Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 15, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 30 Листопад 2018 11:36

Мери – за економічне зростання

Rate this item
(1 Vote)

Важ­ли­вість ро­лі міс­це­вих ор­га­нів вла­ди у ви­яв­лен­ні й ви­рі­шен­ні склад­них проб­лем у сфе­рі стій­ко­го роз­вит­ку, еко­но­мі­ки й клі­ма­ту все час­ті­ше ви­зна­єть­ся кра­їна­ми ЄС і кра­їна­ми Схід­но­го парт­нер­ства, до яко­го вхо­дять Азер­бай­джан, Бі­ло­русь, Вір­ме­нія, Гру­зія, Мол­до­ва, Ук­раї­на.

При розробці політики у ЄС керуються принципом субсидіарності, визнаючи при цьому необхідність вирішення місцевих проблем на місцях. Саме тому одним із ключових пріоритетів підтримки, яка надається ЄС країнам Східного партнерства, є децентралізація, адже вона дозволяє місцевим органам влади виробляти власні рішення на шляху до стійкого економічного зростання.

Такий підхід виявився успішним щодо дій у сфері енергетики й клімату, які вживалися на місцевому рівні, а також економічного розвитку у рамках проектів «Угода мерів із клімату й енергії» та «Мери за економічний ріст», які були ініційовані й фінансовані ЄС.
Угода мерів стартувала у 2008 році, її вже підписали 7 тис. місцевих органів влади в усьому світі. З 2011-го ця ініціатива активно просувається на схід — 368 міст із країн Східного партнерства приєдналися до неї.
Підписанти добровільно зобов’язалися підвищити енергоефективність своїх міст, скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 року і на 30% — до 2030-го, а також збільшити використання енергії з відновлювальних джерел.
Одним із важливих документів, який має розробити й запровадити кожний підписант угоди мерів, є План дій зі стійкого енергетичного розвитку й клімату (ПДСЕРК). Він визначає заходи, які муніципалітет повинен вжити для виконання зобов’язань, взятих при підписанні євроініціативи.
Малі й середні муніципалітети країн Східного партнерства мають обмежені фінансові й технічні ресурси для втілення ПДСЕРК, тож ЄС через Програму CoM-DeP у першій фазі підтримав 22 підписантів «Угоди мерів» із п’яти країн у процесі запровадження ними проектів, уключених до ПДСЕРК (19 демонстраційних проектів).
Усі проекти CoM-DeP спрямовано на підвищення енергоефективності муніципальної інфраструктури — термореновацію будівель, модернізацію систем центрального опалення, транспорту, вуличного освітлення, водопостачання й очисних споруд.
Бюджет Програми становить 16,9 млн євро, з них сума виділених ЄС грантів сягає 14,2 млн євро. За умовами грантового контракту всі проекти повинні передбачати співфінансування не менше 20% загального бюджету.
Пла­ни і здо­бут­ки
В Україні «Угоду мерів із клімату й енергії» підписали 239 міст, в яких мешкає 21,4 млн людей, тобто 49% загальної кількості населення країни. Кожний другий українець живе у містах-підписантах угоди.
Зменшити викиди СО2 на 20% до 2020 року вирішили 119 міст, а 120 — на 30% до 2030-го. Вже розроблено 99 планів дій зі стійкого енергетичного розвитку й клімату, затверджено 67.
Очікується, що впродовж року на 17,1 млн т зменшаться викиди вуглекислого газу завдяки скороченню вихлопів нових авто, висадженню дерев, заміні звичайних лампочок на енергоощадні. Планується економити в рік 38,6 млн МВт енергії, зокрема 3,7 млн — у домогосподарствах.
Для надання допомоги муніципалітетам-підписантам у ході втілення демонстраційних проектів була створена команда підтримки з міжнародних і місцевих експертів. Вони регулярно консультуватимуть місцеву владу, проводитимуть тренінги, вебінари, надаватимуть загальні й технічні рекомендації.
У нашій країні реалізуються 17 демонстраційних проектів, загальна сума запланованих інвестицій — 4606 млн євро, 22% яких планується вкласти в оновлення системи централізованого теплопостачання, 36% — у модернізацію житлового сектора, 17% — у модернізацію громадських будівель, 9% — у промисловість, 8% — у виробництво енергії на місцевому рівні, 5% — у транспорт.
