Прикордонники так само перевіряють, чи є страховий поліс «Зелена картка» від іноземної страхової компанії і у тих закордонних автовласників, які прагнуть проїхати на територію України. Це невипадково: наша країна входить до Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», правила якої однакові для всіх країн-підписантів.
Що таке «Зелена картка»
Систему «Зелена картка» інколи називають «автоцивілкою міжнародного масштабу». Вона має вже досить тривалу історію, почала діяти ще в 1953 році. Це була відповідь на Рекомендацію Комітету з дорожнього транспорту Європейської економічної комісії ООН, яка мала на меті захистити інтереси власників транзитних автомобілів та потерпілих у країні відвідування.
Повоєнна Європа активно будувала автошляхи, які ставали транснаціональними, розвивала наземний транспорт. У таких умовах необхідно було створити єдині правила його страхування при транскордонному русі для беззаперечної компенсації шкоди, які можуть завдавати при ДТП іноземні автовласники на територіях інших країн Європи. Невдовзі вони були напрацьовані та схвалені.
Відповідно до Угоди про «Зелену карту» страховий поліс з автоцивільної відповідальності, який був виданий у будь-якій країні, що підписала Угоду, вважався дійсним в іншій країні, яка також долучилася до згаданої міжнародної страхової системи.
Країни — члени Міжнародної системи автомобільного страхування брали на себе певні зобов’язання. По-перше, в цих країнах мало діяти обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників. Також країна повинна була офіційно визнати законність вимог Системи «Зелена картка».
Ще однією умовою була наявність Національного бюро, члени якого безпосередньо займаються здійсненням такого виду страхування. Саме Національне бюро мало бути компетентною організацією для вирішення всіх питань, пов’язаних із відшкодуванням збитків, завданих з вини водія-нерезидента.
Вже в перший рік створення Системи «Зелена картка» до неї долучилися 14 країн Європи, серед яких були Бельгія, Швейцарія, Данія, Франція, Фінляндія, Велика Британія, Греція та інші. На сьогодні до неї входять 48 країн: всі європейські, ряд азійських (наприклад, Туреччина, Ізраїль, Іран та Азербайджан) та африканських (Туніс та Марокко).
Міжнародний сертифікат «Зелена картка» в усіх цих країнах має уніфіковану форму.
Міжнародне страхування українських водіїв
Україна стала членом Міжнародної системи автомобільного страхування 1997 року. Функції Національного бюро у нас виконує Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ). Членство страховиків у ньому є неодмінною умовою, що дозволяє їм займатися діяльністю з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власники автомобілів на українській реєстрації повинні знати, що укладати договори міжнародного страхування «Зелена картка» в нашій країні мають право страхові компанії, які є повними членами МТСБУ (тобто працюють і на ринку внутрішнього обов’язкового страхування, й міжнародного).
До їх числа належать: ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ПрАТ «УАСК АСКА», ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», ПрАТ «Українська Страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», ТДВ «СТДВ «Глобус», ПрАТ «УТСК», ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», АТ «СГ «ТАС» (приватне), ПАТ «СК «УСГ», ПрАТ «СК «Перша».
Згідно з чинним законодавством український водій при виїзді за кордон повинен мати «Зелену картку» саме одного з цих українських страховиків. Звичайно, перелік таких страховиків, що мають право укладати договори міжнародного страхування, з часом може змінюватися. Тому уточнити, в яких саме страхових компаній можна придбати «Зелену картку», можна на сайті МТСБУ: http://www.mtsbu.ua/ua/about_us/full_members_list/.
Прикордонник наш не спить
Обов’язкова автоматизована перевірка наявності «Зеленої картки» в українських водіїв під час виїзду за межі нашої країни була запроваджена в тестовому режимі ще наприкінці 2018 року. Щоправда, тоді її випробовували лише на окремих пунктах перетину державного кордону.
З 8 лютого поточного року Державна прикордонна служба України розпочала автоматизовану перевірку наявності та чинності міжнародних страхових полісів уже повсюдно. Підкреслюємо, що така перевірка не є вибірковою, вона стосується кожного водія, який перетинає державний кордон.
Автоматизований процес контролю став можливим завдяки налагодженню чіткого взаємообміну інформацією між системами Центральної бази даних МТСБУ та інформаційно-телекомунікаційною системою прикордонного контролю «ГАРТ-1» Державної прикордонної служби України.
Коли під час перетину кордону український автовласник пред’являє прикордоннику страховий сертифікат «Зелена картка», той перевіряє документ у режимі реального часу шляхом запиту до бази даних (ЦБД МТСБУ). Якщо виявляється, що в базі МТСБУ відсутні дані про цей договір, то вважається, що договір не укладений.
У такому випадку (без дійсного страхового сертифіката «Зелена картка») згідно із законодавством перетин кордону на авто заборонений. Лише на окремих пунктах перетину кордону з лютого цього року понад 11300 автівок були повернені назад, на українську територію, через відсутність «Зеленої картки». Водіям таких авто було запропоновано укласти договір міжнародного страхування, після чого вони можуть продовжити свою подорож за кордон.
