Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Сiчень 22, 2019

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Сiчень 2019 13:49

Усе буде стенд-бай!

Rate this item
(0 votes)

Між­на­род­не рей­тин­го­ве агент­ство Moody’s під­ви­щи­ло су­ве­рен­ний рей­тинг на­шої кра­їни, під­ня­ло рей­тинг емі­тен­ту та пріо­ри­тет­них не­за­без­пе­че­них об­лі­га­цій уря­ду з по­зи­тив­но­го до ста­біль­но­го.

В Агентстві зазначають, що рейтинг України був підвищений з урахуванням того, що наша держава відновила співпрацю з МВФ, підписала нову програму кредитування стенд-бай.

До того ж експерти Агентства очікують позитивних результатів від реформ і відзначають підвищення стійкості України на тлі конфлікту з Росією.
МВФ не тільки схвалив нову програму допомоги для України, але й надіслав їй перший транш. Програма, яка триватиме 14 місяців, передбачає позику у 3 млрд 900 млн дол. Перший транш у розмірі 1 млрд 400 млн дол. надійшов в Україну 21 грудня. Наступні транші надходитимуть після виконання вимог угоди про співпрацю.
Загалом ідеться про чотири пріоритетних завдання. Зокрема, необхідно продовжити консолідацію бюджету для подальшого зменшення держборгу. Тож уряд зобов’язався впродовж року не підвищувати зарплати держслужбовцям, натомість спрямувати кошти на сферу безпеки й розбудову інфраструктури.
Важливим завданням є зниження інфляції й збереження гнучкого курсу валюти. У Нацбанку вважають, що включення цих показників до суттєвих критеріїв означає, що МВФ вірить у спроможність України знизити інфляцію до 5% й підтримувати її на цьому рівні тривалий час. Експерти ж нагадують, що 2018 року інфляція перевищила 11%.
Серед пріоритетних завдань — посилення фінансового сектора й відродження банківського кредитування. У Нацбанку розраховують на зростання темпів кредитування у 2019 році, про це заявила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова. За її словами, у 2018-му кредитування населення зростало високими темпами, сягнувши майже 40% (лідирували споживчі позики).
До того ж у НБУ прогнозують рекордну за десять років прибутковість банківської системи: за десять місяців 2018-го банки отримали майже 15 млрд грн прибутку.
Нагальним завданням є вдосконалення адміністрування податків. Експерти МВФ зазначають, що у попередні роки українська влада за підтримки міжнародного співтовариства успішно відновила макроекономічну стабільність.
Підписання нової угоди з МВФ стало опорою для поточної економічної політики й сприятиме ще більш стійкому зростанню економіки. У 2019-му МВФ прогнозує зростання нашої економіки на 2,7%, а у 2020-му — на 3%.

Очі­ку­ван­ня й ре­зуль­та­ти
Позитивний ефект від першого траншу позики МВФ став відчутним уже 21 грудня. Тоді міжнародні резерви нашої держави збільшилися до 20 млрд 100 млн дол. і сягнули п’ятирічного максимуму. Востаннє такий рівень був зафіксований у січні 2014-го, зміцніла й нацвалюта.
Суттєва допомога надійшла в кінці року не тільки від МВФ: Світовий банк ухвалив рішення про надання Україні фінансових гарантій на 750 млн дол. А Єврокомісія виділила 54 млн євро на підтримку енергоефективності країни.
Все це дає змогу уряду з впевненістю дивитись у майбутнє, вважає міністр фінансів Оксана Маркарова. Гроші Фонду поповнили резерви НБУ, гарантії Світового банку допоможуть узяти недорогі кредити на світових ринках капіталу. Тож є надія, що у 2019-му країна матиме фінансову стабільність.
Тим часом Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило втішні дані щодо детінізації економіки. Рівень тіньової економіки у другому кварталі 2018-го знизився в країні на 1%, за рік — на 3% і нині становить 32% офіційного ВВП.
Як зазначають у Мінекономрозвитку, тіньовий сектор скоротився завдяки збереженню головних ознак макроекономічної стабільності й дотримання НБУ стратегії інфляційного таргетування.
А також завдяки створенню сприятливих умов для бізнесу, про що свідчить збереження високого рівня ділової активності підприємців і покращення їхніх очікувань.
Детінізацію економіки підштовхували й збережені тенденції до економічного зростання в умовах прискореного інвестування іноземних компаній і підвищення споживчого попиту населення.
Деякі політики й експерти запевняють, що нова угода з МВФ — це фінансовий зашморг для нинішнього і наступних поколінь українців. У 2019-му Україна має виплатити понад 400 млрд грн за зовнішніми кредитами (8 млрд дол. — за запозиченнями і майже таку ж суму — за обслуговування кредитів). Ці гроші передбачено у держбюджеті, тож вони не будуть спрямовані на підвищення добробуту людей.
Аналітики зауважують, що МВФівський зашморг має опинитися не на шиях простих українців, а на шиях бюрократів, корупціонерів, олігархів. Адже МВФ не просто позичає кошти на вигідних умовах, а ще й вимагає від України реформ.

