Це — об’єднання, очолюване відомим антиукраїнськими поглядами блогером, утворилося лише на початку червня і відповідно до норм вітчизняного законодавства взагалі не мало б права брати участі в передвиборній кампанії.
Однак її творці пішли вже перевіреним шляхом перейменування партії «Об’єднана Україна», зареєстрованої ще 18 лютого 2015-го.
«Партійці» ведуть кампанію виключно за допомогою тих чи інших провокаційних акцій. Їхня робота ґрунтується на намаганні завадити проведенню агітаційної кампанії іншим — проукраїнським — політичним силам.
Зокрема, у Стриї на Львівщині вони докладали зусиль до створення конфліктів на зустрічі партії «ЄС» із мешканцями міста, зокрема вигукували погрози у натовпі та застосували димову шашку...
За кілька днів представники Партії Шарія намагалися зірвати мирний флешмоб Святослава Вакарчука, голови партії «Голос», перед Верховною Радою. Паралельно вони пробували зірвати зустріч одеситів із кандидатами в народні депутати від «Європейської солідарності».
Найсвіжіші випадки стались у Харкові та Кам’янці-Подільському, що на Хмельниччині. У першому з перелічених випадків на площі Свободи на зустрічі з кандидатом у народні депутати провокацій удалося уникнути виключно завдяки діям харківських активістів.
А на Хмельниччині члени Партії Шарія навіть навідалися до мітингу за участі попереднього Президента Петра Порошенка, де чинили на нього і членів його команди психологічний тиск.
Звісно, подібним випадкам можна було би не приділяти стільки уваги, якби не та обставина, що відповідно до низки соціологічних опитувань рейтинг цієї так званої партії стрімко наближається до прохідного бар’єру...
Хто найактивніший?
Загалом ЦВК зареєструвала майже шість тисяч осіб, котрі саме в ці дні змагаються за депутатські мандати. Приблизно 3,2 тисячі йдуть за одномандатними виборчими округами, ще понад 2,7 тисячі обиратимуться за списками.
Згідно з українським законодавством кандидати можуть починати свою агітаційну роботу з моменту реєстрації. Утім, деякі претенденти на місце в парламенті почали опрацьовувати свої округи заздалегідь.
«Від початку виборчого процесу значно більшу активність виявляли потенційні його учасники (партії та кандидати), а не офіційно зареєстровані суб’єкти. Агітаційна активність потенційних суб’єктів сконцентрована переважно в обласних центрах і великих містах, тоді як у невеликих населених пунктах спостерігачі спершу фіксували лише поодинокі заходи», — йдеться у нещодавно оприлюдненому звіті спостерігачів від громадянської мережі ОПОРА.
Згідно з цим спостереженням до умовної глибинки активність дійшла лише з початком липня, тобто коли нетривала передвиборна кампанія вийшла на фінішну пряму. Найдинамічніше агітаційна кампанія кандидатів розгортається в Київській та Львівській областях.
Натомість на Донеччині та Луганщині її інтенсивність значно поступається. Що, власне, й не надто дивно, враховуючи наближеність до передової.
У звіті також зазначається, що станом на кінець червня агітацією займалися лише одинадцять партій із 22, котрі, як відомо, були включені до виборчого бюлетеня. Це — «Європейська солідарність» Петра Порошенка, «Українська стратегія» прем’єра Володимира Гройсмана, «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, ВО «Свобода», «Голос» Святослава Вакарчука, Аграрна партія України (до якої нещодавно долучився Михайло Поплавський), ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч», «Слуга народу» та «Опозиційний блок».
Спостерігачі від організації ОПОРА додають, що найактивніша й дочасна кампанія була саме в «Європейської солідарності». Також масштабну агітацію розгорнули представники «Української стратегії», «За життя», «Голосу» та «Свободи».
Мажоритарні «граблі»
В одномандатних округах спостерігачі відзначають «клонування» кандидатів від рейтингових політичних сил і спроби копіювати чужу партійну символіку чи гасла. Скажімо, спостерігачі від Комітету виборців України в окрузі № 37 (Кривий Ріг) зафіксували одразу п’ять кандидатів, які намагаються мімікрувати під членів «Слуги народу».
На папері вони представляють громадський рух «Слуга Народу», громадську організацію «Громадський рух «Слуга Народу», громадську організацію «Слуга для народу».
Схожа історія відбувається і в окрузі № 94 на Київщині. Тут три різних кандидати вказали, що пов’язані з партією Президента. Двоє з них — часткові тезки медійника Олександра Дубінського, який балотується в цьому окрузі.
«Такі спекуляції здатні ввести виборців в оману, оскільки громадяни можуть не розрізняти кандидатів, висунутих партією «Слуга народу», і кандидатів-самовисуванців, які вказують в автобіографіях, що є представниками громадських організацій, благодійних фондів, приватних підприємств із такою самою назвою. Це також може призвести до частих помилок громадян під час заповнення виборчих бюлетенів», — зазначають у Комітеті виборців.
