ЕСКО — це енергосервісна компанія, яка виконує роботи з упровадження енергоефективних заходів (наприклад, утеплення фасадів, заміна вікон та дверей на енергоефективні, модернізація системи опалення, встановлення індивідуальних теплових пунктів).
Завдяки цим заходам замовник починає економити ресурси та гроші, частину яких отримує ЕСКО як плату за свої послуги та повертає вкладені інвестиції. Завдяки нещодавнім змінам у законодавстві вже можна реалізувати так званий принцип first out, коли всі заощаджені кошти йдуть на оплату послуг ЕСКО. Тоді термін енергосервісного договору скорочується.
Унікальність енергосервісу в тому, що можна залучати приватний капітал до впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах. При цьому не витрачаються бюджетні кошти: інвестор повертає вкладені інвестиції лише за рахунок зекономлених витрат на комунальні послуги та енергоносії.
У результаті місцеві бюджети заощаджують чималі гроші на оплаті комунальних послуг. Якщо завдяки енергоефективним заходам не вдалося досягти економії, то енергосервісна компанія не отримує плати за свою роботу.
Тож енергосервісна компанія повністю бере на себе фінансові ризики і відповідальність за втілення проекту з підвищення енергоефективності, за якість робіт. Значить, вона зацікавлена у максимальній економії витрат на житлово-комунальні послуги.
Масштабна популярність
Перші класичні ЕСКО виникли понад сто років тому. Їх стрімкий розвиток припав на 1970-і роки, коли через нафтове ембарго арабські країни значно скоротили видобуток та продаж чорного золота і ціна на нафту лише за рік виросла майже у 2,5 раза.
На початку ХХІ століття ЕСКО стали популярними у Східній Європі та пострадянських країнах. ЕСКО-механізм успішно стартував в Україні завдяки плідній законодавчій роботі уряду, парламенту, Держенергоефективності та гравців ринку. У 2015 році були ухвалені перші необхідні закони, підзаконні акти, а також затверджено зразок енергосервісного договору.
У 2016 році були укладені перші 20 ЕСКО-договорів на понад 18 млн грн, які зекономили замовникам від 30 до 70% енергоресурсів. Лише у Києві завдяки втіленню 15 ЕСКО-угод удалося заощадити 1 млн грн на оплаті теплової енергії у п’ятнадцяти освітніх закладах.
За новим законом енергосервісні договори можуть укладатися на п’ятнадцять років (донедавна — на десять). Це — хороша гарантія державно-приватного партнерства.
Протягом дії такої угоди розмір витрат бюджетної установи на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг не змінюється. А ось комфорт у термомодернізованих будівлях значно зростає одразу після втілення енергоефективних заходів, тобто вже при започаткуванні ЕСКО-угоди.
Під час дії енергосервісного договору замовник енергосервісу може отримувати вигоду у вигляді відсотків від досягнутої економії (зазвичай 10–20%). Після завершення угоди енергетичні витрати на утримання будівлі бюджетної установи значно знижуються.
Енергоефективні заходи енергосервісна компанія може запроваджувати за власні гроші або кредитні кошти від банків чи інших фінустанов, за гранти чи за рахунок міжнародної технічної допомоги.
У світі є моделі, коли всі енергоефективні заходи оплачує замовник. Від ЕСКО ж вимагається гарантія досягнення погодженого рівня економії енергетичних витрат. А також — управління поліпшеннями (встановленим енергоефективним обладнанням, матеріалами тощо).
Однак в українських реаліях, коли бракує фахівців та бюджетних коштів на впровадження енергоефективних заходів, головною перевагою механізму енергосервісу є перекладання фінансових ризиків (та пошуку інвестицій на енергоефективний проект) на ЕСКО.
Темпи економії
Запуск спеціального модуля у системі публічних закупівель PROZORRO у торішньому жовтні у рази прискорив процес впровадження ЕСКО. Так, додатково оголошено у 23 містах 360 тендерів на закупівлю послуг енергосервісу для бюджетних установ.
114 ЕСКО-договорів на понад 90 млн грн уже укладено або перебувають на фінальній стадії підписання. Зокрема, у Баришівському районі Київської області укладено шість ЕСКО-договорів на 14 млн грн, баришівці очікують до 18% економії енергоресурсів.
