Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Грудень 09, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 14 Червень 2019 10:04

Кадри знову вирішують усе. Тепер робітничі...

Rate this item
(1 Vote)

В Україні вже на повний голос заговорили про катастрофічний брак робочої сили на вітчизняних підприємствах, що утворився через небачену досі трудову міграцію до сусідніх держав. Перш за все до Польщі.

Прикмета часу: сьогодні дошки оголошень скрізь обклеєні оголошеннями про набір працівників, яким обіцяють усілякі блага та соціальні гарантії — хай лише приходять до відділів кадрів. Наче в країні й немає безробіття і давно ліквідовано останню «трудову біржу».
А роботодавці і чиновники тепер все частіше згадують про заклади професійно-технічної освіти, де готують дефіцитні робітничі кадри для виробництва та закладів сфери обслуговування...

Від загального до конкретного
Кадровий голод сповна відчувають і на Полтавщині. Хоча регіон вважається аграрним, але промислові підприємства, які ще збереглись і вистояли після втрати російського ринку, куди у переважній більшості вони традиційно збували свою продукцію, нині постійно шукають робітників.
Проте, виявляється, навіть в умовах хронічного безробіття ця справа дуже складна, адже більш-менш досвідчені й навчені кадри масово, як скрізь сьогодні в Україні, подалися до зарубіжжя у пошуках пристойного заробітку. А ті, які ще залишилися, сидять на валізах в очікуванні слушного моменту, щоб і собі податися світ за очі подалі від вітчизняних роботодавців, котрі не хочуть платити гідних зарплат.
Сумно, але якщо за даними соцопитувань у 2016 році за кордон по роботу і на постійне проживання хотіли виїхати 24% жителів Полтави, то нині таких в обласному центрі вже майже 50%...
Влада регіону на такому тлі, схоже, всерйоз перейнялася проблемою підготовки робітничих кадрів для підприємств області. Зокрема, обравши шлях реформування професійно-технічної освіти в області як традиційної кузні робітничих кадрів. У 38 професійно-технічних навчальних закладах Полтавщини нині длубають граніт робітничих професій майже 10 тисяч майбутніх слюсарів, зварників, токарів, фрезувальників, кухарів, перукарів тощо.
Заклади профтехосвіти — профтехучилища, коледжі і ліцеї бачили різні часи — і добрі, і погані. Чимало з них перебували на межі виживання через безгрошів’я, адже держава майже не фінансувала петеушників, деякі навіть закрились, а ще декотрі «оптимізувались», об’єднавшись за вказівкою згори в так звані кластери. Згуртувавшись на базі одного найпотужнішого в районі ПТУ, яке тепер виступає в ролі своєрідного паровоза, що тягне за собою слабаків.
Проте найгірші для профтехосвіти регіону часи позаду, стверджують у Полтавській ОДА. Підтвердження цього — регулярне проведення на Полтавщині інтерактивно-профорієнтаційних заходів під назвою «Форум професійної освіти» та круглих столів з питань розвитку професійної освіти. Участь у яких беруть урядовці та представники обласних департаментів освіти майже з усієї України.
Так, участь у цьогорічному форумі та круглому столі, які пройшли в Полтаві 31 травня, взяв перший заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей.
Можливо, тому в Полтавській ОДА не без гордості заявляють, що за рівнем реформування та стану профтехосвіти регіон по праву вважають кращим в Україні. Що підтверджують, до речі, і в Міносвіти.
Директор Департаменту науки і освіти Полтавської ОДА Олена Харченко поділилася з кореспондентом «ДУ» секретами того, як профтехосвіту на Полтавщині не лише врятували і зберегли в смутні часи, але й підняли на новий сучасний рівень. Зробивши з її закладів надійного постачальника робітничих кадрів для промислових і аграрних підприємств області.
«Ми ще 2016 року розробили регіональний план підтримки профтехосвіти області, який був розрахований на три роки. 2019 року ми знову склали такий план — уже до 2021 року. Він містить дорожню карту з подальшої модернізації мережі закладів профтехосвіти, — пояснила О. Харченко. — Тобто створюються виробничо-освітні кластери: декілька закладів об’єднуються в один і є співпраця з роботодавцем...»
Ключовим напрямком стала не формальна, а реальна співпраця з конкретними роботодавцями, які зацікавлені в притоці на свої підприємства робітничих кадрів.
За словами О. Харченко, таку співпрацю практикують нині практично з усіма роботодавцями регіону, які замовляють спеціалістів за різними напрямками професій. Себто тепер в області готують робітничі кадри в профтехучилищах під конкретне регіональне замовлення.
«Раніше держава визначала, скільки і яких фахівців їй треба. А після переведення фінансування профтехосвіти з місцевих бюджетів ми самі визначаємо регіональне замовлення і потребу у спеціалістах, які мають підготувати в закладах профтехосвіти, — ділиться далі О. Харченко.
А для цього вивчаємо ринок праці, роботодавці дають свої пропозиції, обговорюємо їх на спеціальній раді, до якої входять представники департаменту, керівники підприємств, директори ПТУ, департаментів економіки, фінансів, депутати тощо. І там обговорюємо обсяги регіонального замовлення. Після чого починаємо готувати спеціалістів...»
До речі, про регіональну раду так званих стейкхолдерів (буквально «зацікавлена сторона». — Авт.). Її роботу на Полтавщині високо оцінив і П. Хобзей:
«На ці ради ми покладаємо чималі завдання. Адже коли говоримо про розвиток професійно-технічної освіти, насамперед кажемо про престиж робітничих професій та розвиток економіки. Для нас важливо, щоб у цю раду входили фахівці з економіки, бо ключові питання є саме економічними. І це розуміння треба розвивати.
Ми хочемо, щоб це був такий орган, який дійсно приймає рішення. І він має вирішувати такі важливі питання, як формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів у закладах професійно-технічної освіти області», — заявив у Полтаві перший заступник міносвіти України.