«Ми розуміємо, що є партія, кандидати якої мають високий рейтинг незалежно від імен. Мова про «Слугу народу». І з цим виникають проблеми. Є округи, де однакові кольори, символіку, шрифти використовують кілька кандидатів.
Це — не нова технологія. Щось подібне було у 2014-му, коли намагалися наслідувати кольори, слогани та шрифти партії Петра Порошенка. Єдине — зараз масштаб більший», — коментує ситуацію голова правління ВГО «ОПОРА» Ольга Айвазовська.
В організації також додають: порівняно з президентськими виборами на парламентських дочасна агітація почалася раніше, однак активність менша. Зокрема, ОПОРА зазначила, що не фіксує активного розгортання штабів. Партії присутні максимум на рівні обласних центрів і здійснюють лише координаційну функцію. Натомість політичною агітацією в округах найбільше займаються мажоритарники.
«Частина цих кандидатів — нинішні народні депутати. Частина такої агітації — агітація так званими добрими справами. Частина цих «справ» — використання бюджетних ресурсів в агітаційних цілях. Але кандидати під час публічних заходів посилаються на витрати та досягнення, здійснені завдяки коштам із бюджету», — зауважує аналітик ВГО «ОПОРА» Олександр Неберикут.
«Благодійності від кандидатів поменшало порівняно з 2012 роком. У 2014-му її майже не було. Бо тоді вибори відбувалися в умовах гарячої фази війни й суспільство було налаштоване агресивно щодо незаконних дій кандидатів. Нині ми спостерігаємо відкат. Знову стали нормою подарунки як передвиборна благодійність: велосипеди, окуляри.
Також у 2012-му ми фіксували прямий підкуп електорату приблизно в семи відсотках округів. Тоді в нас були фотографії, списки громадян, інформація про явочні квартири тощо. Загалом можна було доводити такі факти. Але правоохоронні органи на це не реагували.
Якщо ж говорити про нинішню кампанію, то прямого грошового підкупу ми наразі не фіксуємо. Але це не означає, що ближче до голосування такі випадки не траплятимуться», — пояснює Ольга Айвазовська.
Черговий етап «задобрювання»
Власне, якщо говорити про техніку «добрих справ», а фактично спроби непрямого підкупу виборців, то від початку кампанії зафіксовано багато таких випадків. За низкою фактів спостерігачі звернулися із заявами до поліції.
У вже згадуваній ОПОРІ додають, що випадків непрямого підкупу виборців значно більше, проте не всі вдається фіксувати. Водночас в організації переконані, що Національна поліція, як і самі кандидати в депутати, можуть протидіяти згаданим явищам.
Натомість у Комітеті виборців України додають: часто такі дії юридично не є підкупом виборців. Однак усе одно закликають кандидатів утриматися від подібних форм агітації.
«Попри те що ці дії юридично не є підкупом виборців, оскільки політики, від імені яких роздаються товари чи послуги, не є офіційно зареєстрованими кандидатами в народні депутати, Комітет виборців вказує на недоброчесність такої діяльності й закликає потенційних кандидатів відмовитися від фінансового стимулювання виборців у будь-яких формах», — ідеться у нещодавно опублікованій заяві Комітету виборців.
Робити прогнози щодо так званих проблемних округів спостерігачі поки що не беруться. І водночас побоюються, що теоретично можуть виникнути проблеми в уже згадуваному окрузі № 94 на Київщині.
Там у народні депутати балотуються Олександр Дубінський від «Слуги народу» (у якого щонайменше двоє двійників), Ігор Кононенко (також із двійниками), який у нинішньому парламенті був у Блоці Петра Порошенка, а нині пішов на вибори як самовисуванець, а також представник Радикальної партії Ігор Мосійчук.
Активним може бути протиборство і в 51-му окрузі на Донбасі, де голосуватиме лише 2,7 тис. виборців, частина з яких живе на окупованих територіях. За інформацією місцевих мешканців, мажоритарники у боротьбі за електорат роздають там людям харчі, воду, пропонують безплатне спортивне взуття тощо.
«Поки що складно говорити про проблемні округи. У найближчому майбутньому стане зрозуміло, де можуть виникнути труднощі. Водночас ми знаємо округи, де є недобросовісні учасники, їхні імена й методи нам відомі. Але говорити, що вони стануть проблемними лише через наявність цих кандидатів, як мінімум, непрофесійно», — підводить риску Ольга Айвазовська.
Разом із тим точно можна спрогнозувати, що випадків непрямої агітації та політики «добрих справ» упродовж останнього тижня передвиборної кампанії ставатиме ще більше. Питання лише в тому, як на це реагуватимуть правоохоронні органи. Саме від них і залежатиме масштаб цього явища.
Ярослав ГАЛАТА
