Тож біткоїн є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Діяльність із купівлі-продажу біткоїна за долари чи іншу іноземну валюту має ознаки «фінансових пірамід» і може свідчити про потенційне залучення до здійснення сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.
Правоохоронці вирішили: все, що пов’язано з криптовалютою, — незаконна діяльність, і почали «кошмарити» криптобізнес. Майнінг біткоїна силовики прирівнювали до фіктивного підприємництва, і за угоди з купівлі-продажу крипти притягували за статтею Кримінального кодексу — легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом.
Згодом НБУ вирішив це припинити, адже чіплятися було ні до чого, окрім отримання прибутків. Регулятор випустив прес-реліз, у якому зазначив, що криптовалюта — складне явище, яке не підпадає під жодне визначення у законодавстві, тож не можна його називати нелегальним. Значить, приводів для відкриття кримінальних справ проти криптобізнесменів не може бути.
Це дало неочікуваний результат. Правоохоронці почали звинувачувати криптобізнес у нелегальному використанні електроенергії, незаконному використанні майданчиків для своєї діяльності у держструктурах, у незрозумілих трансакціях, можливо, спрямованих на фінансування тероризму.
У правоохоронців для «кошмарення» бізнесу приводів залишилося чимало, бо немає закону, який би визначав правовий статус криптовалюти. Регулятор не збирається гальмувати розробку такого закону і розвиток нових фінансово-платіжних технологій, зазначають у центробанку.
Однак розвиток нових цифрових технологій не має стати гаванню для шахрайства. Тож НБУ ужорсточує фінансовий моніторинг банків і вимагає цього ж від фінустанов.
Нині банки ретельніше перевіряють трансакції, відкриття рахунків. Хоча їм це не дуже подобається, але раніше такі перевірки були формальними і не вимагали великих зусиль.
Криптовалюта може відкрити можливості для протиправних дій, спростити корупційні схеми й процес відмивання грошей, фінансування тероризму. А саме з цим бореться банківська система у всьому світі.
В Європі діють жорсткі стандартні вимоги до операцій із фінансовими потоками, ідентифікації учасників фіноперацій, аби не було анонімних рахунків і переказів.
Причини і законопроекти
Негативне ставлення держорганів до біткоїна має свої причини. Адже більшість судових справ, де фігурує біткоїн як спосіб платежу, стосується продажу наркотиків, здирництва, заволодіння коштами з чужих платіжних карток, діяльності конвертаційних центрів.
Проблема в тому, що у світі немає єдиного підходу до класифікації криптовалют і врегулювання угод із ними. В Європі лояльніше ставляться до криптовалют, натомість в азійських країнах, зокрема у Китаї, криптовалюта офіційно заборонена.
Експерти зазначають, що інтерес до криптовалют більший у тих країнах, де їх забороняють і де жорсткіше валютне регулювання й система валютного контролю.
Питання про те, чи приєднається Україна до країн, які вирішили розробляти нормативно-правову базу задля активного запровадження цифрової валюти в економіку, або до тих, де її вважають нелегальною і намагаються заборонити чи обмежити використання, все ще відкрите.
Та визначеність у ньому все ж може з’явитись, адже у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроекти, які стосуються криптовалют. А у Нацбанку заявили про зміни українського законодавства у сфері регулювання платіжних систем, які надаватимуть небанківським фінзакладам право випускати електронні гроші.
У законопроекті «Про обіг криптовалют в Україні» йдеться про те, що держуправління у сфері обігу криптовалюти здійснюватиме Національний банк України.
Він матиме повноваження визначати порядок створення і діяльності криптовалютної біржі, моніторити криптовалютні трансакції, ідентифікувати суб’єктів криптовалютних операцій.
Порядок оподаткування операцій із майнінгу, міни, обміну криптовалюти регулюватиметься чинним законодавством України.
У законопроекті визначено терміни і поняття. Криптовалюта — програмний код (набір символів, цифр і букв), який є об’єктом права власності й може виступати засобом міни. Дані про нього вносяться і зберігаються у системі блокчейн як облікові одиниці.
