Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Інна Залізнюк, майстер народної творчості, дизайнер одягу в стилі етно, педагог, народилась на Житомирщині в сім’ї справжніх шанувальників українського народного мистецтва. Дівчинку з дитинства оточувала аура народного мистецтва, яка з роками переросла у велике захоплення творити своїми руками прекрасні народні вироби.
Вона — незмінний і один з найактивніших учасників виставок народного мистецтва всіх рівнів, вносить гідний вклад у справу збереження, розвитку і пропаганди народного мистецтва.
Інна Залізнюк відзначається надзвичайно активною громадянською позицією, під час революційних подій була координатором лінії «Житло для Євромайдану», подарувала легендарному козакові Михайлові Гаврилюку вишиту власноруч вишиванку. Й нині є активним учасником волонтерського руху, спрямованого на захист цілісності України.
Відвідувачі Національного музею українського народного декоративного мистецтва були зачаровані роботами заслуженого художника України Сергія Савченка.
Сергій Олександрович народився у 1949 р. в Одесі; у 1974-му закінчив Одеське художнє училище. На початку 1980-х приєднався до гурту одеських нонконформістів. Починаючи з 1990-х бере активну участь у багатьох виставках, фестивалях, бієнале в Україні та за кордоном.
Художник є одним із засновників одеської «Просвіти», «Південної громади», Народного руху України. Він належить до числа засновників творчих об’єднань «Мамай», «Човен», НАМ (Національна асоціація митців), є почесним членом Києво-Могилянської академії.
В експозиції представлено роботи оригінальної графіки — живопис на папері у форматі вільної змішаної техніки та природні об’ємні форми — таракуци (різноформні гарбузи) у техніці поліхромного розпису.
Художній проект Олени Голуб, представлений нею в галереї «Майстерня» (Будинок художника), має красномовну назву «Вторгнення». Буремні події останніх місяців надихнули мисткиню на створення самобутньої серії картин, що є її принциповим протестом проти лиха війни, спричиненого людською агресією, жадібністю та нерозсудливістю.
Олена Голуб, художниця й теоретик мистецтва, прагне розширити його можливості, залучаючи винаходи сучасних напрямів. Її творчий метод зрушує акцент із візуальної на інформативну складову художнього зображення. Тому зі станкової графіки та живопису мисткиня перейшла до цифрових носіїв і мішаної техніки. Географічну й стильову віддаленість зображуваних фрагментів вона моделює на площині аркуша або екрана монітора, створюючи ментальні конструкції.
Милуючись роботою полтавських килимарок, М. В. Гоголь казав, що їхні квіти нагадують птахів, а птахи нагадують квіти. Казкові квіти-птахи продовжують жити на решетилівських килимах, що й можна побачити на виставці творів заслуженого майстра народної творчості України, викладача Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Олександра Олексійовича Бабенка, яка відбувається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
Творчість автора багатогранна: килимарство, гобелен, художня вишивка, малярство на склі, монотипія, акварельний та олійний живопис. На виставці представлено кращі роботи О. Бабенка, виконані з вовни в техніці ручного килимарства, ескізи до творів, авторські вишиті рушники.
Для шанувальників творчості чудової актриси, народної артистки України Ади Роговцевої новий театральний сезон став справжнім святом. Нещодавно репертуар Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» поповнила вистава «Схоже на щастя» за п’єсою П’єра Пальмада та Крістофа Дютюрона «Втікачки», в якій найвідоміша сучасна українська виконавиця грає одну з головних ролей.
«Усіма ролями я намагаюся алегорично перевірити головний девіз свого життя — за будь-яку ціну зберігати людську гідність. А раз я жінка, то ще й гідність жіночу. У новій ролі у мене є можливість поговорити про вірність і невірність, про цілеспрямованість, про те, що в жодному разі не можна поступатися своєю честю та гордістю. Життя змінює лише обстановку навколо мене, а характер мій не змінюється», — розповіла Ада Миколаївна.
Напевне, у різні періоди життя будь-яка людина дасть іншу відповідь на запитання: «На що схоже щастя?» Але скільки б не було людині років, які б характер та уподобання вона не мала, проте майже кожна з упевненістю відповість, що самотність — це нещастя.
«Колектив ДП «Антонов» і всі, кому не байдужа доля вітчизняного авіабудування та перспективи його розвитку, сподіваються, що керівництво України та уряд попри всю нинішню зайнятість турботами, пов’язаними з подіями в Криму та на сході нашої держави, все ж захистять від неправомірних нападок одне з найбільших і найпотужніших у нашій країні й широко відоме у світі державне підприємство». Так завершувався опублікований у «Демократичній Україні» 29 серпня 2014 року матеріал під заголовком «Антоновці створюють новий літак і захищають підприємство».
