Від пряника...
Одразу з 1 січня зросте на понад 9% прожитковий мінімум, який на кінець 2018-го становив 1777 грн, а тепер буде 1853 грн. Упродовж року передбачено ще два підвищення: з 1 липня — до 1936 грн, з 1 грудня — до 2027 грн.
Це — середні показники. А якщо конкретно, то для основних соціально-демографічних груп населення (а їх чотири) прожитковий мінімум різний: для дітей до 6 років: з 1 січня 2019 року — 1626 грн, з 1 липня — 1699 грн, з 1 грудня — 1779 грн;
для дітей від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року — 2027 грн, з 1 липня — 2118 грн, з 1 грудня — 2218 грн;
для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1921 грн, з 1 липня — 2007 грн, з 1 грудня — 2102 грн;
для осіб, що втратили працездатність: з 1 січня 2019 року — 1497 грн, з 1 липня — 1564 грн, з 1 грудня — 1638 грн.
Наскільки це достатні суми, нехай кожен вирішує сам. Нагадаємо лише, що прожитковий мінімум — це сума грошей, достатня для забезпечення нормального функціонування людини, збереження її здоров’я, купівлі необхідних продуктів і мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особи.
Ці суми є важливими не тільки з огляду на те, що за них можна придбати. Річ у тім, що саме з розміром прожиткового мінімуму прив’язують низку інших розрахунків (пенсії, соціальні надбавки, допомога малозабезпеченим, виплати по безробіттю).
Приміром, пенсії в цьому році будуть підвищувати. Щоправда, схема дещо заплутана і краще з’ясовувати розмір виплат у кожному конкретному випадку.
Все, що відомо напевне, то це те, що спочатку підвищення стосуватиметься лише військових пенсіонерів, у яких суми в гаманцях зростуть на чверть. Решті виплати переглянуть у березні. Саме з цієї пори має запрацювати індексація пенсій, яка в подальшому проводитиметься щороку автоматично.
Кажуть, що розрахунки вже зроблено і необхідні суми закладено до держскарбниці. Однак зростання виплат саме у березні багато хто пов’язує із заграванням з електоратом перед президентськими виборами.
Проте є й ті, хто прагматично поєднує це з джерелом фінансування. Мовляв, саме у березні стане зрозумілим, наскільки зросли зарплати і поповнився Пенсійний фонд. Адже індексація пенсій проводиться виходячи саме з цих показників.
Оскільки прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 грудня збільшився з 1435 до 1497 грн, то й мінімальні пенсії зросли на 62 грн. А вже з 1 січня у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати до 4170 грн зростуть пенсії у тих, кому вона призначається виходячи з цього показника.
Що ж до березневої індексації, то вона пройде за новою формулою. І торкнеться близько 10 млн осіб. Схема така: пенсії проіндексують на коефіцієнт, який відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік і на 50% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
За даними Мінсоцполітики, якби індексація проводилася в середині 2018 року, підвищення становило б близько 25%. Скільки буде у березні 2019-го, ще невідомо.
Якщо судити з мінімальної пенсії, яка з грудня 2018 року після чергового збільшення прожиткового мінімуму становить 1497 грн, то в результаті індексації виплати піднімуться ще десь на 225 грн (1497 + 75,6 + 149,7 = 1722,3 грн).
Оскільки зазвичай влада опікується мінімальною пенсією, то цього разу вирішила заспокоїти всіх інших. За новою формулою виходить так, що чим вища існуюча пенсія, тим більшою виявиться індексація.
В уряді кажуть, що при такому підході вдасться уникнути зрівнялівки в соціальних виплатах для людей, що мають різний стаж.
Але в Мінсоцполітики вже попередили, аби не надто сподівалися: для тих, чиї пенсії після індексації виявляться вище прожиткового мінімуму, перерахунку пенсій у зв’язку з його черговим підняттям не буде.
Як уже було сказано вище, в 2019-му також передбачається зростання мінімальної зарплати з 1 січня до 4173 грн на місяць (нині це — 3723 грн). У погодинному розмірі це становитиме 25,13 грн. Наміри цілком реальні, оскільки записані в Законі про державний бюджет на 2019 рік, який Верховна Рада схвалила ще 23 листопада.
У певному виграші мають опинитись отримувачі житлових субсидій. Цього року змінюють механізм надання цієї державної допомоги. Торік восени Кабмін ухвалив рішення щодо утворення міжвідомчої робочої групи для підготовки пропозицій щодо їх монетизації. Очолив її перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.
