Ки­їв­ську ака­де­міч­ну май­­стер­ню те­ат­раль­но­го мис­тец­тва «Су­зір’я» з львів­ськи­ми те­ат­ра­ми єд­на­ють міц­ні твор­чі зв’яз­ки. Ще ми­ну­ло­го се­зо­ну до ре­пер­ту­ару те­ат­ру бу­ла вклю­че­на ви­ста­ва «Вог­ні» за опо­від­ан­ням Ан­то­на Че­хо­ва у пе­ре­кла­ді ук­ра­їн­ською мо­вою, в якій за­ді­яні ак­то­ри На­ціо­наль­них те­ат­рів іме­ні Ма­рії Зань­ко­вець­кої (Львів) та іме­ні Іва­на Фран­ка (Ки­їв).
А не­що­дав­но у те­ат­рі пред­ста­вив свою но­ву ви­ста­ву «Та­їна бут­тя» за п’єсою су­час­но­го ук­ра­їн­сько­го дра­ма­тур­га Те­тя­ни Іва­щен­ко Пер­ший ака­де­міч­ний ук­ра­їн­ський те­атр для ді­тей та юнац­тва (м.Львів).

Цю постановку здійснив відомий київський та львівський режисер Володимир Борисюк. Для багатьох театралів Києва його нова режисерська робота стала повною несподіванкою. До цього у київських театрах «Сузір’я» та «Браво» він уже поставив цілу низку спектаклів за творами Миколи Гоголя, Теннессі Вільямса, Лопе де Вега та інших класиків світової літератури, до того ж переважно російською мовою. Наразі режисер не лише звернувся до української драматургії, а ще й обрав п’єсу, присвячену одному з найвидатніших українських письменників — Івану Франку.

13 лю­то­го в Ук­раї­ні офор­ми­ли пер­шу аг­рар­ну роз­пис­ку. Цей факт вель­ми при­міт­ний. Річ у тім, що в кра­їні за­пу­ще­но но­вий ме­ха­нізм за­лу­чен­ня гро­шей до АПК. При­чо­му в умо­вах еко­но­міч­ної кри­зи, ко­ли аг­ра­рі­ям ка­тас­тро­фіч­но бра­кує фі­нан­сів для про­ве­ден­ня пов­но­го цик­лу вес­ня­них по­льо­вих ро­біт.
Де­таль­ні­ше про по­дію, що від­бу­ла­ся, та спо­ді­ван­ня, які сіль­гос­пви­роб­ни­ки по­в’язу­ють з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми, роз­по­ві­дає екс­перт про­ек­ту IFC з їх впро­ва­джен­ня Сер­гій Ра­бен­ко.

— Хто й на яку суму оформив аграрну розписку?
— Перша аграрна розписка видана компанії «ПЗК-АГРО». Кредитором виступило сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». Аграрна розписка видана на 32 тонни насіння соняшника. Її договірна вартість — 192 тис. гривень.
— Аграрну розписку оформили в рамках пілотного проекту, який IFC із минулого року реалізує на Полтавщині?
— Так. І боржник, і кредитор з аграрної розписки перебувають у місті Пирятин. Відповідно земля як застава майбутнього врожаю також у Полтавській області.

Де­сят­ки ти­сяч укра­їн­ців — різ­них за ві­ком, по­лі­тич­ни­ми упо­до­бан­ня­ми, про­фе­сі­ями і со­ці­аль­ним ста­ном — взя­ли­ся за зброю, щоб за­хис­ти­ти Ук­раї­ну від ро­сій­сько-те­ро­рис­тич­ної ор­ди.

