На недавньому саміті Євросоюзу відбулися очікувані компромісні призначення на ключові посади в ранжирі брюссельської бюрократії, передбачені Лісабонським договором 2007 року. Фактично ці кадрові рішення стали результатом збалансованої угоди між «старими» і «новими» країнами — членами Євросоюзу. Президентом Європейської ради обраний прем’єрміністр Польщі Дональд Туск, координатором спільної зовнішньої політики — італійський міністр закордонних справ Федеріка Могеріні. Офіційно вони свої посади обійматимуть від 1 грудня.
Поки що їхнім попередникам доводиться вирішувати гострі стратегічні виклики, які загострюються на Сході і Заході. Найбільш складною виглядає криза в Україні, щодо якої між країнами Євросоюзу існують помітні розбіжності. Зважаючи на домінуючу громадську думку в Європі, яка висловлює підтримку Україні, лідери країн — членів Євросоюзу не могли не декларувати нові санкції проти Росії.

Гео­по­лі­тич­но ве­ли­кий Близь­кий Схід, який на по­чат­ку ХХІ ст. по­ши­рює­ть­ся від Пів­ніч­ної Аф­ри­ки че­рез кла­сич­ний Близь­кий Схід до Цен­траль­ної і Пів­ден­ної Азії, про­дов­жує про­ду­ку­ва­ти екс­тре­маль­не кри­зо­ве на­пру­жен­ня. При­чо­му здає­ть­ся, що вер­веч­ка кон­флік­тів, яка в цьо­му мак­ро­ре­гіо­ні роз­тяг­ла­ся з Край­ньо­го За­хо­ду на Схід і Пів­день, на­бу­ла влас­ної ди­на­мі­ки і де­да­лі біль­ше на­га­дує ефект до­мі­но.

Це забезпечується, передусім, діяльністю в усіх зонах конфліктів збройних загонів мусульманських радикалів. Вони так чи інакше представлені як у кожному конфлікті окремо, так і в усіх разом. Особлива ефективність діяльності цих ісламістських салафітських угруповань забезпечується, хоч як це парадоксально, їхньою відповідністю реаліям постіндустріального суспільства. Салафітські угруповання мають розгалужену мережеву структуру, декілька рівнозначних центрів управління, фінансування і ухвалення рішень, що надзвичайно ускладнює боротьбу з ними.

Ря­ту­валь­ни­ки Дер­жав­ної служ­би Ук­раї­ни з над­зви­чай­них си­ту­ацій не си­дять без ро­бо­ти і в тих ре­гіо­нах, де спо­кій­но, адже ли­ше про­тя­гом Іпів­річ­чя в Ук­раї­ні ста­ло­ся 67 над­зви­чай­них си­ту­ацій під­ви­ще­но­го рів­ня. З них тех­но­ген­но­го ха­рак­те­ру— 45, при­род­но­го і со­ці­аль­но­го — 22. Як­що по­рів­ню­ва­ти з ана­ло­гіч­ним пе­ріо­дом ми­ну­ло­го ро­ку, то це на 12% мен­ше. На­то­мість по­біль­ша­ло по­страж­да­лих і за­гиб­лих від них: на 41і 14% від­по­від­но.

Найбільше людей загинуло, звичайно, на Донеччині, де який місяць поспіль точаться бойові дії. Утім, зауважу, що їхня смерть не пов’язана напряму з бойовими діями, тобто люди загинули не під обстрілами, а, наприклад, під час пожежі на шахті тощо. Але й такі НП часто мають причинний зв’язок із війною. Приміром, саме через обстріли «Градами» зазнав значних пошкоджень донецький водовід, повітряна ЛЕП, сталося кілька пожеж на шахтах. Подібних прикладів можна навести чимало. Збитки від техногенних НП становлять близько 60 мільйонів гривень.

ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ ВІДНОВЛЮЮТЬ НА СХОДІ УКРАЇНИ МИРНЕ ЖИТТЯ

На звіль­не­них те­ри­то­рі­ях Донбасу по­чи­нає на­ла­го­джу­ва­ти­ся мир­не жит­тя. І од­ну з пер­ших скри­пок у цій бла­го­род­ній спра­ві гра­ють пра­ців­ни­ки Дер­жав­ної служ­би Ук­раї­ни з над­зви­чай­них си­ту­ацій (ДСУНС).

