Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
За даними Державної служби зайнятості, 93% безробітних після проходження профнавчання працевлаштовуються. Усього за 11 місяців 2015 року професійне навчання пройшли майже 170 тис. безробітних згідно з вимогами роботодавців.
«Від початку 2015 року послуги Державної служби зайнятості з пошуку роботи отримали понад 1,3 млн зареєстрованих безробітних. Наша служба активно сприяє зайнятості населення та надає соціальні послуги всім громадянам, які цього потребують. Так, незважаючи на складну ситуацію на ринку праці, у січні–листопаді цього року за сприяння служби зайнятості отримали роботу 679 тис. осіб, з яких кожний четвертий належав до соціально вразливих категорій населення — інваліди, внутрішньопереміщені особи, демобілізовані військовослужбовці, які брали участь в АТО», — заявив заступник голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергій Кравченко.
Основні напрями роботи, на яких має зосередитися Державна служба України з питань праці, — це боротьба із недобросовісними роботодавцями, які не виплачують заробітної плати на своїх підприємствах, та захист трудових прав демобілізованих учасників АТО.
Про це міністр соціальної політики України Павло Розенко заявив на засіданні колегії Держпраці, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.
Незважаючи на те, що вдалося дещо стабілізувати ситуацію із заборгованістю із зарплати, вона все ще залишається незадовільною. Сума боргу із зарплати — 2 млрд грн, тому разом із правоохоронними органами слід рішуче боротися за відновлення соціальних прав працівників. Це одне з основних завдань і Служби, і керівництва ОДА, наголосив П. Розенко.
За словами міністра, найбільше заборгованість із 1 січня 2015 р. зросла у Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Вінницькій, Тернопільській і Харківській областях. Водночас у Житомирській, Київській, Івано-Франківський та Хмельницькій областях заборгованість із заробітної плати зменшилася.
Приємний передноворічний сюрприз зробили спеціалісти департаменту економічного розвитку Полтавської ОДА та обласного центру зайнятості тим, хто вимушений був тікати на Полтавщину від війни на сході. Сьогодні в регіоні офіційно зареєстровано 30 тисяч переселенців. Щоб вижити на новому місці, їм потрібні не лише дах над головою, а й робота.
Проте працевлаштуватися в Полтавській області нині непросто: за офіційною статистикою, в регіоні роботу шукають 22 тисячі «своїх» безробітних. Тому ярмарок вакансій для переміщених осіб, який організували впродовж останніх днів 2015 року, дав непоганий шанс переселенцям на працевлаштування.
Ярмарки вакансій — не новина для Полтавщини. Їх проведення започаткували ще кілька років тому для полегшення пошуку роботи краянам. У виграшу опинилися і роботодавці, які отримали непогану можливість «вживу» підбирати кадри для виробництва. Спочатку такі ярмарки проводили для всіх, хто шукає роботу. Згодом з’явилася «спеціалізація». Приміром, їх стали організовувати для інвалідів, яким з їхніми обмеженими можливостями практично не вдавалося працевлаштуватися за умов жорсткої конкуренції на ринку праці.
Витоки цієї громадської організації сягають квітня 1918 року, коли відбувся її І з’їзд. Відтоді багато води спливло, і кількість добрих справ, зроблених Товариством, не злічити. На прохання редакції президент Товариства Червоного Хреста України Іван Усіченко розповідає про сьогодення очолюваної ним організації, зокрема про те, як українські червонохрестівці допомагають людям, змушеним залишити свої домівки на Донбасі та в Криму, а також їхнім землякам, які залишилися жити на рідній землі.
— Україна переживає найскладніші часи за всі роки незалежності, — констатує Іван Гнатович. — Маю на увазі події на теренах Донецької та Луганської областей, які призвели до гуманітарної катастрофи в цьому регіоні. За нашою інформацією, внаслідок збройного конфлікту більш як 1,5 мільйона людей, серед яких переважно люди похилого віку і діти, змушені були залишити місця постійного проживання.
Понад 9 тисяч громадян загинули, а майже 20 тисяч зазнали поранень. У районі військових зіткнень (отже, підвищеного ризику не лише для здоров’я, а й самого життя) проживають 2 мільйони українців.
Загальновідомо, що у ст. 13 Конституції України записано: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси належать народу. Водночас ми є свідками постійних скандалів, що виникають навколо видобутку та реалізації природних ресурсів — нафти, газу, вугілля, руд, навіть бурштину.
Особливість використання цих багатств у тому, що вони є не відновлювальними та вичерпними, а, отже, мають бути збережені для наступних поколінь. Більше того, через постійні коливання цін важко передбачити доходи від їх розробки.
Надмірно агресивний перерозподіл природних ресурсів, або «ефект ненажерливості», може призвести до конфліктів та руйнування різноманіття в економіці, важких соціальних та економічних наслідків. Саме тому важливо, аби багатства, отримані завдяки природним ресурсам, використовувалися для економічного зростання та соціального розвитку України.
Відкритість інформації про те, як країна управляє своїми природними ресурсами, необхідна для того, аби всі громадяни отримували від них користь. Нерозголошення інформації про ці багатства може підвищити небезпеку, пов’язану з недовірою, неефективністю управління та конфліктами.
