Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
ОКУПУВАВШИ СТОЛИЦЮ УКРАЇНИ, ГІТЛЕРІВЦІ ЗНИЩИЛИ І ВИВЕЗЛИ ДО НІМЕЧЧИНИ ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ
6 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА
В історію військового мистецтва оборона Києва увійшла як одна з найневдаліших операцій Другої світової війни: в боях за місто загинули сотні тисяч червоноармійців, а в полон потрапили понад 600 тисяч бійців і командирів. Але саме тут, на берегах Дніпра, гітлерівська орда, втративши майже 100 тисяч солдатів, призупинила своє стрімке просування на схід. Начальник Генерального штабу сухопутних військ Німеччини генерал Фрідріх Гальдер у своєму щоденнику записав:
«10 серпня 1941 р. ...командування групи армій «Південь» віддало наказ про тимчасове припинення наступу на Київ і про перехід до оборони 6-ї армії...»
Воїни-залізничники, які служать у складі Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України, не звільняли окупованих міст Донбасу, не стоять на блокпостах. На їх озброєнні немає танків, артилерії. Але вони теж виконують важливі завдання, відстоюючи територіальну цілісність нашої країни. А перше бойове хрещення отримали у квітні минулого року, взявши під охорону стратегічно важливі мости та інші об’єкти інфраструктури регіону.
— Розмінування залізничних об’єктів у районі Слов’янська та околиць стало одним із перших наших завдань, — розповідає голова адміністрації ДССТ генерал-лейтенант Микола Мальков. — Сапери крок за кроком, метр за метром пройшли сотні кілометрів доріг, десятки мостів, естакад, залізничних станцій, переїздів та прилеглих до залізниці територій. Працювати доводилося у надважких умовах.
Вінниччину і Донбас розділяють сотні кілометрів. Але події, що відбуваються там, не залишають байдужими подолян.
Чекають як рідних...
«Життя людини вимірюється не прожитими роками, а добрими справами, зробленими нею».
Слова великого філософа пригадалися, коли під час спілкування з головою вінницьких оборонців Анатолієм Кацаєм мова зайшла про допомогу українському війську.
— Ніколи не думав, що доведеться займатися подібними справами, — гірко посміхнувся він. — Але інших варіантів не бачу...
З наступного року Мінфін планує підняти акциз на тютюнові вироби на 40%. Таким чином у міністерстві хочуть збільшити надходження до держбюджету на 7,5 млрд грн, тож одна пачка сигарет у середньому додасть до ціни 5 гривень.
Тютюнові компанії з Мінфіном не згодні і наполягають лише на 20-відсотковому підвищенні акцизу. На їхню думку, це забезпечить надходження 3,7 млрд грн до державної скарбниці.
За даними ВООЗ, від вживання тютюну щороку вмирає понад 5 млн людей. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 млн. Проблема куріння дуже актуальна для України, адже поширеність тютюнокуріння у нас одна з найвищих у світі. Крім того, непрямі щорічні економічні втрати від цієї звички, за деякими оцінками, сягають в Україні 3 млрд дол.
15 років тому, у жовтні 2000-го, Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 1325, де визнала важливу роль жінок у запобіганні конфліктам та їх врегулюванні з метою підтримання миру та безпеки. Тривалий час для України цей документ мав більш теоретичне значення, оскільки ми не думали, що питання миротворення набуде для нас такої актуальності та гостроти.
Не замислювалися й про те, що українські жінки невдовзі стануть учасниками воєнних операцій, військовими медиками та волонтерами. Не припускали й можливості, що багато дівчат та жінок опиняться серед жертв війни — з усіма жахливими наслідками, а також стикнуться з необхідністю вчитися переговорництву, аби там, де можливо, постаратися відновити мир безкровним шляхом.
В останні дні жовтня уряд «Грузинської мрії» (ГМ) здійснив або інспірував низку дій, спрямованих проти найбільшої грузинської опозиційної партії — Об’єднаного національного руху (ОНР), яка об’єднує політиків з табору колишнього президента Міхаїла Саакашвілі. Серед цих дій найпомітнішими є: публікація матеріалів, які компрометують попередню правлячу команду; напади на офіси ОНР, організовані провладними групами; початок слідства у справі про підготовку опозицією державного перевороту; конфронтаційні висловлювання прем’єра Іраклія Гарібашвілі.
Останні півроку через кризу у відносинах із Заходом Кремль активізував дії, спрямовані на зміцнення відносин з арабським світом. Офіційні переговори стосувалися проблеми встановлення миру на Близькому Сході, натомість на їхньому тлі з’являлись елементи широкої економічної співпраці.
Арабські держави інтенсифікували діалог із Росією після підписання договору про контроль ядерної програми Ірану, оскільки бояться, що після скасування економічних санкцій Тегеран зміцнить свої впливи у регіоні.
Під час візиту президента Єгипту ас-Сісі до Москви керівники держав обговорили низку питань, у тому числі ситуацію на Близькому Сході і в Північній Африці, а також проблеми економічної співпраці.
Днями завершилося турне центральноазійськими країнами прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе. Японія намагається у Монголії, Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані та Казахстані скласти конкуренцію Китаю і Росії.
У Казахстані на китайські компанії припадає майже чверть видобутку нафти. В Туркменістані Китай закуповує дві третини видобутого газу. Потужно виглядають китайські інвестиції в економіку Таджикистану та Киргизстану. Одна з причин послаблення присутності Японії у регіоні полягає у тому, що китайська економіка стрімко зростала перші 15 років ХХІ століття, тоді як японська переживала важкі часи.
1 листопада 2015 року відбулися парламентські вибори в Азербайджані. Попри участь у процесі передвиборної боротьби за голоси виборців шістнадцяти політичних партій та їхніх об’єднань результат виборів був досить прогнозованим.
Правляча партія президента Азербайджану Ільхама Алієва «Новий Азербайджан» є беззаперечною переможницею цих виборів. Її прихильники вважають: аби очорнити цю перемогу, опозиційні партії з політичного відчаю навіть спробували закликати своїх прихильників до бойкоту голосування. Зокрема, це стосується найстарішої в політичній історії Азербайджану наразі опозиційної партії «Мусават».
1 листопада 2015 року відбулися позачергові парламентські вибори у Туреччині: понад 54 мільйони турецьких виборців обирали 550 депутатів Великих національних зборів Турецької Республіки. Як і на червневих 2015 року виборах, основна боротьба за подолання 10-відсоткового прохідного бар’єру розгорнулася між правлячою Партією справедливості і розвитку на чолі з прем’єр-міністром Ахметом Давутоглу, опозиційною кемалістською Народно-республіканською партією, ультраправою Партією національного руху та курдською Демократичною партією народів.
Нагадаємо, що за результатами червневих виборів правлячі помірковані ісламісти не здобули достатньої більшості, аби створити однопартійний уряд, та не змогли домовитись з іншими парламентськими політичними силами про створення правлячої коаліції.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».