Узагалі, в умовах воєнної агресії навіть традиційна процедура відкриття чергової сесії була порушена: 2 вересня перед тим, як відкривати п’яту сесію Верховної Ради, спікер Олександр Турчинов змушений був спершу закрити попередню — четверту сесію, бо цього літа парламентарі офіційно не ходили на вакації, періодично збираючись «під куполом» задля розгляду важливих рішень.
Заради справедливості слід зазначити, що подібні посиденьки далеко не завжди були ефективними, та все ж таки низка потрібних для України та її Збройних Сил законів побачила світ саме влітку.
Власне, саме з підбиття підсумків попередньої роботи Верховної Ради й розпочав її спікер. «На долю четвертої сесії, яка розпочалася у лютому 2014-го, випали карколомні, справді доленосні події, — нагадав Олександр Турчинов не таку вже й далеку історію. — З падінням режиму Януковича та його втечі з країни єдиним легітимним загальнодержавним органом залишилася Верховна Рада України.
У надскладній політико-правовій та соціально-економічній ситуації парламент узяв на себе відповідальність за стан справ у державі, сформував уряд та ухвалив необхідні законодавчі акти, забезпечивши обороноздатність та життєдіяльність країни та проведення демократичних виборів Президента, визнаних цивілізованим світом».
Екскурс у минуле від спікера був значно обширнішим, утім, за нинішніх обставин, коли ситуація змінюється, що називається, на очах, переповідати його ще раз потреби немає...
Традиційні депутатські виступи також не рясніли надмірною оригінальністю. У більшості з них так чи інакше відчувався подих передвиборної кампанії. Хоча окремі пропозиції справді видаються доволі справедливими.
Скажімо, багаторічний спікер кількох попередніх парламентських скликань Володимир Литвин, чи то згадавши, що він колись був «потрібен Україні», чи з якихось інших причин запропонував провести закрите пленарне засідання. І на ньому чітко почути від керівників антитерористичної операції: чим конкретно нині може допомогти Верховна Рада.
Саме вчора закрите засідання й відбулося. Проте й тут варто зауважити, що воно далеко не перше, а можливо, й не останнє. Але якихось справді грандіозних рішень, принаймні від нинішнього парламентського складу, очікувати, вочевидь, марно.
Про це свідчать навіть спроби окремих представників Партії регіонів й надалі паплюжити вітчизняні Збройні Сили. Цього разу до такого кроку вдалася заступник голови Комітету ВР із питань свободи слова Олена Бондаренко. Щоправда, спікер Олександр Турчинов миттєво присік її «одкровення» про те, як українські військові «бомбят мирные города».
Натомість пані Олену ввечері того ж дня можна було спостерігати у прямому ефірі одного з телеканалів, підконтрольного представникам колишньої влади. Тут уже Бондаренко, що називається, «розгулялася», заполонивши собою фактично весь ефір. А безхребетна поведінка ведучих поставила чимало запитань, зокрема до Національної ради з питань теле- і радіомовлення: чи не час переглянути рішення про надання такому, з дозволу сказати, телеканалу ліцензії?
Утім, повернемося до парламентських буднів. Уже в перший день роботи п’ятої сесії було розглянуто низку законопроектів у першому читанні. Приміром, проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо спрощення ввезення продукції оборонного призначення) доповів заступник міністра оборони Петро Мехед.
За його словами, метою цього проекту є звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість продукції оборонного призначення під час дії особливого періоду введення надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції, перелік якої затверджується Кабінетом Міністрів.
Це дозволить Міністерству оборони спростити ввезення на митну територію України продукції оборонного призначення, зменшити свої витрати та допоможе оперативно забезпечити підрозділи Збройних Сил України та інших військових формувань озброєнням, військовою та спеціальною технікою, боєприпасами під час дії особливого періоду.
Зрозуміло, що важливість таких кроків нині важко переоцінити. Однак і сьогодні серед законодавців та урядовців чомусь немає єдиної позиції. Інакше як можна пояснити появу альтернативного законопроекту авторства Сергія Терьохіна. За словами Петра Мехеда, «цей документ дублює внесений Кабміном проект закону та порівняно з останнім знижує оперативність вирішення питання забезпечення Збройних Сил».
Проте парламентарі з урядовим чиновником не погодилися. Так, голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник віддав перевагу саме законодавчому творінню свого колеги. «Єдина відмінність від урядового документа полягає в тому, що народний депутат Терьохін пропонує виписати чіткі коди по тій номенклатурі позицій, які будуть ввезені, — резюмував Хомутинник. — Тому комітет у таких випадках завжди стояв на позиції чіткого переліку кодів, щоб не було підстав для зловживання цим законодавством».