Берлін хоче не тільки запобігти кліматичним змінам на планеті, а й надати додаткового імпульсу для експорту продукції німецьких підприємств у галузі технології охорони довкілля, вважають експерти. Інтерес Берліна полягає в тому, щоб найбільші економіки світу, які конкурують з німецькою економікою, надто залежною від експорту, підтримали його кліматичну політику, яку він реалізує від 90-х років ХХ століття.
Шляхом глобальної редукції емісії Німеччина хоче запобігти глобальним проблемам, викликаним змінами клімату і, водночас, створити стимули для експорту німецьких підприємств у галузі охорони довкілля.
Дипломатичні маневри Німеччини навколо кліматичного саміту в Парижі розпочались уже у 2014 році. У березні того року Німеччина підписала з Францією договір про співпрацю у справі кліматичної політики і кліматичного саміту у 2015 році. На форумі ЄС Берлін підтримував найвищу з обговорюваних величину скорочення емісії в ЄС до 2030 року на рівні щонайменше 40% — остаточно цей показник Європейська Рада прийняла у жовтні 2014 року, і з таким мандатом члени ЄС поїхали в Париж.
5 грудня іракська влада звинуватила Туреччину в порушенні територіального суверенітету через введення турецьких збройних сил на територію держави. Багдад вимагає виведення турецьких підрозділів, загрожуючи зверненням зі скаргою у РБ ООН і заявивши про готовність до збройного захисту суверенітету.
Масштаб турецьких інтересів у Північному Іраку виключає добровільну відмову від них. Тим самим зростає ризик ескалації напруги в Іраку і розширення участі Туреччини у близькосхідній кризі, в тому числі відкритої конфронтації Туреччини з Іраном і Росією на території Іраку.
Безпосередньою причиною напружених відносин між Анкарою і Багдадом є ситуація навколо навчально-тренувального табору Башика, розташованого приблизно за 30 кілометрів на північний схід від Мосула (друге за величиною місто Іраку, у червні 2014 року було захоплене Ісламською Державою).
У таборі мали бути підготовлені понад дві тисячі бойовиків (арабів і курдів). У Північному Іраку на подібних засадах діють, щонайменше, ще два табори подібного типу.
Пріоритетним напрямом зовнішньополітичної діяльності України у 2015 році були відносини з Європейським Союзом та його країнами-членами. Структури ЄС засудили продовження російської агресії проти України. На порядку денному також залишалися питання підтримки Євросоюзом системних внутрішніх реформ в Україні. Україна виконувала умови, необхідні для лібералізації візового режиму з ЄС.
Натомість у ЄС загострилася політична криза, пов’язана з біженцями із зон конфліктів на Близькому Сході. У грудні Україна та ЄС погодили питання безвізового режиму, продовження економічних санкцій проти Росії та набрання чинності з 1 січня 2016 року Угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною.
Велике значення для розвитку позитивної динаміки відносин України з ЄС мають відносини України з кожною із 28 країн — членів ЄС. Рік 2015-й в українсько-австрійських відносинах позначився перипетіями судової історії з олігархом Дмитром Фірташем. Віденський суд так і не видав його за звинуваченнями у корупції ані до США, ані до України.
Українсько-бельгійські відносини у 2015-му розвивались у штатному режимі. Відвідання Брюсселя українськими делегаціями у справах європейської та євроатлантичної інтеграції, зазвичай, супроводжувалися двосторонніми українсько-бельгійськими переговорами. Сама Бельгія провела рік у передчутті терактів.
Це перший місяць року в григоріанському календарі і другий місяць зими, а отже і найсуворіший. Січень дістав свою назву на честь дволикого римського бога часу, дверей і воріт Януса (Ianuarius). А символічна назва місяця означає «двері в рік».
Українською ж мовою перший місяць року називається січень, що від давньоукраїнського слова «січ». Саме цієї пори наші предки вирубували ліс, кущі, готуючи землю для посіву сільськогосподарських культур. Цей промисел називався січа. Є ще й інші гіпотези.
Вважається, що оскільки саме о цій порі січуть колючі сніги, то звідси й походить офіційна назва місяця. А на думку деяких мовознавців, на січень, який перетинає зиму, припадають водохресні морози. Отже, серединний період, що ділить (січе) зиму навпіл, і дав назву місяцю. До цього перший місяць року мав інші назви: холодець, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовий.
У цей особливий день усе залежатиме від кожного з нас. Почнемо від самого ранку. Напередодні Різдва встаньте дуже рано — і тоді протягом року ніколи нічого не проспите. До вечора не дозволяйте собі прилягти — це може спричинити хвороби.
Якщо ми хочемо бути здоровими й багатими (а хто не хоче?), то маємо, вставши з ліжка, вмитися водою, в яку напередодні кинули срібну монетку. Налаштуйте себе на те, аби бути дуже уважним до всього, що відбувається навколо, зібраним і пильним. Хвилина неуважності може нам дорого коштувати, адже весь наступний рік буде таким, як Свят-вечір.
Абсолютно забороняються будь-які сварки й суперечки. Не можна лаяти дітей, а тим більше лупцювати або — боронь, Боже! — бити їх, інакше протягом року вони завдаватимуть проблем, зробляться некерованими.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».