Про цьогорічне нововведення щодо продовження термінів призову говорять різне. Однак головною причиною, вочевидь, є проблеми із залученням на строкову військову службу необхідної кількості молодих людей. І це при тому, що призвані в армію в 2018 році не будуть допускатися на лінію фронту.
Це прямо прописано у нещодавно затвердженій військовій доктрині України. Там сказано, що солдати строкової служби потрапляють під дію принципу неучасті у бойових операціях.
Тож у штабі Сухопутних військ ЗСУ налаштовані оптимістично. Там ще задовго до підписання президентського указу заявили: в обласних та Київському міському військових комісаріатах триває підготовка до успішного проведення призову.
Детально аналізуються облікові дані про кількісний і якісний склад призовників, які проживають у кожному районі, в області (місті) в цілому. Організовано звірки з підприємствами, установами, організаціями з метою отримання списків працюючих у них призовників.
Окрім того, проводиться всебічне поглиблене вивчення призовників, які підлягають черговому призову. Задля виявлення особистих рис призовників проходять індивідуальні бесіди з ними, їхніми батьками або особами, що їх замінюють, а також із представниками адміністрації підприємства, установи, організації, навчального закладу, в якому працює (навчається) призовник.
До цієї роботи залучають найдосвідченіших працівників військових комісаріатів, викладачів допризовної підготовки навчальних закладів і офіцерів запасу. Принаймні так написано на сторінці Сухопутних військ ЗСУ в соцмережі.
Мовляв, усе це дасть змогу отримати повні об’єктивні дані про наявність і стан призовних ресурсів із тим, щоб виключити можливість призову на строкову військову службу осіб, які мають право на відстрочку, непридатних до військової служби за станом здоров’я, а також не допустити направлення в режимні частини призовників, які не відповідають вимогам служби в цих частинах.
Варто нагадати, що нині призовний вік в Україні становить 20–27 років. 18–19-річні юнаки вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить 18 місяців для призовників, які не мають вищої освіти, 12 місяців — для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра. Разова матеріальна допомога строковикам у 2018 році становить дві мінімальні зарплати.
Юнак, який отримав повістку з військкомату, зобов’язаний прибути до призовної дільниці в термін, зазначений у повістці. Однак і неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Бо як тільки почався призов в армію, військовозобов’язаним дається 10 днів на те, аби прийти у військовий комісаріат.
Поважними причинами для неявки можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини, стихійне лихо. Все інше може розцінюватись як ухилення від служби.
Якщо юнак проігнорує повістку або ж змінить своє місце проживання без попередження, то буде змушений заплатити штраф у розмірі 120 грн. Якщо таке правопорушення повториться, то розмір адміністративного штрафу може сягнути 15 прожиткових мінімумів.
В окремих випадках небажання служити може підпасти під статтю Кримінального кодексу, яка передбачає позбавлення волі на строк більше трьох років.
Проте є й законні підстави на відстрочку чи взагалі звільнення від служби, згідно з чинним законодавствам право на відстрочку мають чимало категорій чоловіків.
Серед них ті, в кого двоє і більше дітей або вагітна дружина; студенти денних відділень середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, духовних семінарій; призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї; педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські...
Повний перелік пільговиків можна знайти в Законі «Про військовий обов’язок і військову службу». Там же перелічено й тих, хто зовсім не підлягає призову.
Зокрема, це: визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних; старші за 27 років; ті, що до набуття громадянства України відслужили в інших державах; виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом одного і двох строків контрактів; кому після вишів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу; засуджені за вчинення злочину до позбавлення чи обмеження волі.
Після ознайомлення з цим переліком і з огляду на те, що служба в армії не є престижною, постає логічне запитання: де взяти необхідну кількість призовників? У квітні-травні 2018 року до лав ЗСУ та інших військових формувань направили 15 тис. 90 осіб.
В осінню кампанію треба мобілізувати трішки менше. Відомості про те, що за перші шість місяців 2018 року з армії звільнилися 11 тис. військовослужбовців-контрактників, а до кінця року ця цифра збільшиться ще на 18 тис., не є хорошою рекламою ні для контрактників, ні для строковиків.
Те, що з кадрами не все в порядку, воєначальники не приховують. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі начальник Генерального штабу Віктор Муженко визнав, що плинність кадрів справді є істотною проблемою, яка впливає на стан готовності ЗСУ.
Щоразу треба набирати нових контрактників (за перші шість місяців на військову службу за контрактом у ЗСУ були прийняті 17 тис. осіб), проводити повний цикл їхньої підготовки, а через певний термін вони знову звільняються.
Причин, які призводять до цього, генерал назвав кілька. Передусім це матеріальні та соціальні. Звісно, є й особистісні фактори, психологічна і фізична втома від служби, та й врешті-решт — законне право військовослужбовців звільнятися після закінчення контракту.
І все ж матеріальний фактор є одним із визначальних, підкреслив Муженко. За його словами, базовим грошовим забезпеченням для військовослужбовця мають бути 15 тис. грн, а не 7 тис., які є нині.
На 2019 рік бюджетний запит армії становить приблизно 112 млрд грн. І це мінімальна потреба, щоб утримувати ЗСУ в боєздатному стані, не кажучи вже про нарощування спроможності армії.
Ще відвертіше про кадрові проблеми у Збройних Силах і матеріальне забезпечення військовиків висловився міністр оборони Степан Полторак. За повідомленням інформаційного порталу Ukrainian Military Pages, у листі на ім’я Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана він пише, що через низьку заробітну плату за перші місяці 2018 року армію покинули понад 10 тисяч військовослужбовців та ще майже 20 тисяч планують звільнитися до кінця року.
Про те, що недостатній рівень грошового забезпечення є основною причиною звільнення зі Збройних Сил після закінчення контракту, засвідчило й опитування: 36% респондентів головною причиною назвали саме низьку зарплату.
Якщо у 2016 році 7 тис. грн дорівнювали приблизно п’яти мінімальним зарплатам, то після підвищення з 1 січня 2017 року соцстандартів ця перевага втрачена. Нині зарплата військових, які служать перший рік, становить 7,5 тисячі гривень, тоді як середня зарплата по країні є вищою на більш ніж тисячу гривень — 8,7 тис.
Аби виправити ситуацію, Міністерство оборони попросило додаткові 4,5 млрд грн на підвищення зарплати військовим ще в цьому році (рядовому складу — до 9 тис. грн, а офіцерському — до 15,3 тис.). Про виділення таких коштів із держскарбниці досі щось не чути.
Минулого тижня у Верховній Раді презентували проект бюджету на 2019 рік. Згідно з ним передбачено значне збільшення коштів на підвищення обороноздатності: 209,5 млрд грн (+31,5 млрд грн). Більше половини цієї суми піде на зарплату силовикам — 108,3 млрд.
Очільники держави один перед одним анонсують зростання виплат військовикам. Прем’єр-міністр обіцяє мінімальний заробіток у 10 тис. грн (+3 тис.), а Президент — зростання то на 30, то на 37%.
Тетяна КИРИЛЕНКО