Відставний підполковник КДБ перед реалізацією своїх планів, спрямованих на розчленування України, добре знав, у якому стані її армія. Поінформували його і про низькі рейтинги українських політиків, заклики яких захищати Україну, на думку кремлівських експертів, люди ігноруватимуть. Тож, починаючи «визвольний похід» проти «київської хунти», господар Кремля сподівався, що росіян там стрічатимуть хлібом-сіллю, а він згодом прийматиме на Хрещатику військовий парад переможців.
Український народ горою став на захист рідної землі. Серед тих, хто без вагань взявся за зброю, є тисячі російськомовних жителів сходу і півдня, на прихильність яких так розраховував новоявлений російський вождь. А галичани і поліщуки ділять у бліндажах набої і харчуються з одного казана з етнічними росіянами, для яких українська земля теж стала рідною.
Тисячі пересічних українців, які в силу різних причин не можуть взяти до рук автомат чи кулемет, жертвують нашій армії хто що може. Навіть пенсіонери, отримуючи жалюгідні пенсії, переказують 20–30 гривень. Такого патріотичного пориву наших людей не змогла б, мабуть, передбачити найсильніша спецслужба світу, жодному її аналітику не спало на думку, що на війну з російсько-терористичною ордою проситимуться навіть ті, кому далеко за 60 і хто має серйозні вади зі здоров’ям.

Ін­тег­ра­ція Ук­раї­ни у сві­то­вий еко­но­міч­ний прос­тір ві­ді­грає важ­ли­ву роль у роз­вит­ку віт­чиз­ня­ної еко­но­мі­ки. Са­ме то­му Ук­раї­на за­ці­кав­ле­на у спри­ят­ли­во­му се­ре­до­ви­щі, яке б спро­щу­ва­ло до­ступ до зов­ніш­ніх рин­ків і за­без­пе­чу­ва­ло ста­біль­ні тор­­го­вель­ні по­то­ки на ос­но­ві по­стій­но­го під­ви­щен­ня кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті віт­чиз­ня­но­го ви­роб­ниц­тва, під­крес­лю­ють екс­пер­ти Між­на­род­но­го цен­тру пер­спек­тив­них до­слі­джень.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна — ЄС і поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.
Імплементація положень європейського законодавства, передбачена економічною частиною Угоди про асоціацію (УА), є вкрай важливою в контексті проведення реформ, адже її положення мають бути основою для нової моделі соціально-економічного розвитку України. Тому при розробці концепції та програми секторальних економічних реформ треба відразу враховувати вимоги базових директив ЄС, гармонізація з якими передбачена угодою.

Інвалід першої групи по зору киянка Ганна Подоляк виграла справу проти фірми-забудовника ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД», який обманом хотів продати їй недобудовану квартиру.
Незряча Ганна Подоляк була переконана, що за 300 тис. грн придбала квартиру в новому будинку з ліфтом. Забудовник пообіцяв, що після переїзду життя її значно поліпшиться, адже у квартирі буде спеціальне обладнання для людей з інвалідністю.
На вимогу жінки для оформлення угоди забудовник запросив нотаріуса, який начебто оформив договір. За квартиру було сплачено аванс у розмірі 149 тис. грн.
Вдома мати Ганни Подоляк прочитала договір та виявила, що нотаріусом він не завірений, у ньому немає ані слова про спеціальне обладнання для квартири, а сума угоди майже на 34 тисячі гривень вища за ту, яку назвав забудовник з «нотаріусом».
Обурена жінка почала вимагати повернути їй сплачені кошти. Після чисельних візитів до ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД» там погодились розірвати угоду. Проте замість цього їй підсунули нову редакцію старого договору, де вартість квартири зросла до 400 тисяч гривень. Про те, що вартість квартири несподівано збільшилася, жінка дізналась у випадкового перехожого на вулиці, коли попросила прочитати документ.

Бру­таль­не по­ру­шен­ня прав лю­ди­ни в анек­со­ва­но­му Кри­му і на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях До­нець­кої і Лу­ган­ської об­лас­тей ви­зна­ють та­кі по­важ­ні між­на­род­ні струк­ту­ри, як Вер­хов­ний ко­мі­сар ООН з прав лю­ди­ни і ОБ­СЄ. Дер­жа­ва, по­до­лав­ши ко­рот­ко­тер­мі­но­ву роз­губ­ле­ність, до­кла­дає зу­силь, щоб ут­ри­ма­ти си­ту­ацію і хоч якось спря­му­ва­ти її в пра­во­ве по­ле. Про­те ви­кли­ки, з яки­ми до­во­дить­ся сти­ка­ти­ся, по­тре­бу­ють роз­роб­лен­ня дов­го­стро­ко­вої стра­те­гії. Про це йшло­ся під час дис­ку­сії «Вій­на і пра­ва лю­ди­ни», ор­га­ні­зо­ва­ної Між­на­род­ним фон­­дом «Від­ро­джен­ня» та Ук­ра­їн­ською Гель­сін­ською спіл­кою з прав лю­ди­ни.