Криптовалютна біржа — організація, яка забезпечує взаємозв’язок між суб’єктами криптовалютних операцій, забезпечує обмін криптовалюти на електронні гроші, валютні цінності, цінні папери.
Система блокчейн — децентралізований публічний реєстр усіх криптовалютних трансакцій, проведених суб’єктами криптовалютних операцій.
Суб’єкти криптовалютних операцій — криптовалютна біржа, користувачі системи блокчейн, власник криптовалюти, майнер.
Майнер — фізична особа-підприємець або юрособа, яка з допомогою власного чи орендованого устаткування забезпечує працездатність і безпеку системи блокчейн, криптовалютних трансакцій. І залежно від правил системи блокчейн отримує винагороду або набуває право власності на криптовалюту.
Майнінг — обчислювальні операції, які здійснює майнер із допомогою спецустаткування.
Держава, значиться у законопроекті, не несе зобов’язань, не відшкодовує вартості криптовалюти у випадку її знецінення чи втрати за інших причин. Держава не гарантує і не здійснює заходів щодо забезпечення діяльності онлайн-сервісів з обміну криптовалют.
Згідно із законопроектом суб’єкт криптовалютних операцій має право вільно розпоряджатися криптовалютою, зокрема здійснювати операції з міни, обміну криптовалюти будь-яких видів на іншу криптовалюту, обмінювати її на електронні гроші, валютні цінності, цінні папери, послуги, товари.
Як зазначають автори законопроекту, до криптовалют застосовують загальні норми, які поширюються на право приватної власності. Експерти розкритикували це положення документа, адже криптовалюта — це програмний код, немайнові права, які не можна відчужувати.
Тож виникає запитання: чи можна застосовувати право власності до криптовалюти з таким визначенням? Також експерти зазначають, що визначення криптовалюти як програмного коду, який є об’єктом інтелектуальної власності, ставить її в один ряд із картиною чи віршем, які також є об’єктами інтелектуальної власності.
Це — спірна позиція, бо з цього положення має випливати і можливість виплати роялті, і строк охорони авторських прав.
Другий законопроект «Про стимулювання ринку криптовалюти» прирівнює криптовалюту до фінансових активів, наближаючись до позиції Японії.
Необхідність урегулювання статусу криптовалюти автори пояснюють неможливістю повної заборони цього ринку. Найефективніша модель регулювання — вмонтування криптовалюти у чинне законодавство України. Тому законопроект визначає криптовалюту як фінансовий актив, оскільки цей розділ нашого законодавства найбільше підходить для введення поняття крипти до правового поля.
Законопроект має стимулювати розвиток ринку криптовалюти, що сприятиме припливу інноваційних технологій і виникненню якісно нової ІТ-інфраструктури. Йдеться про технологію блокчейн, яка може використовуватися для публічних реєстрів і розвитку платіжних систем.
Крім того, законопроект спрямований на стимулювання майнерів криптовалют зниженням тарифів на електроенергію і спрощенням оподаткування. Зокрема, пропонується не оподатковувати операцій з інвестування в крипту, а її продаж за гривні оподатковувати пенсійним збором у 2%.
Важлива мета законопроекту — ліцензування професійних учасників ринку — бірж, які мають отримати статус фінансових закладів. Це захистить громадян від можливого шахрайства і зловживань.
Різні думки щодо крипти
В організаціях, які займаються розвитком ринку криптовалют, називають закони сирими, популістськими, а визначення термінології — неповним. Головне ж, указують на непрозорість їх створення, адже експертне середовище до розробки законопроектів не залучалось.
У НБУ також уважають законопроекти недосконалими, не підтримують їх, зокрема через пропозиції щодо пільг з електроенергії й оподаткування. Зазвичай пільги призводять до створення корупційних схем — досить згадати історію зі створенням зон вільної торгівлі чи технопарків.
Новий закон має дати чітке визначення термінів і видів діяльності, які стосуються криптовалюти. А також захистити всю криптовалютну спільноту від «наїздів» силовиків, спростити проблему закриття кримінальних криптовалютних справ.
При цьому слід забезпечити фінансовий моніторинг, ідентифікацію учасників криптовалютних операцій, прозорість таких операцій.