Процедуру переходу напрацювали таку: 1 січня 2019 року в грошовій формі надаватимуть субсидії тим домогосподарствам, які вперше звернуться по її отримання. Домогосподарства, яким субсидія вже була призначена, продовжуватимуть отримувати її до закінчення опалювального періоду згідно з чинним порядком, тобто шляхом перерахування бюджетних коштів місцевим органам соціального захисту населення на рахунки організацій, що надають послуги.
З травня 2019 року субсидії надаватимуть у грошовій формі всім домогосподарствам, які їх отримують у неопалювальний сезон, а також почнуть надавати в грошовій форм пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Починаючи з жовтня 2019 року грошова форма охопить усіх отримувачів пільг та житлових субсидій.
Таку поетапність переходу пояснюють необхідністю відпрацювати новий механізм на невеликій кількості отримувачів. За новою формулою кошти центрального рівня, оминувши місцевий, перераховуватимуть безпосередньо банку.
Їх можна буде спрямовувати суто на оплату житлово-комунальних послуг, про що банк повідомлятиме одержувача субсидії, надсилаючи смс-повідомлення та виводячи баланс після кожної проплати.
Ініціатори починання сподіваються, що забезпечать цільове використання бюджетних коштів і підштовхнуть субсидіантів до економії.
У разі ощадливого використання енергоресурсів за результатами опалювального сезону або неопалювального можна використати весь залишок коштів на рахунку на свій розсуд, а не лише частину, як це було раніше.
При цьому ні право на надання житлових субсидій, ні розмір допомоги не змінюється. Вони й надалі залежатимуть виключно від розміру витрат на житлово-комунальні послуги та від доходів громадян.
Адміністрування нового механізму здійснюватиме «Ощадбанк», який уже працює над впровадженням грошової форми надання субсидій населенню. На сторінці урядового порталу у Facebook спростовується інформація, що начебто «Ощадбанк» братиме комісію із субсидіантів.
Заспокоюють і мешканців сільської місцевості, які хочуть узяти участь у монетизації. Їм не треба їхати у відділення «Ощадбанку», якщо він не представлений в їхньому населеному пункті. Це можна зробити через уповноваженого представника управління соцзахисту в сільській/селищній раді.
...до батога
На цьому обнадійливі перспективи на прийдешній рік вичерпуються. Далі спробуємо перелічити все те, що збіднюватиме наш бюджет у 2019-му. А таких чинників вагон і маленька теліжка. Передусім це — комунальні платежі. Йдеться про опалення та гарячу воду, які через подорожчання газу на 23,5% зросли з 1 січня 2019-го. Перші платіжки з підвищеними сумами споживачі отримають у лютому.
Перерахунок зачепить усі регіони. Дізнатись, який у кого тариф, можна на сайті свого постачальника (там заздалегідь зобов’язані розмістити відповідні рішення). І хоча кажуть, що підвищення очікується на рівні 18% і не вище здорожчання газу (23,3%), параметри не скрізь дотримані. За інформацією НКРЕКП, розцінки для 26 постачальників у різних містах України різняться.
Ось деякі з них: «Коменергосервіс» (Дніпро): опалення — 781,27 грн/Гкал, або 20,36 грн за 1 кв. м; вода — 87,27 грн за 1 куб. м (із сушаркою для рушників) і 80,73 грн за 1 куб. м (без сушарки для рушників).
«Технова» (Чернігів): опалення — 1598,94 грн/Гкал, або 42,23 грн за 1 кв. м; вода — 95,23 грн за 1 куб. м (із сушаркою для рушників) і 88,11 грн за 1 куб. м (без сушарки для рушників).
«Рівнетеплоенерго»: опалення — 1795,53 грн/Гкал, або 42,73 грн за 1 кв. м; вода — 105,78 грн за 1 куб. м (із сушаркою для рушників) і 97,78 грн за 1 куб. м (без сушарки для рушників).
«Харківські теплові мережі»: опалення — 1539,50 грн/Гкал, або 39,38 грн за 1 кв. м; вода — 93,22 грн за 1 куб. м (із сушаркою для рушників) і 86,32 грн за 1 куб. м (без сушарки для рушників).
Своя тарифна арифметика і в столиці. За новими розцінками кияни, у чиїх квартирах установлені теплові лічильники, із січня платитимуть за кожну Гкал опалення 1654,4 грн. Це на 18,1% вище за тариф, установлений аналогічним розпорядженням у липні 2018 року.
