Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Лютий 19, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 07 Лютий 2019 19:15

Злочин і кара

Rate this item
(0 votes)

ЯКІ НА­СЛІД­КИ МА­ТИ­МЕ СУ­ДО­ВИЙ ВИ­РОК ВІК­ТО­РУ ЯНУ­КО­ВИ­ЧУ В ДЕР­ЖАВ­НІЙ ЗРА­ДІ

По­за­вчо­ра у Мос­кві на лю­дях з’явив­ся пре­зи­дент-уті­кач Вік­тор Яну­ко­вич. Та­ка по­ява не бу­ла би жод­ним чи­ном ці­ка­вою, як­би не та об­ста­ви­на, що про­ве­де­на 6 лю­то­го 2019 ро­ку прес-кон­фе­рен­ція «віч­но ле­гі­тим­но­го» ста­ла пер­шою піс­ля ого­ло­шен­ня Вік­то­ру Яну­ко­ви­чу су­до­во­го ви­ро­ку у спра­ві про вчи­нен­ня ним дер­жав­ної зра­ди.

«Озброєні молодчики», «військовий переворот» та «мене кинули, як лоха» — Віктор Янукович не змінив своєї риторики з моменту останньої появи на публіці.
Відтак найцікавішим на даному заході, вочевидь, можна вважати не стільки такі, з дозволу сказати, «відповіді», скільки запитання кореспондента УНІАН у Москві Романа Цимбалюка. Журналіст поцікавився, чи не перебуває раптом Янукович у російському полоні, оскільки його риторика нічим не різниться від риторики Путіна...
А взагалі нині значно цікавіше проаналізувати, які ж наслідки для вітчизняних політики та суспільного життя може мати судовий вирок колишньому «гаранту». Зрештою, Янукович от уже два тижні офіційно є державним зрадником.
Отже, Оболонський районний суд Києва, який півтора року розглядав справу Януковича, визнав його винним у кількох злочинах. Зокрема, за статтею 111 (державна зрада), частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 437 (посібництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України. І призначив йому покарання — відповідно 13 і 12 років тюрми.
Однак в Україні строки не плюсуються, тож відбувати доведеться найдовший. Під час оголошення вироку суд звернув увагу на те, що строк ув’язнення почнуть рахувати з моменту затримання втікача.
Су­до­ва іс­то­рія
Власне, ця судова історія почалася ще в листопаді 2016-го. Тоді під час відеодопиту Януковича у Святошинському райсуді Києва, де розглядають справу про розстріли на Інститутській 20 лютого, генеральний прокурор Юрій Луценко оголосив йому підозру в державній зраді.
30 січня 2017-го адвокати колишнього президента отримали кількадесят томів справи для ознайомлення. Порівняно з деякими справами часів Революції Гідності держзрада колишнього гаранта здавалася простою: менше епізодів злочину, менше підозрюваних.
Однак уже тоді було зрозуміло, що судовий процес затягнеться. Не в останню чергу з вини захисту підозрюваного.
Два роки тому представники військової прокуратури озвучували оптимістичні прогнози, мовляв, якщо не буде затягування процесу, адвокатам екс-глави держави знадобиться місяць для ознайомлення з матеріалами. А далі — суд.
Дехто з експертів навіть прогнозував, що вирок у справі про державну зраду можна буде почути під «дату»: День Незалежності-2017. Потім — під річницю Революції Гідності. Потім під роковини розстрілів та анексії Криму...
Згодом ці самі дати озвучували й для 2018 року. Але не склалось: адвокати колишнього президента завалювали суд клопотаннями. Часом виходили із судового процесу. Потім поверталися.
Суд призначав Януковичу безплатних адвокатів. Ті, у свою чергу, вимагали місяці на ознайомлення з матеріалами. Попутно захисники президента-втікача за контрактом не втомлювалися вимагати допиту власних свідків, забезпечення участі в суді самого Януковича в режимі відеоконференції.
