До­нець­кий фут­боль­ний клуб «Шах­тар» на між­на­род­ній аре­ні про­дов­жив пси­хо­ло­гіч­ну ре­абі­лі­та­цію — піс­ля по­ра­зок від лу­ган­ської «Зо­рі» та ки­їв­сько­го «Ди­на­мо» у внут­ріш­ніх зма­ган­нях. Слі­дом за луць­кою «Во­лин­ню» гір­ни­ки по­зну­ща­ли­ся з чем­піо­нів Бі­ло­ру­сі — фут­бо­ліс­тів бо­ри­сов­сько­го БА­ТЕ.

У Лізі чемпіонів УЄФА «Шахтар» підходив до двоматчевого протистояння з БАТЕ абсолютним фаворитом. Це визнавали і букмекери, і представники білоруського клубу. Натомість тренерський штаб і футболісти донеччан у своїх коментарях були обережними, пам’ятаючи про недавні невдачі.
Також не варто забувати, що керівництво гірників логічно сподівається на повноцінні шість очок у матчах із найкращою командою Білорусі. Такий здобуток майже гарантовано виводить гірників до весняних раундів Ліги чемпіонів, особливо зважаючи на «здобутки» баскського «Атлетика» на екваторі групового турніру.
Але навряд чи хтось був готовий повірити в той результат, який у підсумку залишився на табло стадіону «Борисов-Арена». «Шахтар» розпочав гру у високому темпі, і виявилося, що господарі до таких обертів просто не готові.

У дев’­ято­му ту­рі чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у прем’­єр-лі­зі трій­ка лі­де­рів здо­бу­ла пе­ре­мо­ги. Але як­що «Шах­тар» та «Ди­на­мо» зро­би­ли це, не до­кла­да­ючи над­мір­них зу­силь, то дніп­ро­пет­ров­сько­му «Дніп­ру» по хо­ду зу­стрі­чі з оде­ським «Чор­но­мор­цем» до­ве­ло­ся ві­ді­гра­ва­тись. І все ж під­опіч­ні Ми­ро­на Мар­ке­ви­ча ви­йшли пе­ре­мож­ця­ми цьо­го дво­бою.

У це важко повірити, але «Шахтар» у прем’єр-лізі не вигравав більше місяця. Востаннє 13 вересня донеччани здолали на виїзді «Чорноморець». Після цього були дві поразки — від «Зорі» та «Динамо», а згодом ще і пауза у чемпіонаті, пов’язана з матчами збірних команд. І «Шахтар» будь-що прагнув реабілітуватися за останні провали, а також створити собі хороший настрій перед гостьовим поєдинком Ліги чемпіонів.
І зробити це гірники мали без двох своїх українських лідерів. Шевчука було дискваліфіковано за червону картку у зустрічі з «Динамо», а Степаненко безпосередньо у день матчу був відсторонений на три гри за нецензурні висловлювання на адресу арбітра у тому ж таки Києві.

Згідно з поширеною думкою дієти, що дозволяють скинути велику кількість кілограмів за короткий термін, не приносять користі, оскільки через деякий час кілограми знову набираються.
Однак перше вибіркове дослідження, яке мало підтвердити цю гіпотезу, не увінчалося успіхом. Виявилося, що «швидкі» дієти нічим не гірші від тих, які обіцяють поступову втрату ваги — вона все одно повертається. Як правило, люди, які дотримуються довгострокових програм втрати ваги, досить швидко відступають від своєї мети. Дієта, яка дає результат миттєво, більшою мірою мотивує людину.
Отже, вчені не виявили відмінностей між швидкими і повільними способами схуднення. Однак навіть Національна служба охорони здоров’я Великобританії радить дотримуватися повільної дієти, щоб досягти довгострокової втрати ваги. До того ж існує думка, що короткострокові дієти викликають втрату м’язової маси. Проте у цих тверджень було вкрай мало доказів.

