Будь-яка незначна негативна зміна в економіці, політиці чи фінансовій системі якоїсь країни може спровокувати відплив капіталу й економічну нестабільність на ринках, що розвиваються.
До того ж суттєвою проблемою світової економіки є надмірна нерівність у сфері технологій, торгівлі, а також політичні загострення, що посилюють економічну й соціальну напругу, зазначають експерти.
Нещодавно в огляді світової економіки МВФ зменшив оцінку зростання українського ВВП у наступному році з 3,3%, прогнозованих у квітні, до 2,7%. У той же час експерти Фонду вважають, що до кінця 2023 року рівень сукупного державного і гарантованого державою боргу України зменшиться до 53% ВВП.
Наша країна 31 серпня перерахувала МВФ 160 млн дол. у рахунок повернення основного боргу. Згідно з графіком виплат до кінця поточного року треба повернути кредиторам майже 500 млн дол. за єврооблігації та 560 млн дол. за обслуговування боргів МВФ.
Серед ризиків для української економіки експерти називають неотримання фінансування від МВФ. Програма співпраці з Фондом закінчується у березні наступного року, тож Україна фактично опинилася перед загрозою неспівпраці з МВФ упродовж наступного року.
Уряд доклав максимум зусиль, аби продовжити співпрацю з Фондом і підписати угоду стенд-бай на нову позику. Раніше був запланований черговий транш у 1,9 млрд дол., але ситуація склалася так, що країні треба більше коштів, адже два наступних роки будуть піковими за виплатою зовнішніх боргів.
Тож дуже потрібна підтримка МВФ, який позичає гроші під 3–3,3%. До того ж співпраця з МВФ є маркером для інших закордонних донорів, які можуть позичати гроші, зокрема для офіційного фінансування від Єврокомісії та Світового банку у 1,5 млрд дол. Окрім того, Україна зможе вийти на фінансовий ринок із розміщенням цінних паперів.
Вимоги
Головні вимоги Фонду — прийняття збалансованого бюджету на 2019 рік із дефіцитом, який був закладений до першого читання у Верховній Раді, і підвищення ціни на газ для населення до ринкового паритету.
Важливою є умова щодо розподілу функцій Державної фіскальної служби й митниці. До того ж МВФ хоче, аби НАБУ мало більший вплив, аніж НАЗК, і займалося перевіркою декларацій високопосадовців.
Якщо Україна не виконає умов МВФ і не отримає від нього грошей, то може протриматися рік на запозиченнях із міжнародних фінансових ринків, кажуть експерти.
Свого часу колишній президент В. Янукович примудрився тривалий час тримати валютний курс на рівні 8 грн за долар, але при цьому суттєво скоротилися золотовалютні резерви НБУ.
Нині їх близько 17 млрд дол. Цього достатньо, аби прожити рік без позик МВФ, запевняють експерти, але що буде далі — велике питання.
Тому уряд нарешті наважився на крок, який мав зробити ще навесні нинішнього року, — підвищив газову ціну для домогосподарств із 1 листопада. Рішення було ухвалене на екстреному засіданні Кабміну 19 жовтня, на якому були присутні всі міністри, які підтримали пропозицію глави уряду одноголосно.
Поступове приведення внутрішніх цін на газ для населення до ринкових було й залишається однією з найжорсткіших вимог МВФ. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман довго затягував із цим кроком і намагався уникнути підвищення газових цін. Проте, зрештою, вдалося досягти компромісу у переговорах із МВФ.
Цьогоріч газова ціна для населення зросте на 23,5% до 8550 грн за тисячу кубів. Утім, уже зараз відомо, що це не останнє підвищення. МВФ вимагав підняти газову ціну на 60%, аби вона дорівнювала ринковій.
Рішення уряду спричинило миттєву реакцію МВФ: буквально через три години після заяви В. Гройсмана про підвищення газових цін надійшла звістка від МВФ. У Фонді заявили не просто про поновлення підтримки України, але й про започаткування нової програми стенд-бай.
Кредитор прийняв безпрецедентне рішення — погодився продовжити співпрацю з нашою державою у період політичної невизначеності, напередодні президентських і парламентських виборів.