Викликали до зали засідань поліцію. Блокували в коридорах суду безплатного адвоката. А засідання, під час яких мали відбуватися дебати, радше нагадували політичне ток-шоу.
Власне, якби суд таки вирішив допитувати всіх свідків, як того вимагали адвокати, свідчення мали б надати 280 осіб, що, зрештою, ще більше розтягнуло б процес у часі. У результаті свідчення дали 52 людини: 37 — з боку обвинувачення і 15 — з боку захисту. У залі суду були дипломати, колишні й нинішні очільники силових відомств, міністри, люди з окупованого Криму.
Свідчення так чи інакше стосувалися подій у Криму, часом задовго до початку анексії. Скажімо, частина свідків відверто заявляла, що Янукович прямо чи опосередковано був причетний до підготовки окупації півострова мало не з моменту підписання Харківських угод, тобто весни 2010 року.
Лунали заяви й про те, що колишнього президента попереджали, готували йому аналітичні звіти про можливі загрози з боку Росії, однак він на це не зважав. І, звісно ж, подробиці окупації: як і коли росіяни перекидали війська на півострів, хто схиляв українських силовиків до співпраці з ними.
Згадували й лист Януковича до Путіна, в якому він просив про використання збройних сил РФ на території України. Це, вочевидь, і був одним із ключових доказів у справі. Власне, саме цим листом Росія намагалася легітимізувати використання своїх військ на території України і його ж РФ показала на Раді Безпеки ООН 3 березня 2014-го.
У свою чергу, адвокати Януковича та їхні свідки говорили про ризики для життя та здоров’я колишнього президента. І нібито саме з цих причин він не міг прибути на територію України. Йшлося, зокрема, буцімто про замах на життя президента-втікача. Захист екс-глави держави заявляв, що начебто має кулю, якою стріляли в автомобіль, однак слідство досі її не бачило.
Разом із тим адвокати Януковича вимагали, щоб він був присутній під час судових засідань у режимі відеоконференції, а перед тим дав свідчення. Проте був один нюанс: це мало відбуватися відповідно до запиту про міжнародно-правову допомогу, як свого часу в справі про розстріли на Інститутській.
Але і до початку судового розгляду державної зради, і в процесі представники військової прокуратури заявляли: такого варіанта не розглядають і таких клопотань подавати не планують.
«Це — нонсенс, коли особа, розшукувана в Україні, переховується на території держави-агресора, ухиляється від слідчих дій, даватиме показання в режимі відеоконференції. Це не передбачено жодною з норм КПК», — цілком резонно заявляв ще два роки тому прокурор військової прокуратури Руслан Кравченко.
І така позиція лишилася незмінною до кінця суду: звернення по міжнародно-правову допомогу до РФ, у пособництві якій підозрювали Януковича, не сталося. Хоча колишньому очільникові держави давали можливість виступити в суді з останнім словом кілька разів через відеозв’язок, проте він напередодні начебто сильно травмувався, граючи в теніс (тепер же обвинувачений заявляє, що йому потрібен «месячішко», щоб повернутися на корт).
Але ще торік він нібито так хотів звернутися до присутніх у суді, що його адвокати домоглися відстрочки засідання на кілька тижнів. Утім, до призначеної дати Янукович так і не одужав. Тож у грудні суд пішов до нарадчої кімнати, щоб винести вирок.

