Вік­тор Вас­не­цов на­ро­див­ся у Вят­ській гу­бер­нії в 1848 ро­ці в ро­ди­ні сіль­сько­го свя­ще­ни­ка Ми­хай­ла Ва­си­льо­ви­ча Вас­не­цо­ва. Спо­сіб жит­тя цієї ве­ли­кої ро­ди­ни, ско­рі­ше, на­га­ду­вав по­бут се­ля­ни­на-се­ред­ня­ка. У той же час це бу­ла ши­ро­ко осві­че­на сім’я. Ба­га­то чи­та­ли, ма­лю­ва­ли, пи­са­ли ак­ва­рел­лю. Тут от­ри­ма­ли пер­ше ви­знан­ня ху­дож­ні на­хи­ли жи­во­пис­ця.

Природно, що його першими замальовками стали сільські пейзажі і мешканці його рідного села.
Краса природи і життя у селянському середовищі, багатого на фольклор, у сім’ї релігійній і високо духовній, де праця була природною нормою, все це формувало юного Васнецова.

У Цен­трі мис­тецтв «Но­вий ук­ра­їн­ський те­атр» три­ває твор­чий по­шук. Ці­ка­вим екс­пе­ри­мен­том те­ат­ру ста­ла ви­ста­ва «Ро­ле­ві іг­ри», яку за п’єсою серб­сько­го дра­ма­тур­га Бі­ля­ни Србля­но­вич «Сі­мей­ні іс­то­рії» по­ста­ви­ла Ма­рія Гру­ні­че­ва.

М. Грунічева — одна з провідних актрис Київського академічного театру «Колесо». За час роботи в театрі вона створила самобутні образи Вірочки («Місяць на селі» І. Тургенєва), Тоні («Гра на клавесині» Я. Стельмаха), Пеппі Амзель («Колишні справи» Й. Нестроя), Мег («Примадонни» К. Людвіга), Марії («Я чекаю тебе, коханий» Д. Фо і Ф. Раме), Катаріни («Приборкання норовливої» Францобеля) та інших героїнь.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЧИСЛЕННІ ТРУДНОЩІ І НЕГАРАЗДИ,

ПОВІТРЯНІ СИЛИ УКРАЇНИ ВСЕ ВПЕВНЕНІШЕ СТАЮТЬ НА КРИЛО

Пер­ші згад­ки про вій­сь­ко­ву авіа­цію да­тую­ть­ся да­ле­ким 1917 ро­ком, ко­ли піс­ля жовт­не­во­го за­ко­ло­ту в Ро­сії бу­ла про­го­ло­ше­на Ук­ра­їн­ська На­род­на Рес­пуб­лі­ка: на озбро­єн­ні вій­ська УНР бу­ли аеро­пла­ни, які за­сто­со­ву­ва­ли­ся про­ти біль­шо­ви­ків.
Але піс­ля її по­раз­ки й ут­во­рен­ня Ра­дян­сько­го Со­юзу ні про який роз­ви­ток вій­сь­ко­вої авіа­ції Ук­ра­їн­ської РСР не мог­ло бу­ти й мо­ви. Про­те укра­їн­ці зро­би­ли ве­ли­чез­ний вне­сок у ство­рен­ня і роз­ви­ток ВПС СРСР: на за­во­ді ім. О. Ан­то­но­ва бу­ли ви­го­тов­ле­ні ти­ся­чі лі­та­ків для вій­сь­ко­во-транс­порт­ної авіа­ції, а ти­ся­чі укра­їн­ців за­хи­ща­ли по­віт­ря­ні ру­бе­жі СРСР.

Про ши­ро­ко анон­со­ва­ну де­цен­тра­лі­за­цію та пе­ре­ва­ги укруп­нен­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад шля­хом їх­ньо­го об’­єд­нан­ня сьо­го­дні го­во­рять уже не так час­то, як ще рік то­му. Во­но й ро­зу­мі­ло: з пріо­ри­те­та­ми ви­зна­чи­ли­ся, вка­зів­ки на міс­ця спус­ти­ли, про­цес ні­би­то пі­шов. Але як?

За планом децентралізації на Полтавщині мають з’явитися біля шести десятків об’єднаних територіальних громад. Але на цей показник вийти поки не вдалося. Нині лише 15% сільських територій Полтавщини — це об’єднані територіальні громади.
Торік у регіоні створено всього 12 територіальних громад, в які об’єдналися 179 населених пунктів, де проживають понад 90 тисяч полтавців. Іще дві територіальні об’єднані громади з’являться цього року. У Полтавській ОДА кажуть, що до кінця 2016 року планують створити ще дев’ять об’єднаних територіальних громад.

Ни­ні в су­спіль­стві та екс­перт­но­му се­ре­до­ви­щі ак­тив­но об­го­во­рює­ть­ся ді­яль­ність онов­ле­но­го Каб­мі­ну. Че­рез 100 днів уже мож­на оці­ни­ти пер­ші ре­зуль­та­ти ро­бо­ти уря­дов­ців, до­сяг­нен­ня і не­вда­чі, про­ана­лі­зу­ва­ти на­пря­мок ро­бо­ти, зро­зу­мі­ти, чи справ­ди­лись очі­ку­ван­ня дер­жа­во­твор­чих змін, яких ви­ма­га­ють укра­їн­ці.