Підтримка
Нова програма підтримки економічної політики України покликана замінити програму розширеного фінансування, яка завершується у березні 2019 року. Вона передбачає кредит на 3,9 млрд дол., який наша країна отримає протягом найближчих 14 місяців.
Експерти припускають, що на рішення кредитора вплинуло не тільки підвищення газових тарифів, а й ухвалення парламентом у першому читанні проекту бюджету на 2019 рік.
Проект ґрунтується на макроекономічних прогнозах зі зростанням реального ВВП на 3% за інфляції 7,4%. Мінімальна заробітна плата з 1 січня наступного року зросте на 12%. Розрахунки в проекті бюджету здійснено з використанням прогнозованого валютного курсу на кінець року у 29 грн 40 коп за долар.
Як відомо, МВФ вимагає ухвалення бюджету з дефіцитом не більше 2,3%. Відтак прийняття бюджету у першому читанні дало можливість Фонду заохотити український уряд.
В. Гройсман запевняє, що збільшення газової ціни не відчують ті споживачі, які раніше користувалися субсидіями. Більше того, під час екстреного засідання Кабмін вніс зміни до порядку оформлення субсидії, які передбачають розширення кола тих, хто має право на її отримання. Загалом уряд ухвалив сім змін до правил отримання субсидій.
У Мінфіні очікують, що Рада директорів МВФ затвердить нову програму макрофінансової допомоги Україні до кінця поточного року за умови, що наша країна виконає всі домовленості.
У Нацбанку вважають, що перший транш за новою програмою співпраці з МВФ країна може отримати до кінця цього року. Але експерти зауважують, що Рада директорів МВФ готова затвердити нову програму підтримки економічної політики України тільки після остаточного перегляду тарифів на опалення та гарячу воду відповідно до підвищення газової ціни.
Поки програма не підписана, є лише домовленості про її підписання. Позика прийде, коли у Фонді пересвідчаться, що у комунальних платіжках наших співгромадян будуть зазначені нові підвищені тарифи.
Виходить, гроші від МВФ Україна отримає у січні наступного року. У лютому ж наша держава повинна виплатити 725 млн дол. за євробонди й кредити МВФ.
Нові кредити
Нещодавно Мінфіну вдалося розмістити євробонди майже на 2 млрд дол. Це — цінні папери, за якими Україна зобов’язується виплачувати тому, хто їх придбав, певний відсоток через певний час. П’ятирічні євробонди на 750 млн дол. інвестори придбали під 9%, а десятирічні на 1,2 млрд дол. — під 9,75%.
Це дуже дороге запозичення, зазначають експерти. І все через те, що в нашій країні нестабільна економіка, до того ж уряд надто довго зволікав із переговорами з МВФ про перегляд програми співпраці.
Треба було починати перемовини ще два роки тому. Якби вони були успішними, можна було б позичати кошти на фінансових ринках під нижчі відсотки.
За усталеною практикою інвестори мали б придбати євробонди після підписання угоди між Україною та МВФ. Але нині лише заяви Фонду про майбутню співпрацю з нашою державою було достатньо для того, аби Україна змогла вийти на ринок запозичень і розмістити євробонди.
Аналітики нагадують, що таке запозичення було заплановане у нинішньому бюджеті. Це нормальне розміщення цінних паперів, але дуже дороге. Кредит дає можливість країні жити далі, ми мусимо позичати, бо наша економіка ще не запрацювала на повну силу і не дає достатніх доходів.
Експерти зауважують, що можна було б знайти й дешевші кредити на світових фінансових ринках під 5–7%, адже деякі центробанки тримають нульову облікову ставку.
Це значить, що грошей у світі багато. Але у нас склалась авральна ситуація — дефіцит бюджету зростає, влітку була затримка з виплатою пенсій, пік виплати боргів насувається, тож конче необхідні позики.
Програма співпраці з МВФ посилить позиції України, допоможе вести переговори про реструктуризацію боргів, аби величезний обсяг кредитних виплат 2019-го можна було б розтягнути у часі.