Піс­ля су­ду
Як відомо, зі своїм вироком служителі Феміди визначилися 24 січня 2019-го. Цього разу минулося без зірваних засідань і перекрикувань. Янукович за офіційною версією проходив реабілітацію після операції.
Його адвокати заявили: про судове засідання їх вчасно ніхто не повідомив, їхнього клієнта також. А це вже, наголосили вони, порушення закону. Так чи інакше, але на 90-му, ювілейному, засіданні суд таки оголосив свій вердикт.
Не обійшлося й без кількох цікавих моментів. Наприклад, колегія суддів на чолі з Владиславом Дев’ятком виправдала Януковича за частиною звинувачень. А саме за статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність).
Суд зазначив, що військова прокуратура не навела достатньо переконливих доказів, які підтверджували б провину Януковича. На думку колегії, той або взагалі не усвідомлював наслідків своїх дій, або не до кінця їх розумів. До того ж екс-президент перебував під впливом представників російської влади (щоправда, з такою позицією не зовсім згодна прокуратура).
Врешті, у резолютивній частині вироку суд оголосив: «Віктор Янукович сприяв окупації Криму Росією, Віктор Янукович повідомляв неправдиву інформацію про гуманітарну катастрофу, усвідомлював наслідки своїх дій та давав Російській Федерації можливості для інтервенції. Віктор Янукович створював уявлення про легітимність дій РФ, надавав засоби і можливості для окупації півострова».
Вирок має вступити в силу за 30 днів від моменту його оголошення, якщо учасники судового процесу не подадуть апеляційних скарг. Представники колишнього президента одразу заявили, що зроблять це, тільки-но вивчать вирок.
У військовій прокуратурі журналістам пояснили: реалізація вироку не належить до компетенції прокурорів. Тому вони не можуть відповідати за те, хто і в які строки притягатиме Януковича до реальної відповідальності.
Разом із тим у військовій прокуратурі заявили, що вирок екс-президентові може стати частиною інших кримінальних проваджень. Зокрема, щодо росіян, причетних до ведення агресивної війни проти України. І не лише в українських судах.
«Цей вирок буде покладений в основу доказів та обвинувачення проти представників РФ, які причетні до розв’язання війни в Україні. І не лише в українських судах, а й на міжнародній арені.
Наприклад, у Святошинському райсуді Києва перебуває справа колишнього представника президента РФ Олега Белавенцева.
У Дніпровському райсуді Києва розглядають справу заступника головнокомандувача військово-морського флоту Росії Олександра Вітка, а також справу заступників міністра оборони РФ Дмитра Булгакова, Миколи Панкова та Олександра Федотенкова.
Оболонський райсуд розглядає провадження за обвинуваченням начальника берегових військ Чорноморського флоту Олександра Острікова, Голосіївський — справу заступника командира 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту Володимира Карпушенка», — розповів Руслан Кравченко. Водночас у прокуратурі поки що не уточнювали, у які з названих судових розглядів надаватимуть вирок Януковича як доказ.
Що ж до самого екс-гаранта, то навряд чи в найближчому майбутньому йому загрожують ґрати. За минулі п’ять років Москва не надто поспішала передавати його Україні чи сприяти в розслідуванні скоєних ним злочинів.
Натомість намагалася використовувати його як «легітимізатора» своїх дій в Україні. І навряд чи щось раптово змусить її передумати й повернути президента-втікача на Батьківщину. Позавчорашня прес-конференція — зайве тому підтвердження.
Однак навіть попри все це рішення Оболонського райсуду, поза сумнівом, історичне: Віктор Янукович став першим президентом, якого засудили за державну зраду. Врешті, саме завдяки суду громадськість мала змогу дізнатися подробиці окупації півострова п’ять років тому.
* * *
Разом із тим варто пам’ятати, що нині проти Януковича на різних стадіях — від слідства до судового розгляду — перебуває ще кілька справ, які з державною зрадою безпосередньо не пов’язані.
Зокрема, це — незаконне привласнення «Межигір’я» та «Сухолуччя». А ще — злочини часів Революції Гідності, зокрема скоєні 18–20 лютого; отримання гонорарів за книжки; конституційний переворот — себто рішення про повернення до Основного Закону 1996 року; ухвалення «диктаторських законів» 16 січня 2014-го...
Відтак сподіватимемося, що вирок у справі про державну зраду — лише перший із кількох за скоєні Януковичем злочини.

Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».