— Сьогоднішня виборча кампанія вирізняється надзвичайно великою кількістю учасників. Чим, на Ваш погляд, це викликано?
— Якщо Ви хочете отримати достеменну відповідь на це запитання, то зверніться з ним до кожного з претендентів, поцікавившись, що змусило їх балотуватися: лише вони можуть пояснити своє рішення.
— Цього разу виборчий бюлетень буде надзвичайно великим. Це не ускладнить процес голосування?
— Не таким уже й великим: близько 80 см. Ця обставина, вважаю, здатна ускладнити лише підрахунок голосів та сортування бюлетенів. Щодо самих виборців, то вони проведуть трішки більше часу у кабінках для голосування, шукаючи прізвище свого кандидата. Інших проблем не бачу.
— З майже 40 кандидатів на президентське крісло лише один стане Президентом. Але всі вони внесли по 2,5 мільйона гривень, які є передумовою для допущення їх до виборчого процесу. Куди підуть ці гроші після 31 березня? До державного бюджету?
— Виборча застава повертається лише за однієї умови: якщо один із кандидатів виграв вибори. Він і отримає свої 2,5 мільйона гривень. Їх також отримують і ті кандидати (якщо вони є), котрі включені до бюлетеня для повторного голосування. Виборча застава всіх інших кандидатів скеровується до Державного бюджету України.
— Кожен кандидат матиме на виборах своїх спостерігачів. Зважаючи на їхню кількість, це не ускладнить підрахунку голосів?
— Я Вам більше скажу: є ще 139 громадських організацій, які отримали дозвіл на спостереження за виборами і їх спостерігачі будуть присутніми на дільницях. І може скластися ситуація, коли на деяких дільницях кількість спостерігачів, членів виборчих комісій переважатиме над кількістю самих виборців.
Та як би там не було, а члени виборчих комісій, враховуючи вимоги чинного законодавства, зобов’язані забезпечити реєстрацію та розміщення всіх спостерігачів.
— Громадяни України, які станом на 31 березня перебуватимуть за кордоном, зможуть скористатися своїм конституційним правом? Чи залежить це від країни перебування? Що для цього потрібно зробити людині?
— Громадяни, які на день виборів перебуватимуть за кордоном і які включені до списків виборців на закордонних дільницях, скористаються, звичайно, цим правом. Окрім цього, будуть громадяни, котрі встигнуть змінити місце голосування без зміни виборчої адреси.
Ті ж громадяни, які не перебувають на консульському обліку і не змінили місця голосування без зміни виборчої адреси, до списків виборців включені не будуть. Отже, і голосувати не зможуть.
— Розкажіть про особливості виборів на теренах Донецької і Луганської областей, підконтрольних українській владі.
— Вони відбуватимуться у штатному режимі, тобто так, як і на решті території нашої країни.
— Українці, які проживають на окупованих територіях, зможуть проголосувати?
— Так. Для цього їм потрібно приїхати на підконтрольну Українській державі територію. Прийти у відділ ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) і там, пред’явивши паспорт, написати відповідну заяву. Ця процедура називається «зміна місця голосування без зміни виборчої адреси». При цьому заявник повинен обов’язково вказати адресу тієї виборчої дільниці, на якій він бажає голосувати.
Зробити це потрібно не пізніше ніж за 5 діб до дня виборів. Ну а 31 березня залишається тільки з’явитися на дільниці і віддати свій голос за свого кандидата.
Розумію, що процес голосування для жителів окупованих територій є досить складним. Адже лише неодноразове перетинання лінії розмежування чого варте, не кажучи про інші обставини.
— А як голосуватимуть внутрішньо переміщені особи, тобто біженці з Донбасу і Криму?
— ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування для жителів тимчасово окупованих територій. Зробити це можна у будь-який день, але теж не пізніше ніж за п’ять днів до дня виборів.
Потрібно знайти найближчий до себе орган ведення ДРВ, прийти туди з паспортом і написати заяву з проханням тимчасово змінити місце голосування без зміни виборчої адреси.
— Рішенням ЦВК виборчі дільниці на території Російської Федерації ліквідовані і українські громадяни, які в день виборів перебуватимуть там, зможуть проголосувати, як сказано у цій постанові, на теренах інших країн — сусідніх із РФ. Хотілось би дізнатися більш детально про це рішення і якими чинниками воно продиктоване.
— Це — перші вибори, коли українці, які працюють чи з інших причин перебувають на території Російської Федерації, не зможуть проголосувати на виборчих дільницях при Посольстві України і консульствах.