Цивільні особи опинилися в пастці
Автобусні зупинки, громадський транспорт, ринки, школи, дитячі садки, лікарні та житлові райони в Донецькій і Луганській областях перетворилися на поле бою, що є прямим порушенням гуманітарного права, яке врегульовує перебіг збройних конфліктів. На цьому наголошує Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад Аль-Хусейн. Кількість загиблих там перевищила шість тисяч осіб, поранених — майже 15 тисяч (за офіційними, перевіреними даними, а насправді їх значно більше).
Усі аспекти людського життя зазнали негативного впливу, а становище місцевих жителів дедалі погіршується. Подальша ескалація може стати катастрофою для 5,2 млн осіб, які проживають в умовах конфлікту у Східній Україні. Цивільні особи опинилися в пастці.

17 березня 2015 року відбулися дострокові вибори до кнесету Ізраїлю. Така практика є звичною для ізраїльської політичної культури, де від 1948 року не було жодного уряду, який відбув би повний термін перебування при владі. Нагадаємо, що нинішні позачергові вибори мали пройти внаслідок розпаду 2 грудня 2014 року правлячої «широкої» коаліції.
Того дня прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху відправив у відставку міністра фінансів Яіра Лапіда та міністра юстиції Ціпі Лівні. Приводом для цього рішення став їхній протест проти урядового законопроекту, поданого партіями «Лікуд» і «Наш дім Ізраїль». Закон називався «Про національний характер Держави Ізраїль» та передбачав позбавлення арабської мови статусу державної.
Опоненти закону вважають, що тим самим підриваються демократичні засади ізраїльського суспільства. Прихильники з числа правих ізраїльських політиків переконані, що скасування державного статусу арабської мови має посилити ізраїльську ідентичність та стати кроком до створення незалежної Палестини. Розсудити цю суперечку мали громадяни Ізраїлю.
Отже, громадянам Ізраїлю довелося робити вибір між 26 виборчими списками партій і партійних блоків. Нинішня виборча кампанія увійшла до політичної історії Ізраїлю як найбрудніша. Здавалося, що політики не стільки критикують програми один одного, скільки порпаються в компрометуючих матеріалах.

Мін­ські до­мо­вле­но­сті пот­ро­ху ді­ють. Бо­йо­ві дії на Дон­ба­сі хоч і не при­пи­ни­лись, але сут­тє­во змен­ши­ли ін­тен­сив­ність. Од­нак те, що відбу­вається на Дон­ба­сі, мож­на по­рів­ня­ти зі зло­якіс­ною пух­ли­ною: як­що її не зни­щи­ти, то во­на ме­та­ста­зу­ва­ти­ме по всьо­му ор­га­ніз­му, кра­їна бу­де роз­ді­ле­на і ста­не ва­са­лом Ро­сії.

Де Путін зупиниться? Там, де його зупинять. Після провалу в Криму Україна почала захищатись, і стала очевидною стратегічна помилка Путіна: Захід проявив характер, чого з ним давно не бувало. Залишаючись у тіні, Вашингтон уважно стежить за розвитком подій і не дає окремим європейським мародерам занадто відхилятися від заданого курсу.
Найбільшим викликом для України є прагнення Кремля зробити нас державою, яка не відбулась. Тому не тільки військовий опір є запорукою успіху, а передовсім — будівництво підвалин інституції правової держави і процедур, які дозволять стати Україні демократичним членом родини європейських народів.
Більшість політиків Європи і США розуміють: хоча бої йдуть у Південно-Східній Україні, на кону стоїть майбутнє всієї Європи. І не випадково у Мінську Путін зламав ручку. Реально на всіх переговорах про Україну йдеться не про технічні деталі розмежування військ тощо. Вирішується стратегічне питання: чи рішення щодо майбутнього України ухвалюватимуть у Києві, а не в Москві. Росія поблажливо ставилася до всіх попередніх українських урядів і не задіювала армії. Проте Революція гідності врешті серйозно поставилася до суверенітету і незалежності України. А ось із цим Росія погодитися не змогла.

