Фінанси
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Лютий 19, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 01 Лютий 2019 18:43

Дозволено все, що не заборонено

Rate this item
(0 votes)

Та­кий прин­цип поч­не ді­яти у сфе­рі ва­лют­них опе­ра­цій з 7 лю­то­го 2019 ро­ку, ко­ли на­бу­де чин­но­сті За­кон «Про ва­лю­ту і ва­лют­ні опе­ра­ції». Він за­мі­нить ін­ше пра­ви­ло, яке ді­яло чверть сто­літ­тя: до­зво­ле­но все, що пря­мо пе­ред­ба­че­но за­ко­ном, за­про­ва­дже­не Дек­ре­том Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів «Про сис­те­му ва­лют­но­го ре­гу­лю­ван­ня і ва­лют­но­го кон­тро­лю» ще 1993 ро­ку.

Верховна Рада схвалила закон 21 червня 2018 року. Президент підписав його 4 липня під час зустрічі з представниками бізнесу, назвавши документ «ще одним актом економічної свободи».
Опублікували закон 7 липня, однак лібералізувати обіг валюти і вводити вище згаданий принцип «дозволено все, що не заборонено», вирішили не одразу, а через сім місяців після оприлюднення.
Такий тривалий перехідний період надали для того, аби регулятори фінансового ринку (Національний банк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія з регулювання ринків фінансових послуг) привели свої нормативні акти у відповідність із новим законом і оприлюднили їх для завчасного ознайомлення не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня набрання законом чинності.
Змінювати й справді було що. Згаданий урядовий декрет та інші підзаконні акти передбачали досить жорсткі правила гри, які посилили ще й змінами 2014 року, коли країна була на межі дефолту.
Тоді Нацбанк спочатку взагалі заборонив валютні операції, за винятком погашення кредитів. Згодом обмежив їх, установивши додаткові вимоги. Щоправда, потім зробив деякі винятки у певних екстрених ситуаціях (приміром, коли виникала гостра необхідність у лікуванні за кордоном).
Відновлювати дозволи на перекази валюти за межі країни регулятор почав лише влітку 2017-го. Але виводити за кордон можна було обмежену кількість валюти — до 50 тис. дол. на рік і то лише за умови отримання індивідуальної електронної ліцензії від регулятора.
Словом, скасування частини заборон і обмежень істотно не змінило ситуації. Підприємці скаржилися на забюрократизованість процедур, депутати обіцяли їх спростити, але процес радикальної лібералізації з місця не рушав кілька років.
Крига скресла лише торік улітку, коли парламент схвалив так званий валютний закон. Він передусім стосується тих майже 10 тисяч підприємств — суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які щорічно проводять 2,5 млн валютних операцій. Відтепер їхню діяльність регламентуватиме не урядовий декрет 1993 року, а закон, який лібералізує валютні операції.
Цього особливо чекали українські експортери та імпортери, для яких валюта — основа бізнесу. Відтепер згідно з новими нормами Нацбанк не встановлюватиме граничного терміну (нині він вимірюється 180 днями, а колись був і вдвічі коротшим) для розрахунків за експортно-імпортними операціями і скасовує санкції за недотримання таких термінів.
Це досить суттєві новації. Адже за досі чинними правилами розмір штрафу міг сягати 100% суми операції, а інколи навіть можна було втратити статус суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, якщо порушити термін закриття контракту.
Важливим є і той факт, що експортерам не доведеться продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив’язки до конкретного експортного контракту.
Експерти вважають, що скасування цих та деяких інших обмежень посилить конкурентоспроможність вітчизняних експортерів та імпортерів, оскільки зменшиться ризик штрафів і розшириться простір для домовленостей між торговельними партнерами щодо умов розрахунків.
У законі, на відміну від декрету, визначено принципи валютного регулювання. Замість розмитого «здійснення НБУ валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України», передбачено конкретніший перелік таких принципів. Вони визначають права для суб’єктів валютних операцій та заходи досягнення ефективності валютного регулювання.
Скажімо, принцип свободи здійснення валютних операцій передбачає право фізичних та юридичних осіб — резидентів укладати угоди з резидентами або нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній чи в іноземній валюті, відкриваючи рахунки у фінансових установах інших країн.
Наскільки все спроститься, можна побачити, порівнявши колишні та нові правила. Декрет передбачав видачу Нацбанком генеральних та індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій.
Перші видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії НБУ надає тільки на 6 операцій: вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей; ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України; надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України; здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.
Згідно з новим законом передбачено видачу лише банківських ліцензій банкам, небанківським фінансовим установам, які здійснюють валютні операції, та операторам поштового зв’язку, що мають право на здійснення валютних операцій.
На здійснення валютних операцій фізичними особами отримувати ліцензію не потрібно. Тож більше не доведеться витрачати чимало часу, аби отримати дозвіл Нацбанку на основі кіпи документів, які підтверджували джерело доходів та цільове використання цих коштів. Відповідно до нових правил клієнту лише треба пройти стандартну ідентифікацію в банку.
