Перші реальні кроки до створення Музею були зроблені лише у 2008 році, коли Український інститут національної пам’яті приступив до створення постійно діючої виставки «Музей Української революції 1917–1921 років».
Головним експонатом є, звичайно, Четвертий Універсал Центральної Ради, яким 22 січня 1918 року проголошувалася повна державна самостійність УНР. У вітринах — експонати, що відображають усі етапи розвитку державницького руху початку ХХ ст. Зокрема, створення і діяльність Української Центральної Ради, уряду — Генерального секретаріату, Армії УНР.
Завітавши до Музею, побачите фотознімки, документи людей, які стояли біля витоків УНР. Зокрема, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Всеволода Голубовича та інших очільників УНР. Окремо виділена експозиція про Героїв Крут — київських гімназистів і юнкерів, котрі у січні 1918-го перепинили російсько-більшовицькій орді шлях на Київ.
Поруч — експозиція, присвячена Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського. Експонати наступних блоків присвячено Директорії УНР на чолі із Симоном Петлюрою, Західно-Українській Народній Республіці. Особлива увага акцентується на Акті злуки, що об’єднав в єдину соборну державу УНР і ЗУНР.
Серед експонатів можна побачити і ті, що розповідають про відзначення у 1914 році століття від дня народження Тараса Шевченка, документи української громади Петербурга, особисті речі й документи полковника Є. Коновальця, генерала М. Капустянського, полковника Р. Сушка, підполковника Т. Нетреби.
До уваги відвідувачів — кілька карт України, виданих на початку минулого століття як в Україні, так і за кордоном. У спеціальних вітринах розташовано реконструйовані військові однострої різних підрозділів Армії УНР та Армії Української Держави, виконані істориком Ярославом Тинченком у співпраці з директором видавництва «Темпора» Юрієм Олійником.
Не можна не згадати людей, завдяки яким і стало створення цього Музею. Зокрема, Олександра Кучерука, який особисто розробив концепцію експозиції. А також громадянина Франції українського походження Сержа Геца.
Він розшукав у Парижі і передав до Музею рідкісні речі, зокрема карту УНР 1919 року з державними кордонами та схемою етнографічного розселення українців, Ю. Підлуського — колекціонера українських старожитностей із США: він передав добірку української фалеристики доби УНР, в тому числі першу і єдину військову нагороду Армії УНР — Залізний Хрест.
Також Аркадія Жуковського (Франція), Володимира Луцака, Юлію Олійник, Ярослава Тинченка, Володимира Яцюка та багатьох інших небайдужих українців.
Багато зусиль доклав для укомплектування Музею останній президент УНР в екзилі Микола Плав’юк (нині покійний) та багато інших справжніх патріотів України.
Розташований Музей в одному з історичних приміщень Будинку учителя, де 100 років тому засідала Українська Центральна Рада, ухвалювались історичні рішення УНР.
За свою недовгу історію Музей пережив і важкі часи: за часів президентства Віктора Януковича постало питання про його ліквідацію. Але попри всі намагання тодішніх можновладців зробити це не вдалось. І сьогодні тут завжди людно.
Серед відвідувачів можна побачити і вояків столичного гарнізону, ліцеїстів Військового ліцею ім. Івана Богуна. Їх, за словами Олександра Кучерука, запрошують бути учасниками наукових конференцій, круглих столів, де обговорюються питання збереження історичної пам’яті українського народу, патріотизму.
Валерій СЕМАК