На жаль, описана у цій статті ситуація восени отримала тривожне продовження, яке нині породжує низку небезпідставних запитань.
Кому вигідне таке неподобство?
Нагадаємо читачам, що в тій серпневій публікації нашої газети йшлося не лише про складання дослідного зразка нового транспортного літака Ан-178, а й перш за все про намагання певних сил тим чи іншим чином взяти під свій контроль флагман українського авіабудування.
Експерти Фонду Фрідріха Наумана в рамках спільного проекту з компанією Berlin Economics, яка впродовж багатьох років консультує уряд України та Нацбанк із широкого кола питань економічної політики та розвитку фінансового сектора, провели масштабне дослідження у сфері українського малого та середнього бізнесу.
Команда міжнародних експертів аналізувала статистичні дані урядових та неурядових дослідних організацій, спілкувалася з політиками, урядовцями, науковцями, бізнесменами, податковими юристами, бізнес-асоціаціями, експертами фінінституцій та міжнародних організацій. І зробила висновки, що малі та середні підприємства (МСП) відігравали важливу роль у процесі перетворень в Україні починаючи з 1990 року.
Але впродовж десятиліть сектор МСП отримував недостатньо уваги від держорганів. Економічні та правові умови діяльності малого і середнього бізнесу гірші, ніж у світі. Немає послідовної державної політики розвитку МСП. Вона обмежувалася запровадженням стимулів та пільг для мікропідприємств. Така політика не враховує потреб, проблем і перешкод, з якими стикаються орієнтовані на зростання компанії.
Нині волонтерів, котрі, допомагаючи українському війську, демонструють взірець патріотизму та небачені ділові риси, скрізь згадують добрим словом. Як самі бійці на передовій, так і їхні рідні, котрі розуміють, що без цих небайдужих і мужніх людей події на сході країни розгорталися б за найгіршим сценарієм.
Бойові дії, які, вочевидь, розтяглися в часі, продемонстрували українському суспільству безпорадність військового керівництва в забезпеченні бодай мінімальних потреб армійських підрозділів. Не кажучи вже про тих, хто воює у складі добровольчих батальйонів, де патріоти виживають виключно завдяки допомозі волонтерів.
Дивно, але тим, хто протистоїть сепаратистам, бракує всього: зброї, боєприпасів, пального, харчів, одягу тощо. Але найсильніше ятрять душу повідомлення про погане медичне обслуговування військовиків, котрих поранили та скалічили на полі бою.
Через нестачу ліків, перев’язувального матеріалу, незадовільні побутові умови у військових госпіталях вони часто не отримують медичної допомоги в повному обсязі. Волонтери й тут підставили свої плечі, поклавши на себе тягар забезпечення медичних закладів, де лікують жертв так званої гібридної війни...
На думку американського експерта Марка Сейпа, Захід повинен зробити висновки з періоду холодної війни для створення ефективної стратегії стримування Росії. Він попередив, що Москва вкотре стала «виразною загрозою біля воріт НАТО».
Подібні заяви і заклики супроводжуються суперечками про зони впливу між Заходом і Росією та першими кроками держав НАТО, таких як Польща, спрямованими на зміцнення східного флангу альянсу. Ставка у геополітичній грі стала надзвичайно високою — йдеться про формат системи безпеки на європейському континенті та долю самого альянсу.
У статті для видання Defense One Марк Сейп звертає увагу НАТО на необхідність висновків із періоду холодної війни, щоб «зупинити російську агресію». Експерт Атлантичної ради (Atlantic Council) підкреслив збільшення Росією витрат на армію у ситуації зменшення кількості солдатів в європейських державах. Москва у зв’язку з українською кризою відправила на свій східній кордон 130 тисяч солдатів, 1200 танків і 700 військових літаків. Відповіддю Заходу на такі дії Кремля повинно бути збільшення військової присутності НАТО у Центрально-Східній Європі.
Він став легендою ще за життя попри серйозні плями у його шпигунському життєписі. На рахунку одного з найкращих агентів Ізраїлю— і найбільший провал в історії Моссаду.
На почесному місці у тель-авівському домі колишнього офіцера Моссаду Майка Харарі, який помер два місяці тому, висить у рамі беретта з глушником. Він отримав цей пістолет від колег, коли після 37 років служби вийшов на пенсію. Саме такі пістолети до середини 70-х років були основною зброєю ізраїльської закордонної розвідки.
Беретта Харарі була винятковою — з неї він убив першого терориста з палестинського «Чорного вересня». Але як згадує ізраїльський журналіст Ронен Бергман, 87-річний Харарі не погодився сфотографуватися на її фоні, коли у квітні нинішнього року дав своє останнє інтерв’ю. «Ми ніколи не були вбивцями, робили лише те, що мусили для захисту Держави Ізраїль», — заявив він.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».