Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Уряд запроваджує нову традицію — звітувати у Міжнародний день боротьби з корупцією 9 грудня про вжиті антикорупційні заходи і сподівається, що вона стане щорічною для всіх органів влади, — заявив Прем’єрміністр України Володимир Гройсман.
«Ми вводимо абсолютно нову традицію в роботі українського уряду: по кожному міністерству напрацьований план антикорупційних заходів. Під цим планом стоїть підпис кожного міністра. Це означає, що ми беремо на себе публічні зобов’язання бути відкритими, прозорими і впроваджувати антикорупційну політику», — зазначив Володимир Гройсман.
9 грудня кожен міністр прозвітує про роботу з цього напряму.
1 жовтня в Україні розпочався пілотний проект, яким започатковано скасування державного регулювання цін на продукти харчування.
Представляючи відповідну постанову уряду, перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зазначив, що її розроблено з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання та подальшого ухвалення рішення про доцільність таких дій.
За словами Кубіва, це дасть можливість зменшити адміністративний тиск на бізнес і відмовитися від застарілих адміністративних практик. Уряд упродовж трьох місяців вивчатиме динаміку цін і за результатами моніторингу вирішуватиме — скасовувати, обмежувати чи поновити регулювання.
Американці починають виробництво модернізованої атомної бомби B61 і оголосили конкурс зі створення нових крилатих і стратегічних ракет. Світ без атомної зброї — мрія президента Обами — виявився недосяжним на завершення його президентства.
У 2009 році у Празі президент Барак Обама оприлюднив своє бачення світу без атомної зброї, хоча це було безпосередньо після війни в Грузії. Захід думав, що порозуміння з Росією є можливим, а наступний стратегічний договір просуне вперед і атомне роззброєння.
Обама попередив, що не збирається роззброюватись в односторонньому порядку — і поки існує атомна зброя, США можуть застосувати її для захисту себе і своїх союзників. Він заявив, що США як єдина країна, що застосувала атомну зброю на війні, має моральний обов’язок, принаймні, започаткувати цей процес.
Міграційна криза — найбільший виклик у кар’єрі Ангели Меркель: вона поклала на шальку терезів увесь політичний авторитет, але не переконала людей у правильності своїх кроків.
Складно собі уявити Німеччину без канцлера Ангели Меркель, але зміна лідера в демократії — абсолютно нормальна річ. Опубліковані недавно опитування показали, що половина німців не хоче вчетверте бачити її на посаді канцлера.
Але найважливіше, чи сама Ангела Меркель готова вчетверте бути канцлером? На разі вона очікує, вивчає свої шанси і роздумує над тим, що треба зробити для виграшу. Вона мусить вирішити також іншу важливу проблему: чи є в партії для неї якась альтернатива? На думку більшості експертів, у ХДС нема наразі іншого політика, який гарантував би партії перемогу.
Наприкінці жовтня країни — члени Євросоюзу планують обговорити питання можливого продовження дії економічних санкцій, які з весни 2014 року діють щодо Росії через агресію проти України. Кремль докладає максимум зусиль, аби змінити розстановку сил в Євросоюзі на свою користь.
На жаль, такі передумови існують і пов’язані передусім з очікуваним початком переговорів про вихід Великої Британії з Євросоюзу, а також із внутрішніми проблемами, обумовленими, насамперед, неврегульованістю проблем із біженцями. Утім, російська дипломатія не заспокоюється і шукає нових приводів для створення додаткових проблем Євросоюзу.
Найбільш вразливими в цьому сенсі є Балканські країни. Саме вони розташовані на транзитному маршруті біженців із країн Близького Сходу вглиб Євросоюзу. Крім того, Росія намагається максимально ефективно розіграти сербську карту.
2 жовтня 2016 року в Угорщині відбувся референдум щодо угоди з Євросоюзом про розподіл квот на мігрантів. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив порадитись із громадянами з приводу згоди або заперечення проти наміру Євросоюзу розподіляти переселенців між країнами-членами без консультацій із національними парламентами країн — членів Європейського Союзу.
Якщо слідувати духу і букві Шенгенських угод, учасницею яких є Угорщина, розгляд справ про надання притулку біженцям має відбуватися на території першої країни Шенгену, яка цих біженців отримала.
Утім, рік тому Віктор Орбан заявив, що такою першою країною суто географічно була охоплена економічною кризою Греція. Але Афіни не мали ні бажання, ні фінансових можливостей стримувати цей наплив біженців.
За перипетіями президентських перегонів у США поза увагою опинилося подолання обома палатами американського конгресу вето президента Барака Обами на законопроект про можливість звернення американських громадян, які постраждали від терактів 11 вересня 2001 року, до судів із позовами до Саудівської Аравії.
Нагадаємо, що адміністрація Джорджа Бушамолодшого, провівши розслідування цього злочину, засекретила майже чверть його змісту. Але відтоді минуло п’ятнадцять років, і відповідно до американського законодавства, адвокати постраждалих домоглися часткового зняття грифу «цілком таємно» з деталей зазначеного розслідування.
Зокрема, стало зрозуміло, що спеціальні служби Саудівської Аравії не дуже активно взаємодіяли з американськими колегами, аби попередити останніх про можливість такого гучного терористичного акту у США.
Власного кореспондента Укрінформу Романа Сущенка, порушуючи всі міжнародні правила, затримали в Москві 30 вересня і звинуватили у шпигунстві, заявивши, що він є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. Московський суд заарештував Романа Сущенка до 30 листопада.
Роман Сущенко працює в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» з 2002 року, а власним кореспондентом у Франції — з 2010 року.
У ГУР Міноборони України спростували звинувачення ФСБ, зазначивши, що це не відповідає дійсності.
Лише у другій половині дня 4 жовтня російський адвокат українського журналіста Марк Фейгін зміг потрапити до Лефортового, де тримають Сущенка. На побачення йому дали лише 15 хвилин.
ДЕ Й КОЛИ ВАРТО ЧЕКАТИ ЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПРОБУКСОВУВАНЬ
Уже багато років в Україні точаться запеклі дискусії стосовно необхідності ухвалення нового виборчого законодавства. Чимало з чинних народних обранців, балотуючись до Верховної Ради два роки тому, наголошували: зміна закону про вибори стане для них одним із головних пріоритетів. Утім, два роки роботи парламенту восьмого скликання ось-ось минуть, а віз, як мовиться, і нині там...
Тим часом експерти в один голос заявляють: щоб наступні (навіть чергові, не кажучи вже про можливість позачергових) вибори до парламенту пройшли за новими правилами, потрібно ухвалювати їх уже зараз.
На жаль, скидається на те, що політики досі не мають бачення адекватної для України виборчої системи, а також не бажають змінювати склад ЦВК, перетворюючи просте процедурне питання на нескінченну «мильну оперу».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».