«Тут наче орда Чингіс-хана пройшла...»

— З початком бойових дій на Донбасі наша служба переведена на штати воєнного часу, — говорить перший заступник голови ДСУНС Анатолій Бойко. — Президент України поклав на нас координацію заходів щодо вирішення проблем звільненого від терористів регіону, в яких, як відомо, беруть участь й інші міністерства і відомства.
Нині для відновлення життєдіяльності на теренах Донбасу задіяно близько 800 фахівців та майже 200 одиниць спеціальної техніки. Проте основне навантаження припадає не на бульдозери і підйомні крани, а на людей: у багатьох випадках їм доводиться працювати вручну, оскільки техніка не може підійти через різні причини до об’єкта.

НАШ КОРЕСПОНДЕНТ ПОБУВАВ В ОДНОМУ З ВІЙСЬКОВИХ ГОСПІТАЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ

Вій­на, що три­ває на схо­ді на­шої дер­жа­ви, уже встиг­ла зла­ма­ти не од­ну люд­ську до­лю. За сло­ва­ми як по­лі­тич­них, так і вій­сь­ко­вих екс­пер­тів, Ук­раї­ні ще зна­до­бить­ся ду­же ба­га­то ча­су для то­го, щоб за­го­їти во­єн­ні ра­ни. На­віть ко­ли бо­йо­ві дії на­реш­ті при­пи­нять­ся, лю­ди, кот­рі пе­ре­жи­ли во­єн­ні жа­хіт­тя, по­тре­бу­ва­ти­муть три­ва­лої ре­абі­лі­та­ції.

Утім, навіть у ці дні така реабілітація вже відбувається, причому в різних куточках нашої держави. Функцію з відновлення здоров’я українських кадрових військових та добровольців першими взяли на себе військові госпіталі.
Робота таких медичних закладів нині потребує прискіпливого аналізу. Уже всі більш-менш непогано орієнтуються і бачать, що попередня влада зробила з вітчизняними Збройними Силами. Про їхній катастрофічний стан нині не говорить лише відвертий ледар. Але в той час, коли чиновники занурюються в дискусії, функцію із забезпечення армії взяв на себе весь народ.

15 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДЕМОКРАТІЇ

Ко­ли йдеть­ся про де­мо­кра­тію, то пер­ше, що спа­дає на дум­ку, це кри­ла­ті сло­ва Він­сто­на Чер­чіл­ля: «Де­мо­кра­тія — най­гір­ша фор­ма прав­лін­ня. Як­що не бра­ти до ува­ги всі ін­ші». Од­нак як­що бу­ти зов­сім точ­ним, то ав­тен­тич­ний пе­ре­клад з анг­лій­ської зву­чить так: «Де­мо­кра­тія — най­гір­ша фор­ма прав­лін­ня, за ви­нят­ком усіх ін­ших, які про­бу­ва­ли­ся час від ча­су». Ці сло­ва ве­ли­кий бри­та­нець ви­го­ло­сив у сті­нах па­ла­ти гро­мад анг­лій­сько­го пар­ла­мен­ту в да­ле­ко­му 1947 ро­ці.

З того часу минуло понад шість десятиліть, але більш місткого та іронічного визначення жадана для більшості людства система світоустрою так і не отримала.
Що ж мав на увазі герцог Мальборо, відзначаючи, що «демократія — найгірша форма правління»? Він стверджував цим лише очевидну неможливість створення досконалої державної системи взагалі, бо нічого ідеального в природі не існує, а в різноманітному і суперечливому людському світі — тим паче. А все інше — очевидні плюси: дійсно вільні вибори, багатопартійність, незалежні судові органи, вільні від влади ЗМІ та контроль громадян за діяльністю держави.

У столиці, у фойє Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, відкрили меморіальну дошку Богдана Ступки з відтиском його руки, повідомляє i-pro.kiev.ua. Урочисту церемонію провели за участю колективу, колег-акторів з інших театрів, театральних критиків, родини актора.
«Зустріч Богдана Сильвестровича з колективом перед початком нового сезону завжди була дуже зворушливою, — сказав на відкритті пам’ятної дошки міністр культури України Євген Нищук. — І ця рука, яку ми сьогодні бачимо, — символічна. Це — Золота рука Майстра. Нехай до неї підходять глядачі, студенти театральних вишів. І нехай вона буде тією настановою Богдана Сильвестровича, який з Небес благословляє на новий сезон, нові постановки, збереження самого театру та його духу».
Торкатися до відбитку рекомендовано, запевняють у театрі. За словами генерального директора театру Михайла Захаревича, від гарної людини отримати благословення, навіть таке символічне, — це надзвичайно чудово.