Регулятору більше імпонує законопроект, розроблений Національним агентством з електронного урядування, яке напряму підпорядковане Кабміну. Його писали за участі учасників ринку, фахівців юридичних компаній та Європейського банку реконструкції й розвитку.
Нині чимало криптовалютників хочуть, аби держава взяла їхню діяльність під свій контроль, їм набридло працювати у «сірій» зоні без визначення статусу криптовалюти. Є й «анархісти», котрі не бажають починати з державою діалог, не хочуть бути підконтрольними.
Експерти вважають, що закон не виведе всіх, хто займається криптовалютою, з «тіні», частина у ній так і залишиться. Але треба дати можливість людям працювати прозоро, чесно платити податки, не порушувати законодавства. Тими, хто не ідентифікує свої електронні гаманці, грошові перекази, нехай займаються правоохоронці.
В Україні криптовалютний ринок поки не став частиною економіки, не впливає на її показники, зауважують аналітики, тож у влади немає приводів для занепокоєння.
За допомогою інформаційних технологій можна зробити багато позитивного у фінансовому секторі, медицині, логістиці тощо. Але великим організаціям перебудовувати свої застосовувані роками процеси, втілювати нові технології складно, бо треба залучати багато нових фахівців і фінансових ресурсів.
Реальна революція на ринку криптовалюти в нашій країні почнеться через кілька років, зауважують експерти, коли будуть створені віртуальні сурогати для бухгалтерії, банківських платежів, які управлятимуться через систему блокчейн. Поки це лише фінансові ігри.
Блокчейн — це довіра до віртуальної системи даних, а не до людини, яка може бути суб’єктивною і використати важливі дані у своїх цілях. Сила блокчейн у тому, що він гарантує те, про що ви домовилися.
Деякі експерти стверджують, що рано запроваджувати державне регулювання ринку криптовалюти. Варто спочатку протестувати систему, а потім створювати закон.
Інша точка зору полягає в тому, що розумне держрегулювання ринку крипти може залучити інвесторів до нашої країни, вона може стати Меккою для криптовалютників. Варто усвідомити, що криптовалюта та блокчейн — це не містика, а нова технологія, і у неї є майбутнє.
Блокчейн виступає посередником у фінансово-економічних відносинах, нагадують аналітики. Але без людей він не існує, його підтримують майнери, трейдери.
Ця система працює, у ній задіяні різні учасники. Однак і їй загрожують шахраї, хакери, які крадуть з електронних гаманців гроші. Тож актуальним стає питання захисту системи криптовалют. Зараз у світі їх більше тисячі видів, може бути й більше. Вони різні, з одними можна проводити трансакції, з іншими — ні.
Не треба боятися регуляції криптовалютного ринку: вона убезпечить чесних бізнесменів від перевірок силовиків і податкових штрафів. А створення криптовалютної біржі допоможе регулятору оцінювати прозорість трансакцій, відкриття рахунків, записи в електронних гаманцях.
Тоді криптовалюту можна буде назвати активом, у який можна інвестувати, від якого можна отримати прибуток. І він не буде відрізнятися від прибутку, отриманого від цінних паперів, придбаних на фондовій біржі.
Для України нові фінансово-платіжні технології були б дуже цікавими і корисними, запевняють експерти. Але на заваді не дуже чесна судова система, корупція, небажання українців платити податки.
Дехто називає біткоїн квазізолотом, а перехід до розрахунків у крипті — спробою створити прообраз віртуальної економіки. Проте заважають втіленню елементів нової прогресивної економіки органи держуправління, судова система, прокуратура.
Вони звикли працювати у жорсткій ієрархії, взаємодіяти по вертикалі й зазвичай діють неефективно, зауважують експерти. Система оподаткування побудована на оподаткуванні того, що може проконтролювати держава.
Якщо одна людина надає послуги іншій, податків держава може й не отримати. Послуга — це теж актив. Якщо замовник не переказав грошей за товар через банк, а скористався віртуальністю, ефіром, цей процес опиниться поза контролем держави. Тож вона намагається оподаткувати віртуальні трансакції у віртуальній економіці.
Олена КОСЕНКО