Загрози
Економісти констатують: якби Україна не поновила співпраці з МВФ, реальною була б загроза дефолту, весною могли б розпочатися девальваційні й інфляційні процеси. Наступного року державі треба виплатити 10 млрд дол. боргів, а вітчизняний ВВП становить 130 млрд дол.
Ще на початку цього року було відомо, що для збалансування поточного рахунку платіжного балансу, щоб не допустити падіння гривні й надмірної інфляції, треба було позичити на фінринку 4–4,6 млрд дол. Влада цього не зробила, тож доведеться виконувати умови МВФ.
За дефолту було б припинено фінансування певних соціально-економічних програм, передбачених держбюджетом. За зекономлені гроші уряд мусив би купувати валюту, адже не має на своїх рахунках необхідної її кількості.
Така ситуація спричинила б подальшу девальвацію нацвалюти, суттєву інфляцію. Українці стали б ще біднішими, бо девальвація та інфляція призводять до знецінення заощаджень людей та активів підприємств.
Це — прямий шлях до нової глибокої фінансово-економічної кризи. Україна ще не вийшла на рівні виробництва й ВВП, які були досягнуті до кризи, про показники 1990-го поки доводиться тільки згадувати й мріяти.
Дефолт може призвести до того, що рівень зарплат буде ще нижчим, тож зростатимуть потоки трудових мігрантів, які шукатимуть можливостей для реалізації своїх здібностей і талантів в інших країнах. Але найстрашніше те, що найбільше постраждають найбідніші українці.
Програма співпраці з МВФ, яка має завершитись у березні 2019-го, передбачала пакет фінансової допомоги у 17,5 млрд дол. на усунення дисбалансів в економіці, держбюджеті, платіжному балансі.
Із загального обсягу передбаченої для України фінансової підтримки ми вибрали трохи менше половини. Це свідчить про те, що влада не виконала умов угоди з МВФ, тож дисбаланси залишились.
У результаті приватизації через систему «Прозоро» до держбюджету цьогоріч залучено 173 млн грн. Ніби непогано, але у держбюджеті-2018 передбачалось отримати від приватизації 17 млрд грн, торік — 19 млрд. Плани не виконані, як і у попередні роки.
Ідеї
Дехто згадує про те, що Китай накопичив великі доларові резерви, тож можна було б прокредитуватись у нього. Експерти нагадують, що попередні уряди підписували кредитні мільярдні угоди з Піднебесною. Збиралися на позичені гроші побудувати швидкісну залізницю від аеропорту «Бориспіль» до центру Києва, розвивати виробництво газу з вугілля.
Минуло вісім років, урядові обіцянки не виконані, жодної копійки з китайських кредитів не використано на розвиток економіки, гроші розійшлися по кишенях корупціонерів.
Є ще одна ідея — примусити поділитися з народом вітчизняних багатіїв. До речі, у Польщі запровадили новий податок на багатих, тобто на громадян, які заробляють більше 1 млн злотих на рік.
Нещодавно тижневик «Новое время» опублікував рейтинг найбагатших українців. Вони сконцентрували у своїх руках 37,5 млрд дол., це — половина всього державного боргу України. Їхні статки зростають у 12 разів швидше, ніж ВВП нашої держави.
На першому місці — незмінний Рінат Ахметов. Завдяки попиту на метал його статки зросли на 76%, тобто на понад 5 млрд дол., і нині сягнули 12 млрд 200 млн дол.
На другому місці — Віктор Пінчук, його доходи повагомішали на 87% — до 2 млрд 700 дол. На третьому — Вадим Новинський із 2 млрд 300 млн дол. Четверте й п’яте місця посіли Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський.
Експерти кажуть, що євробонди реалізували на більш вигідних умовах, ніж викупили б їх наші багатії. До того ж у рейтингах рахують вартість усіх активів.
І це не означає, що у кишені Ріната Ахметова лежить 12 млрд дол. — стільки коштують усі його активи. У даний момент державі не потрібний якийсь його завод, а потрібні живі гроші, аби пережити непростий нинішній період.
Олена КОСЕНКО