Зрештою, зміни до Митного кодексу були ухвалені саме в редакції, запропонованій Сергієм Терьохіним. Однак лише у першому читанні...
Те ж саме стосується змін до цілої низки законів України щодо залучення транспортних засобів для вивезення населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій. За словами голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, коригувати потрібно закони «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про автомобільний транспорт», а також Кодекс цивільного захисту України.
Урядовець переконаний, що ухвалення всіх змін у цілому дозволить залучати в необхідному обсязі транспортні засоби для вивезення населення із зони надзвичайних ситуацій і районів можливих бойових дій, мінімізувати людські втрати та обсяги матеріальних збитків.
Показово також, що вже в перший день роботи п’ятої парламентської сесії не обійшлося без розгляду кадрових питань.
Ще наприкінці серпня міністр економічного розвитку й торгівлі Павло Шеремета подав до Верховної Ради заяву про власну відставку. Але перша спроба задовольнити це прохання не отримала достатньої кількості голосів. У парламентських кулуарах навіть почали подейкувати про те, що питання стосовно відставки Павла Шеремети розвиватиметься за подібним сценарієм із псевдовідставкою Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Однак згодом, повернувшись до цього питання, депутати таки звільнили Павла Шеремету, котрий, нагадаємо, й так уже не виконував своїх обов’язків урядовця.
Чи не найважливішим (звісно, не рахуючи тих, що стосуються забезпечення Збройних Сил) стало питання про потенційне фінансування виборчої кампанії. Проект відповідного закону доповів голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія.
Він зазначив, що зміни переважно спрямовано на уточнення та деталізацію приписів чинного закону, коригування строків перебігу виборчого процесу, скорочення бюджетних витрат на проведення виборів, а також забезпечення заходів безпеки членам виборчих комісій під час здійснення ними повноважень охорони виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації.
Жванія, зокрема, запропонував у проекті зменшити видатки з держбюджету на організацію виборів; вилучити положення щодо державного фінансування передвиборчої агітації у ЗМІ та оприлюднення у друкованих ЗМІ інформації про організацію виборчого процесу; зменшити мінімальний склад ОВК з дванадцяти осіб до дев’яти і ДВК — із десяти до восьми. А ще не проводити навчань членів виборчих комісій за рахунок бюджетних коштів. За його словами, це призведе до економії близько 140 мільйонів гривень із Державного бюджету України.
Народний депутат також запропонував оптимізувати організацію виборчого процесу: внести корективи до строків організації окремих виборчих процедур та оприлюднення рішень комісії; віднести до повноважень ЦВК виготовлення печаток, бланків, протоколів, іншої виборчої документації; передбачити посилення охорони комісії за адресами їх місцезнаходження та виборчої документації під час її транспортування.
Пропонувалися й інші зміни, викликані нинішніми воєнними діями. У зв’язку із ситуацією, що склалася у Донецькій та Луганській областях, з метою забезпечення підготовки та проведення виборів народних депутатів України в одномандатних округах, утворених у межах цих областей, пропонується надати ЦВК право переглянути та змінити межі та центри одномандатних округів у цих областях за пропозиціями обласних керівників.
Проте згаданий передвиборний бестселер зазнав нищівного фіаско — його не було підтримано ні з першої, ні з другої спроби. Вочевидь, у питаннях дострокових виборів не всі підкилимні білі плями ще вдалося заповнити...
І це — потенційна політична гаряча точка на всеукраїнській мапі. Суспільство вже майже проковтнуло той факт, що дострокові вибори відбуватимуться за старою виборчою системою. Тепер же ще й потенційні проблеми з фінансуванням.
Річ у тім, що названий законопроект — не єдиний, що провалився. Не поталанило й законопроекту про внесення змін до бюджету (щодо збільшення видатків ЦВК на позачергові вибори народних депутатів України у 2014 році). Цей документ поки що також не вдалося ухвалити. З огляду на те, що змінами до календарного плану було вирішено в пленарному режимі працювати тільки у вівторок (виняток становило вчорашнє закрите засідання), доля виборчих проектів залишається не надто райдужною.
Утім, як мовиться, поживемо — побачимо. В історії українського парламентаризму уже траплялося, що важливі рішення народні обранці ухвалювали якраз за кілька тижнів, а то й днів до припинення власних повноважень. Головне, щоб рішення ці були на благо держави, котра нині як ніколи потребує захисту й підтримки.
Інф. «ДУ»