Червоноградці теж уклали шість договорів і сподіваються щороку заощаджувати у міському бюджеті 316 тис. грн. У Дубно розраховують зменшити енергоспоживання на 14% завдяки шести ЕСКО-угодам на 3 млн грн, у Славутичі діятиме п’ять угод на 3 млн грн, у Кропивницькому — на 2 млн, в Олександрії — 1,4 млн грн.
Київська область
Лідирує за кількістю ЕСКО-тендерів (31) та підписаних у містах ЕСКО-договорів (12) Київська область. До неї входять 25 районів, дванадцять міст обласного підпорядкування, вона має 2800 будівель бюджетної сфери, чотириста з яких термомодернізовані за бюджетні кошти.
Торік в області почали активно впроваджувати комплексні енергоефективні заходи. У районах увели систему енергоменеджменту, в бюджетних будівлях — систему моніторингу, з допомогою якої щодня контролюється споживання паливно-енергетичних ресурсів і щомісяця економиться 1% енергоресурсів.
Працює в Київській області і консультаційний центр енергоефективності. Його фахівці допомагають місцевим громадам готувати тендерну документацію, обраховувати базові рівні енергоспоживання, проводити енергоаудити, знаходити інвесторів. До речі, областю зацікавилися норвезькі інвестори, вони готові вкладати гроші в ЕСКО-проекти.
Завдяки підтримці консультаційного центру у Баришівському, Броварському, Бородянському районах, Славутичі, Сквирі, Богданівці незабаром відбудуться закупівельні тендери за системою PROZORRO.
Міста і селища області готові до співфінансування, аби провести комплексну термомодернізацію бюджетних установ. Зекономлені завдяки енергоефективності кошти хотіли б вкладати у розвиток соціальної інфраструктури своїх населених пунктів.
В облдержадміністрації турбуються про підготовку енергоменеджерів, уже мають 78 таких спеціалістів, проводять семінари з очільниками громад, ведуть роз’яснювальну роботу серед місцевого населення. Тож селищні голови розбираються в енергозаконодавстві, знають про зміни у ньому, про можливості закупівель у системі PROZORRO.
Миколаїв
Активно впроваджують енергоефективні заходи і у Миколаєві: завдяки підтримці депутатського корпусу міська рада запланувала укласти 26 ЕСКО-договорів, 12 уже підписано. Торішнього грудня у Миколаєві була ухвалена програма енергозбереження, міська влада підписала меморандум про співпрацю з Держенергоефективності.
У місті почали запроваджувати систему енергомоніторингу. Вона вже охопила 450 об’єктів соціальної сфери з 476 і убезпечує ЕСКО-компанії від технічних помилок у даних енергоспоживання. Створили базу енергоспоживачів, передали її до Держенергоефективності і отримали змогу залучити понад 15 млн прямих ЕСКО-інвестицій, тобто шосту частину від всеукраїнських 90 млн. Це — найкращий результат у країні.
На початку квітня міська рада затвердила план дій зі сталого енергетичного розвитку до 2030 року. Документ передбачає зменшити викиди парникових газів на 30%, таких показників допоможе досягти ЕСКО-механізм.
Коштів місцевого бюджету недостатньо, аби одномоментно термомодернізувати всі заклади бюджетної сфери. Такий процес може розтягнутися на десятки років і дасть незначний економічний ефект. Тож Миколаєву потрібні приватні інвестиції для втілення енергоощадливих заходів.
Нині ж за бюджетні гроші проводиться енергоаудит муніципальних будівель, більше 140 з них уже обстежено. Його дані допомагають енергосервісним компаніям планувати енергозаощадливі заходи.
У місті більше трьох тисяч багатоквартирних житлових будинків. Їхні мешканці сподіваються, що термомодернізувати помешкання допоможуть приватні вкладення, ЕСКО-механізм.
Суми
Сумські освітяни давно мріяли про термомодернізацію шкіл. Міський бюджет витрачав 10% коштів на оплату комунальних послуг освітньої галузі, але їхня якість залишалася незадовільною. Освітяни запропонували залучити до енергомодернізації шкіл ЕСКО-компанії.
Спочатку вони не знайшли підтримки у депутатів міської ради, які тричі збиралися на сесії, аби досягти «енергопорозуміння». На четвертий раз народним обранцям удалося ухвалити позитивне рішення. Такого тривалого ухвалення ЕСКО-механізму не переживало ще жодне українське місто.