Ті мешканці, у кого немає лічильника, сплачуватимуть за тепло з розрахунку 38,5 грн за кв. м опалювальної площі. Доведеться викласти більше й за гарячу воду. За наявності рушникосушарки потрібно заплатити на 17,7% більше (97,9 грн/куб. м), без неї — 90,54 грн.
Однак і це ще не все. З 1 січня 2019 року підвищать вартість квартплати в частині обслуговування будинків та прибудинкової території. Мовляв, це через підвищення цін на електроенергію, яку використовують для освітлення місць загального користування та функціонування ліфтів у багатоквартирних будинках.
Хоча такі зміни мали б погоджувати з мешканцями, натомість їх лише поставили до відома. НКРЕКП внесла зміни до однієї зі своїх постанов, збільшивши тариф на 60 коп. (це + до чинного тарифу в 1,68 грн/кВт).
Нині ж киян тішать перспективами. Міська держадміністрація та «Київтеплоенерго» у грудні минулого року підписали Меморандум з Європейським банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) щодо міжнародного співробітництва у модернізації та розвитку теплоенергетичного комплексу столиці.
Після 17-річної угоди з приватною компанією столиця врешті повернула під контроль громади теплоенергетичний комплекс: ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, майже 200 котелень, 2,6 тис. км мереж, сміттєспалювальний завод «Енергія». Все у жахливому технічному стані (мережі зношені майже на 80%).
Тож інвестиції в 100 млн дол. будуть спрямовані на реконструкцію, заміну та оновлення інфраструктури. У кінцевому підсумку це покликане привести до здешевлення тарифів для споживачів.
Однак повернімося до сьогодення. Свій «подарунок» до Нового року зробила «Укрпошта». Попри те що востаннє змінювала свої тарифи лише у вересні 2018-го, з 1 січня 2019 року вона підвищує вартість послуг у середньому на 15%. Такі зміни передбачено в рамках другого етапу зростання тарифів, затвердженого Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Так, вартість універсальних послуг із пересилання простої письмової кореспонденції вагою від 1 г до 3 кг включно виросте на 14,3% для непріоритетних відправлень і на 11,1% — для пріоритетних відправлень. Тарифи піднімуть і на пересилання відправлень «Стандарт», «Експрес» та SmartBox.
Зокрема, вартість відправлення в тарифній лінійці «Стандарт» вагою 10 кг становитиме 42 грн у межах області та 48 грн — у межах України (проти 39,6 та 45,6 грн відповідно). Вартість відправлення вагою 30 кг становитиме 80 грн у межах області, 85 грн — у межах України (чинні тарифи були 75 і 81 грн відповідно). Окрім того, збільшать розмір відправлення по довгій стороні для «Стандарту» з 50 до 70 см, а ціну за адресний забір відправлення — на 3 грн (до 15 грн).
Ціна пересилання в тарифній лінійці «Експрес» виросте в середньому на 5 грн, а в тарифній лінійці SmartBox розподілиться так: для розміру XS ціна зросте в середньому на 16,7% (з 30 до 35 грн за одну коробку), для розміру S — на 15,2% (з 33 до 38 грн), для розміру М — на 12,8% (з 39 до 44 грн), а для розміру L — на 11,1% (з 45 до 50 грн).
Щоправда, є у цьому ціновому галопі невеличкі передишки. Так, вартість універсальних послуг із пересилання простих бандеролей до 3 кг залишилася на рівні 2018 року. Знижено оціночну вартість доставки посилок з 1,2% (але не менше 3 грн) до 1% (не менше 1 грн).
З 1 січня для послуги «Укрпошта Експрес» скасовується доплата за доставку посилок у села. Економія за кожне відправлення для клієнтів становитиме 12 грн. При цьому вартість не залежить від місця відправлення або отримання посилки.
Тарифи на пересилання міжнародної кореспонденції та міжнародних посилок, а також на додаткові послуги при пересиланні відправлень «Укрпошта Стандарт» не змінюються.
Зате здорожчають посилки з-за кордону. На них вводять сплату ПДВ у тому разі, якщо вартість посилки перевищує 100 євро (зараз — 150). Якщо, приміром, вартість покупки 200 євро, перед тим як її отримати, доведеться заплатити податок і прийти на пошту з квитанцією.
Операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників пропонується визнати податковими агентами. Цю норму введуть із перехідним періодом: із 1 січня по 30 червня 2019 року — для товарів сумарною вартістю в еквіваленті понад 150 євро, після закінчення цього терміну — 100 євро.
Таким чином влада збирається боротися з продавцями в інтернет-магазинах, які спеціально ділять свої замовлення, щоб не платити податків.
