, 2018 рік став ще одним успішним етапом у розвитку чистої енергетики й енергоефективності. Бізнес утілює все більше зелених проектів, інвестиції зростають.
Це підтверджує дієвість прийнятих упродовж останніх чотирьох років законодавчих змін, які дозволили залучити близько 1,5 млрд євро зелених інвестицій. Зокрема, 1 млрд євро — у 1000 МВт нових потужностей відновлювальної електроенергетики.
Більше 460 млн євро вкладено у 2000 МВт потужностей нових об’єктів теплоенергетики, що працюють на біомасі. Важливо, що це інвестиції не тільки у зелені проекти, а й в енергонезалежність та економічний розвиток наших міст. Завдяки твердопаливним котельням та біо-ТЕЦ міста зменшують залежність від газу й забезпечують тепло для своїх громад.
Минулий рік насичений здобутками. Лише за 9 місяців установлено додатково майже 500 МВт нових потужностей відновлювальної електроенергетики. Це майже удвічі більше, ніж за весь 2017-й.
Крім цього, в країні відкрито ринок сонячних панелей для приватних домогосподарств, яких у країні вже більше 6 тис. Половину з них — більше 3 тис. — установлено за 9 торішніх місяців.
Законодавчою інновацією у 2018-му стала розробка нових стимулів розвитку зеленої енергетики, зокрема системи зелених аукціонів. Держенергоефективності, що є одним із координаторів цієї роботи, проведено відкриті наради з бізнесом та експертами, у тому числі з міжнародними. А на вебінарі з експертами IRENA йшлося про найефективніші шляхи створення системи аукціонів для України.
Є суттєві успіхи у сфері енергоефективності, торік теплі кредити набрали ще більшої популярності. Лише за п’ять місяців майже 1300 ОСББ скористалися програмою на суму близько 400 млн грн (це стільки ж ОСББ, скільки за попередні три роки).
Загалом за весь час дії програми теплих кредитів понад 500 тис. родин інвестували більше 7 млрд грн в економіку України. При цьому видатки з держбюджету становлять близько 2,3 млрд грн.
Також у тісній співпраці з Агентством запроваджено 167 місцевих програм додаткового співфінансування теплих кредитів, на реалізацію яких торік виділено 150 млн грн.
Крім цього, завдяки ефективним законодавчим змінам, упровадженим у 2017 році спільно з Держенергоефективності, активізувався ринок ЕСКО. У регіонах країни реалізується близько 200 ЕСКО-договорів на 200 млн грн. Багато регіонів усе активніше впроваджують енергоменеджмент та ЕСКО-механізм для утеплення бюджетних установ.
ЕСКО запрацювало й на об’єктах державних установ. У співпраці з Держенергоефективності Держводагентство провело роботу щодо залучення інвесторів у модернізацію чотирьох насосних станцій.
Економія бюджетних коштів становитиме до 310 тис. грн на рік під час дії договорів, а після їх завершення — більше 3 млн грн щороку.
Разом із цим триває активна робота щодо поширення систем енергоменеджменту в регіонах. Моніторинг запроваджено у 97 містах, 13 регіонах, 46 районах та 9 об’єднаних територіальних громадах.
Водночас у 2018-му Держенергоефективності розпочало співпрацю з 30 закладами вищої освіти щодо підготовки та атестації енергоаудиторів для енергетичної сертифікації будівель. Уже 25 університетів та академій створили атестаційні комісії, видано більше 130 атестатів для енергоаудиторів.
Активна робота ведеться зі створення механізмів стимулювання промислових підприємств до енергоефективності, виробництва енергії з відходів, запровадження ринку зелених бондів.
Спільно з МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано Фінсько-український трастовий фонд у 6 млн євро для фінансування розробки проектів з енергоефективності та відновлювальної енергетики в Україні. Фонд уже запрацював, тож усі охочі можуть подавати до нього заявки.
Сергій Савчук переконаний, що здобуті досягнення стануть фундаментом для подальших успіхів заради підвищення інвестиційної привабливості зелених проектів в Україні.
ЕКО-Оскари
Зелена енергетика поліпшує довкілля, а значить, і якість життя українців. Нещодавно вперше в Україні були вручені ЕКО-Оскари (відзнаки «ЕКОтрансформація-2018») за досягнення у сфері екологічної безпеки завдяки впровадженню зеленої енергетики.
Організатори, проект ECOBUSINESS, об’єднали на одній платформі всіх ключових персон держави й бізнесу у сфері «ЕКО», кращих галузевих експертів, екоактивістів.
Нагороджено 50 стейкхолдерів зелених змін — тих, хто протягом року впливав на екологічну політику держави та окремих підприємств, успішно долав перепони й знаходив рішення задля зеленої трансформації країни й бізнесу.
Головна нагорода проекту — куб, який тримається лише на одному куті, — поєднує державу, бізнес, громадськість, науку задля майбутнього якісного життя. І водночас — це хитка конструкція, один неправильний рух — і наслідки відчує кожен.
Серед нагороджених — команди Мінрегіонрозвитку, Мінекології, Офісу реформ при Мінприроди, голова Держенергоефективності Сергій Савчук, очільниця Всеукраїнського агентства інвестицій і сталого розвитку Юлія Усенко, голова Держводагентства Ірина Овчаренко, керівник Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха, голова правління «Укргазбанку» Кирило Шевченко, голова правління Вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, засновниця проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська, член ревізійної комісії Біоенергетичної асоціації Юрій Епштейн.