Саме так називають пневмонію численні експерти в галузі медицини та охорони здоров’я. Трагічна статистика свідчить: щороку від запалення легенів гине понад два млн людей. А найуразливіша категорія — малі діти.
2 листопада 2009 р. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Всесвітня організація охорони здоров’я оголосили про початок масштабної акції по боротьбі з дитячою пневмонією, і не тільки дитячою. Ці авторитетні установи розпочали тоді кампанію, яка триває й досі, зі збору коштів для лікування дітей від цієї недуги в десятках країн третього світу, переважно в Азії та Африці.
Щорічно 2 листопада відзначається День боротьби з пневмонією, коли весь світ об’єднує свої зусилля, щоб привернути увагу та запобігти мільйонам смертей від запалення легенів.
Тож невипадково проблема пневмонії посідає одне з провідних місць у практичній медицині. Незважаючи на великі досягнення в галузі діагностики та лікування органів дихання, захворюваність на пневмонію на початку ХХІ ст. продовжує зростати.

Гри­бок сто­пи й до­ни­ні — од­не з най­по­ши­ре­ні­ших (і най­не­при­єм­ні­ших) за­хво­рю­вань. По­збу­ти­ся йо­го ду­же склад­но. З чим по­в’яза­ні труд­но­щі про­ти­мі­коз­ної те­ра­пії? Як ви­рі­ши­ти цю проб­ле­му швид­ко і на­зав­жди? Про осо­бли­во­сті су­час­но­го лі­ку­ван­ня мі­ко­зу сто­пи ве­де­мо роз­мо­ву з лі­ка­рем-дер­ма­то­ло­гом — док­то­ром ме­дич­них на­ук, про­фе­со­ром Ана­то­лі­єм Дю­до­ном.

— Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) грибковими захворюваннями страждає близько 1/5 населення земної кулі. Число видів мікроскопічних грибів, патогенних для людини і тварин, сягає 500. Наявність грибкової інфекції може служити основою для розвитку інших інфекційних захворювань. Крім того, можливі розвиток алергізації організму людини і формування гіперчутливості до грибів і продуктів їхньої життєдіяльності.
Грибкові ураження за відсутності належного лікування призводять до розвитку серйозних ускладнень: від алергічних реакцій до бронхіальної астми, ускладнюють перебіг супутніх захворювань — екземи, псоріазу, атопічного дерматиту, цукрового діабету, посилюють ускладнення діабетичної стопи і трофічних виразок, а також сприяють виникненню нових захворювань.

ВПРОДОВЖ ДЕСЯТИЛІТЬ ПЕРЕБУВАЛИ ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ, ЗАЗНАВШИ МАСШТАБНОЇ РУЙНАЦІЇ І ВТРАТИ БОЄГОТОВНОСТІ

«Ар­мія якось ви­кру­тить­ся...»
Нині, зважаючи на ситуацію у Збройних Силах, інших військових формуваннях держави, можна стверджувати: українські політики, які прийшли до влади на початку 90-х років, бездарно розпорядилися всім тим вйськовим майном, яке нам дісталося після розпаду СРСР. Щоб не звинуватили в голослів’ї, вдамося до офіційної статистики Міністерства оборони України, неодноразово оприлюдненої ним у відкритих джерелах інформації.
Ми тоді успадкували понад 9 тисяч танків, більш як 11 тисяч бронемашин, у тому числі бойових машин піхоти і десанту, що вважалися одними з кращих у світі, 18 тисяч реактивних і артилерійських систем, серед яких було чимало «Градів» і ще більш грізних «Ураганів» та «Смерчів», яких нам так сьогодні не вистачає. А ще — майже тисячу літаків із прекрасними льотно-бойовими характеристиками: кілька десятків із них і досі на озброєнні ЗС України, і якщо провести їх модернізацію, то вони, за висновками фахівців, здатні послужити ще років 10–12.

28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Про це в кни­зі-спо­га­дах пи­ше ні­мець­кий ге­не­рал-фельд­мар­шал Фрід­ріх Галь­дер.

«Укра­їн­ці по­страж­да­ли най­біль­ше...»

Прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль, підбиваючи в парламенті підсумки Другої світової війни, сказав:
— З-поміж усіх народів, які опинилися під владою гітлерівської Німеччини, найбільше постраждав український. Але він не лише вижив, не скорившись, а й ціною мільйонів людських життів зробив величезний внесок у перемогу над німецьким фашизмом...