Врешті-решт, сумчани провели закупівлю енергосервісу і довели енергопостачальним організаціям, що є альтернатива у забезпеченні комфорту в освітніх закладах, що можна зменшити споживання теплоенергії і зекономлені гроші витратити на утеплення будівель, придбання шкільного обладнання.
У квітні було укладено десять ЕСКО-угод для середніх шкіл, дошкільних і позашкільних освітніх закладів.
Одеса
Великий потенціал для впровадження енергозберігаючих технологій має Одеса: у місті 517 об’єктів муніципальної власності значаться у системі енергомоніторингу. У січні-лютому 2018-го пройшли десять тендерів на закупівлю енергосервісу (планується зекономити 5 млн грн), ще 17 тендерів буде оголошено незабаром.
Для 30 муніципальних об’єктів підтверджено базові рівні енергоспоживання, узгоджені істотні умови договорів. Місцева влада хоче й за власний кошт займатися термомодернізацією своїх будівель і отримувати від цього доходи.
Створено муніципальне агентство енергоефективності, яке співпрацює з GIZ — організацією, яка діє в Україні за дорученням п’яти німецьких міністерств, ЄС, урядів Великобританії та Швейцарії і, зокрема, надає консультації підприємствам і місцевій владі з енергоефективності, допомагає підготувати ЕСКО-процедури.
За участі GIZ одеські енергоменеджери отримали сертифікати, які відповідають міжнародним стандартам. У місті проведено перші енергоаудити муніципальних будівель, їхні результати можуть використовувати інвестори для підготовки своїх енергоефективних проектів.
В Одесі за прозорим механізмом створено муніципальне підприємство-ЕСКО, у його планах — надання якісних послуг і конкуренція з приватними компаніями.
Червоноград
Донедавна червоноградський бюджет потерпав від великих витрат на енергоносії, містяни споживали багато газу, комунальні підприємства накопичували газові борги. Місцева влада замислилася над економією енергоресурсів і зуміла залучити іноземні інвестиції до сфери енергоефективності.
На 35 муніципальних об’єктах були встановлені індивідуальні теплові пункти, зокрема у десяти школах. Підписано шість ЕСКО-угод до 2021 року. Фахівці компанії «Енергоефективні системи» вже встановили енергозберігаюче обладнання, економію рахуватимуть наступного опалювального сезону.
Міська влада запевняє, що проблем з оплатою послуг інвестор не матиме, у міському бюджеті гроші на ЕСКО-проекти є. У свою чергу, інвестор бачить перспективу у співпраці з місцевою владою.
Плани
«Енергоефективні системи» готові втілювати свої проекти у Львові, компанія веде переговори з міською радою. На першому етапі хоче встановлювати індивідуальні теплові пункти на муніципальних об’єктах, а потім зайнятися термомодернізацією лікарень.
Наразі Держенергоефективності спільно з регіонами сформувало базу потенційних ЕСКО-об’єктів, у якій уже значиться 12200 будівель. Більше того, додатково формується база з понад двох тисяч об’єктів державних установ, які також можуть зацікавити ЕСКО-інвесторів.
Найбільшу кількість об’єктів для енергосервісу запропонувало Міністерство юстиції (506), МОЗ (433), Держпродспоживслужба (376). Тож інвестори зможуть заздалегідь прорахувати економіку ЕСКО-проектів і прийняти зважене рішення.
Енергосервіс також може впроваджуватись у багатоквартирних будинках: торік уже укладено шість ЕСКО-договорів у житловій сфері Києва та Херсона. П’ять ЕСКО-проектів передбачають модернізацію освітлення, а один проект — встановлення індивідуального теплового пункту. Лише завдяки модернізації освітлення за ЕСКО-договором в одному київському ОСББ удалося скоротити споживання електроенергії у 6,5 раза.
Актуальним є підвищення енергоефективності промислових підприємств. Цей сектор — один із найбільш енергоємних у нашій країні. Нині Держенергоефективності розробляє механізм стимулювання енергоємних підприємств до енергоефективності.
Загалом підвищення енергоефективності бюджетної сфери та промисловості допоможе країні у рази зменшити споживання традиційних енергоресурсів та зміцнити економічні показники.
Олена КОСЕНКО