5 бе­рез­ня Га­гік Га­ру­кян, один із най­ба­гат­ших вір­мен­ських олі­гар­хів та за­сно­вник і лі­дер «Кві­ту­чої Вір­ме­нії» — най­біль­шої пар­тії, яка не вхо­ди­ла до скла­ду прав­ля­чої ко­алі­ції, ого­ло­сив про за­вер­шен­ня по­лі­тич­ної ді­яль­но­сті. Ра­ні­ше він від­мо­вив­ся від учас­ті в ор­га­ні­за­ції ма­со­вої де­мон­стра­ції, яку «Кві­ту­ча Вір­ме­нія» як час­ти­на іс­теб­ліш­мен­ту, ра­зом з опо­зи­цій­ни­ми уг­ру­по­ван­ня­ми, пла­ну­ва­ла на кі­нець лю­то­го з на­мі­ром при­хо­ду до вла­ди.

Відставка Гарукяна стала результатом шантажу з боку влади — оголошено, що Гарукян має багатомільярдний борг зі сплати податків, а також загрози позбавлення його депутатського мандата. Слідом за Гарукяном «Квітучу Вірменію» залишило багато членів партії, включно з депутатами.
У короткій перспективі розвал «Квітучої Вірменії» зміцнить правлячий владний табір, а особливо президента Сержа Саргсяна. Але в довшій перспективі — до парламентських виборів у 2017 році і президентських у 2018-му — може спричинити до послаблення легітимності влади і загрожувати суспільно-політичній стабільності.
Політичну нейтралізацію «Квітучої Вірменії» можна розглядати як успіх влади, яка ліквідувала потенційно небезпечний сценарій антиурядового союзу частини істеблішменту з опозицією. На відміну від решти опозиційних партій, «Квітуча Вірменія» володіла значними ресурсами, які могла використати для мобілізації суспільства і частини еліти проти владного табору.

Ро­сій­ські слід­чі ор­га­ни ого­ло­си­ли про арешт пі­до­зрю­ва­них в ор­га­ні­за­ції вбив­ства Бо­ри­са Нєм­цо­ва. Не­спо­ді­ва­но ни­ми ви­яви­ли­ся че­чен­ці. За­три­ман­ня ви­ко­нав­ців убив­ства по­ста­ви­ло біль­ше за­пи­тань, ніж да­ло від­по­ві­дей.

Європейський парламент зажадав проведення незалежного міжнародного розслідування вбивства Бориса Нємцова, але цього не передбачає російське законодавство. Навпаки, такі вимоги гіпотетично можуть прискорити процес виходу Росії з режиму дотримання правових норм Ради Європи і відмови від конституційного принципу верховенства міжнародного права над російським національним правом.
Поки що слідчий комітет Російської Федерації розробляє версію відсутності замовників та представляє вбивство як індивідуальну ініціативу злочинців, котрі діяли з мотивів помсти нібито за «антиісламську позицію» Бориса Нємцова. Ця версія має відволікти увагу від альтернативних версій: замовлення вбивства кимось у Кремлі або Рамзаном Кадировим. У цьому разі виринають роздуми про напруженість у відносинах між силовими відомствами Росії та Кадировим, який із початком війни в Україні позиціонує себе як гвардієць Путіна, якому все дозволено. Однак визнання цього факту Кремлем може перекреслити всі «досягнення» замирення Чечні та поставить Росію і Чечню на межу відновлення війни.