Окрім того, новий закон скасовує валютний контроль дрібних розрахунків, залишивши тільки вже діючий фінансовий моніторинг операцій у сумі зі 150 тис. грн. Однак слід мати на увазі, що така свобода — не анархія.
Новими нормами передбачено можливість правомірного та обґрунтованого втручання держави у валютні операції. Щоправда, це буде здійснюватися лише з метою стабільності фінансової системи та рівноваги платіжного балансу України.
Цьому ж сприятиме й принцип ризик-орієнтованості, прозорості, достатності та ефективності валютного регулювання. Аби це забезпечити, Нацбанк може запровадити тимчасові заходи захисту, обґрунтувавши їх здійснення, і самостійно проводити валютне регулювання та валютний контроль. Варто також звернути увагу, що чималу кількість функцій НБУ змінено з контролю на нагляд.
Але вернімося до інших складових лібералізації, запроваджених новим законом. Ідеться про можливість придбавати активи за кордоном, валютні цінності та переміщувати їх через митний кордон України.
Декрет передбачав обов’язкове декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів України, яке перебуває за її межами (іноземної валюти, акцій, облігацій, купонів до них, бонів, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, ощадних книжок, інших фінансових та банківських документів, банківських металів). Декларацію подавали до податкової відповідно до місцезнаходження суб’єкта. Новим законом все це скасовується.
Зміни торкнулися й реєстрації кредитів із-за кордону. Декретом через низку постанов передбачалося, що резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи — підприємці, фізичні особи) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів, які обов’язково необхідно реєструвати в НБУ до моменту фактичного одержання резидентом — позичальником коштів.
Законом цю процедуру значно спрощено. При отриманні кредиту (позики, поворотної фінансової допомоги) суб’єкт валютних операцій зобов’язаний надати банку, через який він здійснюється, лише повну інформацію про таку операцію. Нацбанк здійснюватиме тільки збір статистичних даних про неї.
Проаналізувати новий Закон «Про валюту і валютні операції» наш кореспондент попросила директора економічних і соціальних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василя Юрчишина.
Передусім фахівець наголосив на тому, що документ відповідає міжнародним стандартам і запроваджує норми, які давно діють у цивілізованому світі. На його переконання, суттєве спрощення валютних операцій дасть нашій країні ліберальний режим, який значно полегшить господарську діяльність і в подальшому сприятиме економічному розвитку.
Побоювання щодо надмірної свободи на цих теренах із запровадженням принципу «дозволено все, що не заборонено», пан Юрчишин не поділяє, називає їх передчасними й необґрунтованими. По-перше, держава залишає за собою деякі контрольні функції і в разі потреби може ними скористатись. А по-друге, ніхто не забороняє скасувати або доопрацювати ті норми, які не виправдають себе.
Нині нова система валютного регулювання складається з восьми основних постанов, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у цій сфері. Нацбанк уже затвердив усі документи, які є основою для цієї системи. Однак є певні нюанси. Набрання законом чинності не означає автоматичного скасування існуючих на ринку обмежень НБУ.
У поясненні регулятора сказано, що нормативно-правові акти Нацбанку, ухвалені відповідно до пункту 5 цієї статті, якими запроваджуються заходи захисту, визначені частиною першою статті 12 цього закону, і які набирають чинності одночасно з набранням законом чинності, діють до визнання їх НБУ такими, що втратили силу.
 Що ж до постанов, то № 1–3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі діятимуть тоді, коли НБУ не матиме потреби застосовувати заходи захисту на валютному ринку для упередження обставин, що загрожують макрофінансовій стабільності.
Постанови № 4 та № 6 також постійно діючі. Вони визначають загальний перелік можливих заходів захисту та критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також запроваджують повідомну процедуру щодо кредитних договорів із нерезидентами.
Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.
Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.
Постанова № 8 є одним із ключових документів у впровадженні ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.
Окрім цього, НБУ затвердив ще два технічних документи. Це постанова № 10 від 2 січня 2019 року «Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України». Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі.
Нацбанк також продовжує час роботи Системи з 17:30 до 19:00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання НБУ інформації про наявну суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.
Також затверджено постанову № 16 від 4 січня 2019 року «Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій», яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.
Усі перелічені вище нормативно-правові акти у Нацбанку назвали «черговим важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми цих документів спрямовані на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних операцій».

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».