Стрімкий розвиток
Як зазначив Андрій Конеченков, вітроенергетика стрімко розвивається в Україні. Нині її потужності сягають 385 МВт, було 522 МВт, але чотири вітропарки залишилися на окупованій території, зокрема біля Краснодона, 10% потужностей — у Криму. Всі вони були оснащені устаткуванням, виготовленим у нас за німецькими технологіями.
Незважаючи на проблеми, в сектор вітроенергетики продовжують надходити інвестиції. Торік було підписано кілька великих контрактів на постачання обладнання для вітропроектів у Запорізькій, Херсонській, Одеській, Івано-Франківській, Львівській областях.
Андрій Конеченков переконаний, що держава має підтримувати наших виробників енергоустаткування. Поки вони не можуть виготовляти складні комплектуючі для вітростанцій, але навчилися випускати надійні вітробашти. Їх не треба завозити здалеку, витрачаючись на логістику, дешевше виготовляти на місці з нашого металу й металобрухту.
Українці навчилися будувати вітростанції, управляти вітром, установлювати найсучасніше вітроустаткування, зокрема турбіни потужністю 3,5–4,5 МВт, виготовлені на Краматорському заводі важкого верстатобудування.
Торік завершився проект будівництва Новотроїцької вітростанції. Вже успішно працює проект «Карпатський вітер», який виробляє електрику з допомогою вітру, а не дорогого газу. Для нього успішно доставили 60-метрові лопаті вітротурбіни, хоч зробити це було нелегко, треба було детально прорахувати й підготувати всю логістику.
В Україні доцільно розвивати сонячну енергетику паралельно з вітровою та гідроенергетикою, аби успішно вирішувати проблеми балансування енергії, адже сонячні станції не працюють, коли немає сонця.
Андрій Конеченков упевнений, що недоцільно втілювати сонячні й вітряні проекти у Чорнобильській зоні, бо там надто багато забруднених територій, на яких небезпечно працювати людям. А сонця й вітру недостатньо, спалювати біомасу небезпечно.
Незабаром закриватимуть атомні енергоблоки, в яких сплив строк експлуатації, старі ТЕС, які працюють на вугіллі, теж зупинятимуть, оскільки Паризька кліматична угода, яку ратифікувала Україна, передбачає заборону його використання до 2050 року, а у деяких країнах — до 2030-го.
Фахівці Міжнародного енергетичного агентства вважають, що у виробництві електроенергії найбільший потенціал має вітроенергетика, й прогнозують до 2040 року досягти 33% виробництва електрики за рахунок вітру. Вітроенергетика — це головний енергоресурс для ЄС.
Новий формат
Голова правління «Укргазбанку» Кирило Шевченко зазначає, що «Укргазбанк» — єдиний банк в Україні, що переформатував свою діяльність на фінансування відновлювальної енергетики, енергоефективних проектів, захист довкілля.
Завдяки зеленим проектам, підтриманим банком, викиди шкідливих речовин за рік зменшилися на 1 млн т (еквівалент викидів від 900 тис. авто із двигунами внутрішнього згоряння) й було зекономлено 470 млн кубів газу.
Член ревізійної комісії БАУ Юрій Епштейн нагадує, що біогазенергетика за темпами розвитку торік випередила сонячну енергетику, її обсяги зросли вдвічі.
Аби активність була ще більшою, варто збільшити тарифи на її виробництво — тоді створюватимуться маленькі біогазенергетичні станції, як в Європі, де таких багато. На жаль, в Україні немає ринку біометану, який міг би повністю замінити природний газ, використовуватись як паливо для автотранспорту.
Українці щороку продукують 10 млн т побутових відходів, після їх переробки можна отримати 1 млн кубів газу. Харчові відходи в основному складаються з води, спалювати їх недоцільно, надто багато на це витрачається електроенергії.
Іноземні технології пропонують органічні фракції побутових відходів ферментувати на біостанціях, отримувати органічні добрива і вносити їх у ґрунт для підвищення врожайності.
Голова Держводагентства Ірина Овчаренко констатує, що головним проектом, над яким працює команда Агентства, є запровадження євростандартів з управління водними ресурсами. Плідна законотворча робота у 2017-му дала змогу впроваджувати важливі плани у життя.
Зокрема, змінено адміністративно-територіальний підхід на басейновий принцип управління водними ресурсами. Тепер одиницею управління є річковий басейн, а не його частини в межах областей.
Уперше за існування незалежної України розпочато ведення держобліку поверхневих вод із застосуванням сучасних геоінформаційних систем у водній сфері. Так, запроваджено геоінформаційні системи «Водні ресурси України» та «Моніторинг водних ресурсів України», які відкривають реальний доступ до екологічної інформації.
Сформовано басейнові ради для територій розташування басейнів основних річок. Саме вони стануть головними консультативними платформами для узгодження рішень усіх зацікавлених сторін — водокористувачів, науковців, громадськості, органів влади.
Запроваджено європейський принцип «водокористувач платить»; фонд розвитку водного господарства поповнюють завдяки відрахуванню 10% від сплати за спецводокористування. А також відкрито дані про якість води. До 2017-го це була закрита інформація, розповсюджувалася лише серед органів, які приймали відповідні управлінські рішення. Сьогодні кожний українець може легко дізнатися про якість води.
Водний сектор першим серед держорганізацій запровадив енергосервісні договори задля модернізації застарілого насосно-силового обладнання на сучасне та для економії витрат на електроенергію.
У планах Агентства — розпочати підготовку планів управління річковими басейнами країни. Запровадити е-дозвіл на спецводокористування та новий порядок проведення моніторингу вод.
Олена КОСЕНКО
