Ірландія стала першою країною єврозони, яка припинила брати участь у допомоговій програмі «трійки». Як вона тепер буде почуватися без «крапельниці»? 

Перед новим роком Дублін отримав від Міжнародного валютного фонду останні 890 мільйонів доларів і офіційно перестав брати участь у програмі, за якою Міжнародний валютний фонд, Європейська Комісія і Європейський Центральний банк (по-інакшому — «трійка») позичили йому сумарно протягом трьох років 67,5 мільярда доларів.
Офіційні особи ЄС перебувають у захваті, бо від’єднання від «крапельниці» можна розуміти як знак, що проблеми єврозони є лише перехідними і тимчасовими. Важливо, що уряд Енді Кенні відмовився навіть від аварійної кредитної лінії з МВФ на випадок занадто повільного виходу з кризи. Якщо це змогла Ірландія, то чому це не вдасться іншим країнам? З програм допомоги користаються ще Греція, Португалія і Кіпр.

Посилюється соціально-політична напруга в Таїланді. Власне перманентний кризовий стан триває з 1997 року, коли була перша хвиля азійської економічної кризи. Тоді економіка Таїланду серйозно постраждала. А саме — відбулася руйнація політичної системи країни, яка забезпечувала свою стабільність за рахунок взаємної підтримки короля Таїланду і військових. Цей монархічно-військовий симбіоз вижив навіть у роки Другої світової війни, коли Таїланд був єдиною країною Індокитаю, який відстояв свою незалежність у протистоянні з Японією. 

У 1950–1960-х роках Таїланд взяв курс на стрімку індустріалізацію, завдяки чому знайшов своє місце у глобальному розподілі праці. Потужною підтримкою для тайської економіки став розвиток туристичної галузі. У підсумку досить високих темпів розвитку економіки у Таїланді з’явився відносно численний середній клас.

Від деяких спостерігачів доводиться чути припущення, що силового протистояння не можна було уникнути. Оскільки влада загалом і Віктор Янукович особисто залишаються абсолютно глухими до вимог протестувальників, ситуація поступово переростала на патову. До того ж значна частина їх продовжує вимагати від опозиційного тріо єдиного лідера, котрий би претендував згодом і на звання єдиного кандидата в президенти від опозиції. 

Чергову спробу пройти в цьому питанні між крапельками озвучив Арсеній Яценюк. «Ви запитуєте: хто лідер? Лідер — це Український народ!» — патетично заявив він. Через кілька годин частина цього самого народу сприйняла слова лідера фракції «Батьківщина» буквально і подалася до приміщень уряду та парламенту.

Упродовж усього кількох днів Україна безповоротно втратила кілька своїх знакових статусів. Причому такі втрати відбулися у не менш знакові дні — 19 січня, на Водохреща, ми позбулися статусу держави, де все вирішується виключно мирними акціями протесту. А 22 числа, у День Соборності, Україна перестала бути країною, де політичні протистояння не забирають людських життів... 

ВЛАДА ОСТАТОЧНО ПЕРЕЙШЛА МЕЖУ
Цинізм найвищого прояву
У результаті дворічний рух до Європи під проводом Віктора Януковича призвів нашу державу... до цінностей Північної Кореї. Адже масштабна робота карально-репресивної машини, котра триває й у ці хвилини, за словами експертів, уже навіть не порівняна з білоруськими чи російськими зачистками.

Так склалося, що на теренах колишньої імперії щороку День студента відзначається 25 січня. Хоча за радянських часів особливої бучності це свято ніколи не набувало. Певне, через те, що сама дата пов’язана з «проклятим царатом» (за визначенням радянського агітпропу). 

25 СІЧНЯ — ДЕНЬ СТУДЕНТА

Із легкої руки фаворита імператриці Єлизавети пана Шувалова 25 січня й стало днем народження вищої школи. А було це у 1755 році, коли схвалили проект Московського університету, розроблений Ломоносовим, а Шувалов домігся затвердження документа Сенатом і подав його на підпис Єлизаветі Петрівні.