А ось власникам електрокарів повезло: їм аж до 2022 року продовжили пільгу на ввезення машин, звільнивши від сплати ПДВ і акцизів. Однак такі дії радше винятки, ніж правила. Вервечка подорожчання, перелік якої ми розпочали, ще досить далека від свого кінця.
Услід за поштовиками по ціновій драбині карабкається «Укртелеком». Дарма, що у червні він підвищив вартість тарифних планів «Домашній базовий», «Загальний базовий» і «Домашній безлімітний» на 8,2–11,2% (на 6 грн із ПДВ).
Тоді підвищення не торкнулось абонплати, яка регулюється державою, та вже у листопаді набули чинності нові тарифи на телекомунікаційні послуги, затверджені рішенням НКРЗІ.
Згідно з цим документом вартість місячної абонентської плати за стаціонарний телефон для населення зросла: в містах на 17% — з 42,56 грн до 49,8 грн; у селах на 18,8% — з 38,39 до 45,6 грн.
Та й на цьому не зупинилися: вже з 1 січня 2019 року відбулося підвищення тарифів для всіх категорій населення, чим зрівняли ціни у місті й на селі. Відтепер телефонний зв’язок здорожчав ще на 2–5 грн.
Не відстають від монополіста стаціонарного телефонного зв’язку мобільні оператори. Вартість їхніх послуг також підстрибне протягом року. Принаймні компанія lifecell уже повідомила, що ціни на пакети зростуть на 25–70 грн.
Подорожчання торкнеться як мінімум половини клієнтів. В основному це буде зростання на 25–30 грн і тільки в деяких пакетах — від 40 до 75 грн. Якщо такий стан справ не влаштовує, то клієнти мають право перейти на інший дешевший тариф.
Для тих, хто встиг це зробити до кінця 2018 року, послуга безплатна. Після нового року — доведеться витратитися: за зміну тарифного плану слід викласти 50 грн.
«Укрзалізниця» й собі не дрімає, хоча й не включилась у тарифні перегони з 1 січня. Квитки на її поїзди зростуть на 25% до кінця року. І це не останнє здорожчання. У 2020–2021-х вартість може збільшитися ще на 30%, оскільки коштів бракує на обладнання та модернізацію. Так, принаймні, заявляють у компанії.
Начуватися мають у новому році й українські курці. Верховна Рада прийняла рішення підвищити акциз додатково на 9%. Тобто це плюс до вже затвердженого плану підняття на 20% щорічно. 2019-го акциз підвищать двічі — в січні і липні, в результаті чого його розмір для сигарет із фільтром збільшиться на 3,5 грн за пачку.
Якщо врахувати інші чинники (підвищення зарплат, вартість транспортування, девальвація гривні), то пачка сигарет залежно від сегмента та виробника може подорожчати за одними підрахунками — на 3–7 грн, за іншими — на 5–8 грн. До 2024 року акциз збільшиться приблизно на 125% і становитиме близько 3,6 тис. грн за 1000 сигарет. Тобто пачка може коштувати понад 100 грн.
Про ціни на бензин, як і про куриво, здається, мали б переживати не всі. Однак вартість пального стосується не лише водіїв. При підвищенні цін на нього навіть бабці на базарах правлять вищу ціну за свою городину. І дарма, що привезли її безплатно на електричці, покупцям розповідають про вартість бензину і курс долара.
Щоправда, ці поняття й справді взаємопов’язані. З падінням курсу гривні виростуть ціни на бензин. Якщо нацвалюта по відношенню до долара/євро втрачатиме 1 грн, то вартість бензину через два тижні збільшиться на 70 коп. Тож якщо долар сягне 30 грн, бензин марки А-95 подорожчає на 1,5 грн.
Окрім того, на ціну пального впливають й інші фактори. Приміром, подорожчання світлих нафтопродуктів на світових ринках. За таких умов бензин може додати в ціні до 3 грн.
Власне, щодо курсу валют на цей рік, то згідно з прийнятим бюджетом у середньому він становитиме 29,4 грн/$. Коливання очікують від 28 до 30 грн/$ і навіть більше, якщо зросте вплив девальваційних факторів.
Ну і насамкінець — про ціни загалом. Вони в цьому році зростуть щонайменше на 7,4%. Це — офіційний прогнозний показник, врахований при розробці головного кошторису країни. Й до того ж саме такий рівень інфляції закладено в Держбюджеті України на 2019-й.
Тетяна КИРИЛЕНКО
