При цьому 25,5% опитаних ще не визначилися, за кого проголосували б, 8,9% респондентів викреслили б усіх кандидатів і зіпсували б бюлетень, 3,4% — вирішили не брати участі у голосуванні, а 0,8% — відмовилися відповідати на запитання.
При цьому у КМІС припускають: якби 25,5% опитаних киян, які ще не визначилися, за кого голосувати, не прийшли б на вибори, то участь у голосуванні взяли би близько 62% усіх виборців.
Відтак голоси розподілилися б таким чином: 48,8% киян проголосували б за Кличка, 19,5% — за Томенка, 15,7% — за Березу, 6,1% — за Бондаренка, 5,7% — за Гусовського, 0,6% — за Мирного, 0,2% — за Пузанова, а ще загалом 3,5% підтримали б інших кандидатів.
Саме ці показники, на думку авторів дослідження, є найближчими до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині вересня і в них брали участь саме ці кандидати.
У травні 2014 року Кличка обрали мером Києва, а в листопаді 2015го його переобрали на цю посаду з результатом 66,5%.
Відповідне опитування громадської думки жителів столиці Київський міжнародний інститут соціології проводив із 4го по 13 вересня 2018 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 800 респондентів віком від 18 років, що проживають у столиці.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без урахування дизайнефекту) не перевищує: 3,5% — для показників, близьких до 50%; 3,1% — для показників, близьких до 25% або 75%; 2,3% — для показників, близьких до 12% або 88%; 1,6% — для показників, близьких до 5% або 95%.