ЦВК ліквідувала 5 дільниць на території Росії і віднесла їхні межі до закордонних виборчих дільниць, розташованих відповідно на території Посольств України у Грузії, Казахстані та Фінляндії.
При цьому громадяни України, які тимчасово перебувають у Росії, можуть реалізувати своє право голосу за місцем своєї реєстрації в Україні. Інші громадяни України, які тимчасово перебувають за кордоном, повинні завчасно подбати про включення до списків виборців на виборчих дільницях та подати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.
Рішенню ліквідувати дільниці передувало подання МЗС України, яке його обґрунтувало. Всі чинники не називатиму, а скажу лише, що практично всі вони пов’язані з безпекою. Як людей, які б організовували там сам процес голосування, так і самих виборців.
— І в самій Росії, і наші так звані опозиціонери встигли назвати це рішення ЦВК утиском демократії, намаганням вплинути на результати виборів, грою на одного з кандидатів на пост Президента. Прокоментуйте, будь ласка, ці твердження.
— Без коментарів...
— Ці ж опозиціонери кажуть і про те, що нинішня влада сповна використає — у власних цілях — ресурс виборців, які перебувають у місцях позбавлення волі, мовляв, вхід туди обмежений і проконтролювати хід виборів майже неможливо.
— Спостерігачі і там будуть. Обов’язково. Але перед тим як потрапити до виборчих дільниць, розташованих у цих місцях, усі вони пройдуть певні процедури, які б унеможливили виникнення різних «НП».
— Що маєте на увазі, пане Євгенію?
— Може статись і так, що той чи інший громадянин, потрапивши на такий режимний об’єкт, може пронести туди різні заборонені предмети, у тому числі зброю. Тому і передбачені такі процедури, які дозволять повністю виключити можливість подібних «сюрпризів».
— Як відбуватиметься виборчий процес на території військових частин? Туди теж немає вільного входу...
— Відкрию Вам і читачам Вашого видання велику «таємницю»: у частинах Збройних Сил, Національної гвардії та інших військових формувань немає виборчих дільниць. Вони не передбачені чинним законодавством.
Є, правда, винятки: такі дільниці організовуються лише у виключних випадках, не пізніш як за 10 діб до дня виборів. Але й там є спостерігачі. Як з числа кандидатів, так і громадськості.
А в частинах, що дислокуються в населених пунктах (а таких у нас абсолютна більшість), усі без винятку військовики голосують на звичайних дільницях. Навіть солдати-строковики: їм для цього надається відпустка.
— Сьогодні в районі проведення операції Об’єднаних сил перебувають тисячі військовослужбовців — громадян України. Як вони голосуватимуть?
— Там будуть утворені, як я вже казав, не пізніш як за 10 діб до дня виборів, виборчі дільниці. Вас, звісно, цікавить, чи зможуть туди потрапити спостерігачі? Зможуть, але теж із деякими застереженнями.
Зона ООС є надто небезпечною не тільки для здоров’я, а й для життя людей: будь-якої миті можна натрапити на міну, наразитися на обстріли чи інші «сюрпризи».
Розуміючи це, Міністерство оборони, Генеральний штаб видали відповідні накази, розпорядження, спрямовані на мінімізацію цієї небезпеки як для самих військовослужбовців-виборців, так і для спостерігачів.
— Вже зареєстровано більше тисячі порушень учасниками виборчих перегонів. Як на них реагує ЦВК?
— Якщо йдеться про ті, які виявлені в засобах масової інформації, особливо електронних, то над їх усуненням працює, як правило, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. У тих випадках, коли Центральна виборча комісія виявляє факти, що містять склад правопорушень, то інформує про них правоохоронні органи, зокрема Національну поліцію.
— І насамкінець, Євгенію Володимировичу, скажіть: до якого найсуворішого покарання може вдатися ЦВК стосовно того чи іншого кандидата на пост Президента?
— Винести йому попередження.
— А зняти з виборчих перегонів?
— Ні. Для цього у нас немає повноважень.
— А у кого ж вони є?
— Інституції, яка б могла скасувати реєстрацію кандидата в Президенти за порушення, в Україні взагалі немає: у нас демократична країна. Скасувати реєстрацію кандидата ми можемо лише за умов, коли він визнаний судом недієздатним, у разі припинення українського громадянства, вибуття на постійне місце проживання за межі країни.

Інтерв’ю провів
Сергій ЗЯТЬЄВ