Майстри сапок і лопат...
На засіданні круглого столу, який провели в Полтаві за участю першого заступника Міносвіти, неодноразово зазначали, що якісна підготовка в закладах профтехосвіти майбутніх висококласних спеціалістів залежить від багатьох чинників. Серед яких — сучасна матеріально-технічна база. На Полтавщині з цим питанням не все так добре, як хотілось би.
Погоджується з цим і О. Харченко. За її словами, така ситуація склалася через те, що з держбюджету кошти на оновлення матеріально-технічної бази навчального процесу в ПТУ не виділялися протягом багатьох останніх років. Фінансувалася лише зарплата, стипендії та комунальні платежі. Але нині ситуація потроху змінюється:
«Тепер ми самі з обласного і місцевих бюджетів фінансуємо не тільки всі ці основні видатки, а й виділяємо гроші на оновлення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти», — пояснила директорка обласного департаменту освіти і науки.
За швидке оновлення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти виступає і заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь. У своєму коментарі для «ДУ» він зазначив, що без докорінного оновлення матеріальної сторони навчального процесу профтехосвіта ніколи не встигне за вимогами часу і не зможе готувати конкурентоспроможних спеціалістів на ринку праці.
«Якщо, приміром, у Кременчуці вже є вища школа, де готують зварників, то її випускники заслужено користуються попитом на підприємствах. А якщо подекуди майбутніх працівників аграрного сектора готують на застарілій технічній базі, то кому потрібні такі спеціалісти? — риторично запитує чиновник.
На ланах нині вже працюють трактори і комбайни, якими керують через супутники. У той же час у деяких аграрних коледжах учні, крім сапок та лопат і сільгосптехніки радянських часів, нічого не бачать. Які з них будуть спеціалісти? Ми маємо не тільки оптимізувати профтехосвітні заклади, створюючи вищезгадані кластери. Але й розвивати матеріально-технічну базу, турбуватися про викладачів і майстрів, які навчають учнів ПТУ. Гідно оплачувати їхню працю. І, звичайно, підвищувати вимоги до них. Тоді і з’явиться результат...»
А чому, власне, полтавські чиновники вважають, що заклади профтехосвіти їхнього регіону визнають одними з найкращих в Україні?
«Чому ми кращі в Україні? Тому, що є показники. Зокрема, рівень працевлаштування випускників професійно-технічних закладів. На Полтавщині він становить 82%. Саме стільки випускників закладів профтехосвіти — ПТУ, коледжів та ліцеїв працевлаштовуються після закінчення навчання. Крім того, завдяки удосконаленню матеріально-технічної бази підвищується і якість надання освітніх послуг...» — пояснює О. Харченко.
Правда, далеко не всі в регіоні поділяють оптимізм обласних посадовців, котрі пишаються рівнем профтехосвіти в області і, розповідаючи про здобутки в галузі профтехосвіти, оперують сучасними термінами. Насправді, кажуть песимісти, за висловами на зразок «оптимізація», «виробничо-освітні кластери» тощо приховане банальне скорочення ПТУ, які держава припинила фінансувати, а регіональна влада не в змозі повноцінно утримувати їх з обласного і місцевих бюджетів.
І як доказ нагадують, що до «оптимізації» в 1995 році на Полтавщині було 51 профтехучилище, 2017 року їх залишилося 42, а торік в області працювали 38 ПТУ. 2019 року за планом створення «виробничо-освітніх кластерів» кількість ПТУ «оптимізують» до 34...
Утім, погоджуються опоненти чиновників від освіти, скорочення, очевидно, і справді необхідне. Адже попит на чимало робітничих професій, які виявляються вже непотрібними зі зникненням промислових підприємств, теж падає. Тож чи варто вкладати кошти у те, що непотрібно суспільству?
«У профтехосвіти, звичайно, є майбутнє. Як же ми без робочих рук будуватимемо економіку держави? Профтехосвіта вже змінюється! Вона вже зайняла своє місце в новій українській школі і наше завдання — готувати тих фахівців, яких нині потребує економіка...» — переконана О. Харченко.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».