Ви­раз­ні пор­тре­ти лю­дей у ста­ро­вин­но­му одя­зі, кар­ти­ни на ре­лі­гій­ну те­ма­ти­ку, ви­шу­ка­ні пор­тре­ти, на­тюр­мор­ти, скульп­ту­ри — на ви­став­ці «Скар­би ба­ро­нів де Шо­ду­ар» у На­ціо­наль­но­му му­зеї мис­тецтв іме­ні Бог­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків пред­став­ле­ні справж­ні ше­дев­ри мис­тец­тва сві­то­во­го рів­ня, які мог­ли би ста­ти окра­сою най­ви­знач­ні­ших му­зе­їв Єв­ро­пи. На щас­тя, во­ни збе­рі­гаю­ть­ся в Ук­раї­ні і на­ле­жать до зо­ло­то­го фон­ду віт­чиз­ня­ної куль­ту­ри.

Визначна подія у культурному житті Києва — виставка славетного художнього зібрання Житомирського обласного краєзнавчого музею — є черговим етапом проекту «Європейський вимір», започаткованого в 2012 р. Перші дві виставки проекту — «100 шедеврів старих майстрів із 9 музеїв України» та «Три шедеври класичного мистецтва з музеїв Італії» — мали величезний успіх у шанувальників мистецтва.

У На­ціо­наль­но­му куль­тур­но-мис­тець­ко­му та му­зей­но­му ком­плек­сі «Мис­тець­кий Ар­се­нал» стар­ту­вав доб­ро­чин­ний про­ект «Мис­тец­тво, що ря­тує». Йо­го за­по­чат­ку­ва­ли АТ «Ощад­банк», НКММК «Мис­тець­кий Ар­се­нал» та гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція «Во­лон­тер­ська Сот­ня «Доб­ро­во­ля». Ви­став­ка пре­зен­ту­ва­ла тво­ри су­час­но­го ук­ра­їн­сько­го мис­тец­тва від про­від­них мит­ців, які ве­ли­ко­душ­но від­да­ли до­ро­гі кар­ти­ни на лі­ку­ван­ня вій­сь­ко­вих, по­ра­не­них під час АТО.

Серед них — Олександр Бабак, Володимир Будніков, Мирослав Вайда, Олександр Верещак, Ігор Гайдай, Ігор Гусєв, Ніна Денисова, Олександр Друганов, Ілля Ісупов, Жанна Кадирова, Ірина Каленик, Микита Кравцов, Олександр Король, Володимир Костирко, Арсен Савадов, Ілля Чічкан, Тіберій Сільваші.

Художникам не довелося довго пояснювати, навіщо їм жертвувати свої мистецькі твори. Всі вони погодилися це зробити, аби виручені від продажу картин гроші допомогли воїнам. Це, у свою чергу, породило щедрість людей, які купували картини.

По­при те що всі ми ни­ні пе­ре­жи­ва­ємо до­во­лі не­прос­ті ча­си, у Ки­їв­сько­му ака­де­міч­но­му Мо­ло­до­му те­ат­рі май­же що­мі­ся­ця з’яв­ляю­ть­ся но­ві по­ста­но­вки. І це не слі­па го­нит­ва за кіль­кіс­тю, адже в ос­нов­но­му на­ро­джує­ть­ся якіс­ний сце­ніч­ний про­дукт.

Зокрема, нещодавно Анжела Крепець тут поставила виставу «Я знайду тебе тому, що кохаю!» за п’єсою Вільяма Сарояна, а Катерина Лобода — «В чом чюдо, тьотя?!» за твором Надії Симич.
Багато хто з шанувальників таланту заслуженого артиста України Євгена Нищука думав, що навряд чи найближчим часом побачить на сцені свого улюбленого актора після того, як він був призначений міністром культури України. На щастя, ці побоювання не виправдалися.
«Я не полишаю сцени. Звичайно, зараз не можу входити в довгий репетиційний період. Продовжую грати вистави, які вже є в репертуарі Національного театру імені Івана Франка та Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я».