Розбіжності між даними в страховому сертифікаті, який пред’являє автовласник, та тими, що зафіксовані в базі МТСБУ, дають підставу вважати цей поліс фальшивим чи сфальсифікованим. У такому разі водій буде затриманий до з’ясування обставин представниками правоохоронних органів.
Так, лише впродовж перших десяти днів з моменту запровадження автоматизованої перевірки наявності «Зеленої картки» співробітники Держприкордонслужби виявили майже 20 підробок (фальсифікатів) страхових полісів.
У МТСБУ застерігають водіїв від спроб фальсифікувати сертифікати «Зелена картка» — такі дії передбачають досить серйозне покарання, якщо виявиться, що це було вчинено навмисне.
Жорсткі заходи до власників фальсифікованих «Зелених карток» чи водіїв, котрі взагалі не мають страхового сертифіката, вживають і за кордоном. Якщо місцева поліція виявляє такий випадок, то штрафує водія на суму в сотні євро, а автомобіль зазвичай відправляється на штрафмайданчик. Не виключено, що автовласник може бути заарештований та навіть відправлений до в’язниці для виявлення всіх обставин справи.
МТСБУ радить водіям завчасно подбати про оформлення міжнародного сертифіката «Зелена картка», а не в останні дні перед поїздкою. Його чинність можна перевірити на сайті МТСБУ (https://gc.mtsbu.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx? autoauth=true) або за телефоном контакт-центру: 0-800-608-800 (для дзвінків з України), у випадку, якщо телефонують з-за кордону: +38 044 239 20 30. Це дозволить убезпечитися від небажаних сценаріїв.
Практичні поради українським водіям, які збираються за кордон
Страховий сертифікат «Зелена картка» повинен мати чинність на території саме тієї країни (чи країн), які автовласник планує відвідати впродовж усієї поїздки, звертають увагу водіїв співробітники МТСБУ. А також на те, що система «Зелена картка» передбачає врегулювання страхових випадків і виплату за ними відповідно до норм законодавства тієї країни, де відбулося ДТП.
Простіше кажучи, якщо ДТП сталося в Польщі, то врегулювання відбуватиметься за польськими законами, якщо в Італії — за італійськими.
Буде корисно ретельно ознайомитися з порядком дій на випадок ДТП за кордоном заздалегідь, ще до запланованої поїздки.
Фахівці МТСБУ нагадують — у першу чергу автовласникові необхідно зафіксувати обставини ДТП: сфотографувати місце події та ушкодження автомобіля, знайти свідків та занотувати їхні контакти. Зараз співробітники Бюро опрацьовують перелік питань, що найчастіше виникають при ДТП за кордоном, та готують працівників контакт-центру до надання інформаційної допомоги у такому випадку.
Тобто найближчим часом український автовласник зможе отримати поради, як діяти, якщо він потрапив у ДТП за кордоном, зателефонувавши до контакт-центру МТСБУ. Ще раз нагадаємо, що у випадку дзвінка з-за кордону слід користуватися цим номером контакт-центру: +38 044 239 20 30.
Залежно від обставин ДТП та дорожніх правил країни, де воно відбулося, треба отримати довідку від поліції про обставини ДТП чи оформити європротокол. Для цього варто скористатися або українським бланком європротоколу (не забувайте попрохати страховика видати його разом зі страховим сертифікатом «Зелена картка»), або заповнити його іноземний аналог — бланки європротоколу ідентичні за структурою та змістом в усіх країнах.
Водій має надати іншим учасникам ДТП копію свого страхового сертифіката. Про таку копію варто подбати наперед. В жодному разі не можна віддавати оригінал сертифіката «Зелена картка»!
Представники МТСБУ радять водіям не підписувати документів, зміст яких вони не розуміють. Якщо ж поліція вимагає підписати документи, а автовласник погано знає мову цієї країни, він має зазначити це в документі і попросити надати його копію.
Щоб отримати страхове відшкодування, українському автовласникові, який став постраждалим у ДТП за кордоном, необхідно звернутися до страхової компанії винуватця ДТП або до Національного бюро (якщо винуватець не мав полісу ОСЦПВ).
Якщо ж український автовласник сам став винуватцем ДТП за кордоном, відшкодування постраждалому буде здійснюватися згідно з умовами Системи «Зелена картка». Тобто його сплатить Національне бюро постраждалого, а потім виставить рахунок для компенсації до української страхової компанії, яка видала «Зелену картку» нашому автовласнику.
Фінансові інтереси винуватця ДТП надійно захищені страховим сертифікатом «Зелена картка», він повинен лише ретельно оформити всі необхідні документи, що фіксують обставини страхової події.
Це — основні кроки, про які мають пам’ятати водії, котрі прямують за кордон на автомобілі. А більш докладну консультацію вони завжди можуть отримати в МТСБУ або у свого страховика.
«Зелена картка» надійно захищає спокій та фінансові інтереси українських автовласників під час їхніх поїздок за кордон, — зазначив Володимир Шевченко, генеральний директор МТСБУ. — Практика доводить, що ця система міжнародного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів працює ефективно та надійно».
Михайло ВЕРНИГОРА,
Національний прес-клуб
«Українська перспектива»