Два з чо­ти­рьох ук­ра­їн­ських учас­ни­ків фут­боль­них єв­ро­куб­ків по­до­ла­ли си­то ква­лі­фі­ка­цій­них ра­ун­дів. До дніп­ро­пет­ров­сько­го «Дніп­ра» і хар­ків­сько­го «Ме­та­лі­ста» на ста­дії гру­по­вих тур­ні­рів при­єд­на­ють­ся ба­га­то­річ­ні лі­де­ри віт­чиз­ня­но­го фут­бо­лу — до­нець­кий «Шах­тар» і ки­їв­ське «Ди­на­мо».

Дуже прикрою в останньому раунді кваліфікації Ліги Європи була втрата луганської «Зорі». Підопічні Юрія Вернидуба не були фаворитами протистояння з голландським «Феєноордом», мало було надій на вихід луганчан до наступного раунду і після нічиєї в Києві з рахунком 1:1.
Коли ж на старті другого тайму матчу в Роттердамі господарі повели з рахунком 3:0, то прихильники «Зорі» стали сподіватися хіба що на гол престижу. Але команда стрибнула вище голови — вже до 80-ї хвилини рахунок був 3:3, і цей результат сенсаційно виводив до групової стадії саме український клуб.
На 55-й і 79-й хвилинах відзначився Малиновський, а на 71-й хвилині забив Білий. До найяскравішої перемоги в новітній історії команді Вернидуба забракло якихось секунд — уже в доданий арбітром час темношкірий гігант Ману протиснув кількох захисників «Зорі» і з кількох метрів проштовхнув м’яч у ворота гостей — 4:3.

На­ціо­наль­на збір­на Ук­раї­ни з фут­бо­лу за­вер­шує під­го­тов­ку до стар­ту від­бір­но­го тур­ні­ру чем­піо­на­ту Єв­ро­пи 2016 ро­ку. Вже 8 ве­рес­ня під­опіч­ні Ми­хай­ла Фо­мен­ка в Ки­єві про­ве­дуть пер­ший по­єди­нок цьо­го зма­ган­ня з од­ним із го­лов­них кон­ку­рен­тів у бо­роть­бі за що­най­мен­ше дру­ге міс­це — коман­дою Сло­вач­чи­ни.

До цієї зустрічі тренерський штаб викликав багатьох нових футболістів. Цього разу найбільше представників донецького «Шахтаря» — семеро. Повернення до клубу орендованого оборонця Ордеця і підписання нового контракту з нападником Гладким якісно збільшили традиційну п’ятірку гравців «Шахтаря» у збірній.
Водночас травми дніпропетровців Євгена Коноплянки та Віталія Мандзюка в поєднанні з неоптимальними ігровими кондиціями Євгена Селезньова створили мінус у представництві «Дніпра». Однак ситуацію дещо виправило бомбардирське чуття Євгена Шахова, що отримав дебютне запрошення до лав національної команди. Як наслідок, у нинішній збірній — п’ятеро дніпропетровців.

Закінчилося літо — тож готуємося до зими, яка зазвичай приносить різноманітні застуди. І хоча до неї ще далеко, але вже зараз у зв’язку з помітним похолоданням та встановленням мінливої погоди кількість респіраторних інфекцій істотно зросте.
Нічого дивного не буде у тому, що в найближчі кілька тижнів значно пожвавішають дільничні лікарі, які поспішатимуть до школярів та студентів, щоб на початку навчального року почути не лише про їхні літні враження.
Утім, і представники старших вікових груп населення не пастимуть задніх — вони теж хворітимуть на ГРЗ помітно частіше. І це також зумовлено об’єктивними обставинами — скінчилася пора відпусток, трудівники повернулися до рідних виробничих колективів, де щільність працюючих на квадратний метр є доволі високою.
Що ж чекає нас, якщо ми захворіємо, і як запобігти подібному перебігу подій? Про це ми поспілкувалися з фахівцем у цій справі — кандидатом медичних наук, доцентом Наталією Митус.