Європейці підтримують уряд зі стриманим оптимізмом, констатуючи, що можна було б зробити більше. При цьому відзначають рішучість прем’єра, з якою він наважився на суттєве підвищення газових цін і тепер намагається переконати українців, що ті ціни ринкові, й коли людям доведеться платити за комунальні послуги сповна, уряд із субсидіями допоможе.
Поки що вдалося переконати не всіх, хіба що якусь частину експертів. Інші, як з’ясували соціологи Фонду «Демократичні ініціативи» та Реанімаційного пакета реформ (РПР), посередньо оцінюють стоденну діяльність уряду.

На те­ре­нах дер­жав­них за­ку­пі­вель усе має змі­ни­ти­ся на кра­ще. При­най­мні так спо­ді­ваю­ть­ся уряд і пар­ла­мент, по­кла­да­ючи на­дії на За­кон Ук­раї­ни «Про пуб­ліч­ні за­ку­пів­лі», ухва­ле­ний 25.12.2015 р. Він вво­див­ся в дію по­етап­но: з 1 квіт­ня 2016 ро­ку — для цен­траль­них ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди та за­мов­ни­ків, що здійс­ню­ють ді­яль­ність в окре­мих сфе­рах гос­по­да­рю­ван­ня, і з 1 серп­ня 2016 ро­ку — для всіх за­мов­ни­ків.

Документ установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Його метою, сказано в преамбулі, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Очіль­ник МЗС Ні­меч­чи­ни не­дав­но зви­ну­ва­тив НА­ТО у «роз­ма­ху­ван­ні ша­бель­кою» у зв’яз­ку із за­гро­зою пов­но­масш­таб­но­го кон­флік­ту з бо­ку Ро­сії. В уря­ді Ні­меч­чи­ни спос­те­рі­гає­ть­ся ви­раз­на різ­ни­ця в по­гля­дах сто­сов­но зміц­нен­ня НА­ТО між дво­ма го­лов­ни­ми пар­ті­ями — хрис­ти­ян­ськи­ми де­мо­кра­та­ми і со­ці­ал-де­мо­кра­та­ми. Це має пря­мий зв’язок із пар­ла­мент­ськи­ми ви­бо­ра­ми у на­ступ­но­му ро­ці.

Варто нагадати, що командувач американської армії в Європі генерал Бен Ходжес недавно заявив в інтерв’ю для ВВС, що НАТО мусить уміти швидко перекидати війська, зваживши на загрози несподіваних дій Москви. Він підкреслив, що Росія становить єдину загрозу, яка може знищити цілі держави, у тому числі США, із застосуванням ядерної зброї. Також уже колишній командувач військ США в Європі, генерал Філіп Брідлав заявив: «Росія становить загрозу для існування Сполучених Штатів і всього Північноатлантичного союзу».

Китай готується до проведення на початку вересня зустрічі лідерів країн «Великої двадцятки», яка від осені 2008 року намагається знайти способи стимулювати розвиток світової економіки. У Пекіні триває серія зустрічей профільних міністрів, які за своєю спеціалізацією готують главам держав рекомендації для прийняття рішень на цьому саміті.
Повз увагу аналітиків не пройшло чергове військово-політичне зближення Китаю і Росії. Напередодні саміту «Великої двадцятки» Пекін і Москва планують проведення масштабних військово-морських навчань у неспокійних з військово-політичної точки зору водах Південно-Китайського моря. Така демонстрація, здається, знадобилася для отримання не лише політичних, а й економічних переваг.

На­віть не­спо­кій і чист­ки, які на­ра­зі три­ва­ють у су­сід­ній Ту­реч­чи­ні піс­ля про­ва­лу за­ко­ло­ту вій­сь­ко­вих, не мо­жуть змі­ни­ти фо­кус ува­ги гре­ків, які біль­ше за­не­по­ко­єні внут­ріш­ні­ми проб­ле­ма­ми. Ось уже шос­тий рік во­ни за­ли­шаю­ть­ся не­змін­ни­ми: ба­лан­су­ван­ня еко­но­мі­ки Гре­ції на ме­жі де­фол­ту, ри­зи­ки ви­хо­ду кра­їни із зо­ни єв­ро, спро­би мо­дер­ні­за­ції по­лі­тич­ної сис­те­ми кра­їни. На кож­ну з цих проб­лем на­ма­гає­ть­ся у мі­ру сво­їх скром­них мож­ли­вос­тей від­по­віс­ти прав­ля­ча пар­тія.

Зокрема, на пропозицію правлячої партії «СІРІЗА» парламент Греції частково змінив виборчий кодекс країни. Зокрема, було знижено мінімальний вік виборців. Право голосу надано грекам починаючи з 17 років. Натомість пропозицію скасувати автоматичний бонус у 50 мандатів для партії або коаліції, яка перемогла на виборах, депутати відхилили.

Дня­ми у сто­ли­ці Лао­су міс­ті В’єн­тьян від­бу­ла­ся 49-а кон­фе­рен­ція мі­ніс­трів за­кор­дон­них справ кра­їн — чле­нів Асо­ці­ації дер­жав Пів­ден­но-Схід­ної Азії (АСЕ­АН).

Наразі до АСЕАН входять десять країн Південно-Східної Азії: Таїланд, Індонезія, Сінгапур, Малайзія, Філіппіни, Бруней, М’янма, Лаос, В’єтнам, Камбоджа. Сумарно населення цих країн становить 560 мільйонів осіб, а обсяги торгівлі в межах АСЕАН перевищують 1,5 трильйона доларів США.
У вересні поточного року має відбутися саміт глав держав і урядів країн — членів АСЕАН. До нього підготовлено рішення, які стосуються пропозицій щодо територіальних суперечностей у цьому регіоні, екстремізму і тероризму, змін клімату, проблем біженців.