Ре­ор­га­ні­за­ція
Під тиском МВФ Кабмін схвалив допрацьовану постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби шляхом поділу на Державну податкову службу та Державну митну службу. Як уважають в уряді і в МВФ, поділ ДФС на дві служби є важливим кроком на шляху до побудови якісної системи адміністрування податків і зборів.
Реформа ДФС створить підґрунтя для демілітаризації податкових органів, покращить якість сервісів, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів.
До підпорядкування Державної податкової служби увійдуть податкові інспекції та податкова міліція. Координуватиме діяльність двох новостворених служб Міністерство фінансів.
Утім, деякі експерти переконані, що рішення про поділ ДФС на податкову й митну службу суто політичне й продиктоване інтересами представників політичної еліти, які дотичні до його ухвалення.
Це — косметична реформа, зауважують інші, але вона полегшить управління цими структурами. На нашій митниці багато бюрократії, її процедури треба лібералізувати, прискорити, здешевити.
У Меморандумі з МВФ ідеться про підвищення ефективності податково-митного адміністрування, тож деякі аналітики очікують жорстких дій від податкової і митної служб.
Інші нагадують про досвід Грузії, де була проведена ефективна реформа митниці. Відтак розмитнення товарів на ній проходить швидко й дешево, а збори до бюджету зросли.

Приватизація
Не забув МВФ і про українську приватизацію, вимагає її прискорення. Тож уряд запланував продати у першій половині 2019-го «Центренерго», кілька вугільних компаній, підприємство «Індар» та київський «Президент-готель».
Експерти кажуть, що це правильно. Державні підприємства — це годівниця для певних осіб, розплідник корупції й бюрократії, їхнім керівникам вигідно покривати з держбюджету непомірні витрати й збитки. Приватний власник не крастиме у себе.
Але процес приватизації держмайна у багатьох людей викликає скептицизм, а то й обурення. У ньому розквітли договірні схеми, дороговартісні об’єкти продаються за мізерні кошти.
Звичайні люди долучитися до приватизації не можуть. Як і солідні міжнародні інвестори, які могли б розвивати придбане підприємство. Якби приватизація була прозорою, чесною і у ній могли брати участь звичайні українці, купуючи цінні папери виставлених на продаж підприємств, вона позитивно вплинула б на економіку країни.
У 2018-му плани великої приватизації провалилися, практично всі конкурси з продажу великих підприємств перенесено на 2019-й. Від продажу понад 100 малих об’єктів до держбюджету надійшло 173 млн грн.
«Укроборонпром» сформував перелік підприємств для подальшої приватизації. Це — непрофільні підприємства, які займаються випуском продукції цивільного призначення чи припинили своє виробництво.
Експерти зазначають, що велика приватизація загальмувалася, бо зміни до законодавства, введені останніми роками, не працюють. Двічі не могли продати Одеський припортовий завод, хоча двічі вдавалися до законодавчих змін, аби запустити цей процес.
Потім готували до продажу «Центренерго» і знову вносили зміни до закону, навіть стартову ціну визначили у 6 млрд грн. На жаль, зміни до законів пишуть не фахівці з приватизації, а іноземні експерти, які не дуже розуміються на українських реаліях, тож їхні поради в нашій країні не працюють.
«Центренерго» є ласим об’єктом для інвесторів, адже це один із найпотужніших виробників тепла й електроенергії, є суперприбутковим підприємством з урахуванням тарифів на електрику. Стратегічного інвестора мав знайти іноземний інвестрадник (польська філія компанії «Ернст енд Янг»).
Його послуги коштували державі 3 млн дол., урядовці запевняли, що завдяки такому раднику вдасться провести цивілізовану приватизацію. Результат дорадчої діяльності виявився нульовим — із п’яти претендентів на купівлю «Центренерго» залишилися два із сумнівною репутацією.
За білоруською компанією, як виявилося, стоїть російський капітал, тож конкурс визнали недійсним. Тепер другий претендент на «Центренерго» — власник компанії «Укрдонінвест» Віталій Кропачов хоче судитися з Фондом держмайна. Він упевнений, що може придбати «Центренерго» попри те, що не зміг пояснити, звідки у нього гроші на таку покупку.
В. Кропачов з’явився на вугільному ринку після Революції Гідності, хто за ним стоїть, достеменно невідомо. Але навіть якби його допустили до конкурсу, той усе одно б не відбувся, бо згідно з постановою Кабміну у конкурсі мають брати участь як мінімум два покупці.
Тож заяви В. Кропачова про судові наміри свідчать про незнання правил приватизаційного процесу, юридичне невігластво чи просто блеф. ФДМУ не допустив «Укрдонінвест» до конкурсу, бо у нього не було копії виписки з Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців і копії довідки про включення до Єдиного реєстру підприємств і організацій України.
До того ж у ФДМУ дійшли висновку, що у пакеті документів «Укрдонінвесту» немає інформації про джерела коштів для купівлі «Центренерго».
Позаторік «Центренерго» спрацював із прибутком, 2018-го обвалив чистий прибуток у чотири рази. Не виключено, що так його керівництво готувалося до приватизації, адже збитковість зменшує ціну об’єкта. При повторному конкурсі ціна теж упаде. До того ж головна вимога інвестрадника до конкурсу — менша ціна.
Експерти вважають, що зараз у світі немає компаній, які б зацікавилися «Центренерго», бо наша економіка у занепаді, триває війна з агресивною сусідкою.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».