Завдяки підтримці ЄС у Вознесенську була проведена комплексна термомодернізація лікарні й поліклініки, у Голій Пристані й Славутичі — енергоефективна санація шкіл і дитсадків, у Долині — термомодернізація 30 житлових будинків, а також створено комунальний центр енергоаудиту.
Дві школи і два дитсадки утеплені у Жмеринці, у Жовкві модернізовано муніципальну котельню й дитсадок, у Конотопі — гімназію й дитсадок, у Краматорську — тягову підстанцію міського електротранспорту.
Мешканці Мени завдяки європідтримці відтепер мають нову систему вуличного освітлення, а жителі Нововолинська — оновлену систему центрального опалення й утеплену школу. Реконструкція вуличного освітлення й модернізація теплопостачання пройшла у Самборі та Жовкві.
Ро­зум­ні стра­те­гії
Активно діє і європейська ініціатива «Мери за економічний ріст», яка була представлена у жовтні 2016-го на конференції високого рівня в Єревані. Суть ініціативи — у наданні підтримки мерам і муніципалітетам, які вирішили втілювати розумні стратегії місцевого економічного розвитку, спрямовані на зростання ВВП на душу населення і на створення робочих місць.
Ця ініціатива пропонує сучасний підхід до управління місцевим економічним розвитком, який виявився успішним у всьому світі і в ЄС. У його основі лежать важливі висновки.
У них зазначається, що три чверті робочих місць у світі створюються у приватному секторі. Його зростання є передумовою до широкого економічного і соціального розвитку та підвищення рівня зайнятості. Кожний регіон, населений пункт, місто мають свої конкурентні переваги, які можуть використовуватися для зростання, розвитку й підвищення зайнятості.
Зростання і розвиток обумовлені різними глобальними факторами, але при цьому залежать від дій місцевої влади. Інвестори вкладають гроші лише у регіони зі сприятливими для них умовами. При прийнятті інвестрішень звертають особливу увагу на «місцеву специфіку».
Зокрема — на зв’язки із зовнішніми ринками, трудові, земельні ресурси і ключові об’єкти інфраструктури, відкриті до співпраці місцеві органи влади, якісні місцеві послуги, високий рівень життя. Багато з цих факторів формуються завдяки правильним діям місцевої влади.
Зростання конкурентоздатних і затребуваних галузей промисловості і сфери послуг на місцях із часом може призвести до підвищення вартості товарів і послуг, які виробляються на певній території й реалізуються за її межами.
Це зростання також зумовлено інвестиціями й спрямовано на підвищення ефективності, стимулює продуктивність праці. Воно надає додаткові фінансові й трудові ресурси для розвитку, які можуть бути спрямовані на розширення спектра соцпослуг, підвищення якості життя і розвиток людського потенціалу.
Значною мірою зростання забезпечують заходи, ініційовані місцевими громадами «знизу-нагору», забезпечені місцевими ресурсами (трудовими, природними, культурними), доповнені історичними й географічними перевагами.
Це в основному стосується таких секторів, як туризм, сільське господарство й харчова промисловість, економіка знань і творчі галузі, місцеві ремесла, послуги у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, дрібне промвиробництво, яке використовує місцеві сировинні ресурси і способи переробки.
Успіх місцевого економічного розвитку засновано на державно-приватному партнерстві. Місцеві органи влади і бізнес є головними учасниками місцевого економічного розвитку. Свою роль у ньому відіграють і громадські організації.
Зростання місцевих конкурентоздатних галузей виробництва і послуг створює можливості й умови для розвитку роздрібної торгівлі, сфери споживання, будівництва, місцевих галузей, сприяючи підвищенню рівня зайнятості.
Успіх породжує новий успіх, роблячи території більш привабливими для життя й роботи, туризму та інвестицій. Позитивний імідж викликає підвищений інтерес до проектів, які реалізуються на подібних територіях. Ці м’які фактори створюють сприятливі умови для підприємництва та інвестицій і, як наслідок, стимулюють зайнятість.
У сучасній економіці ключовими факторами зростання і розвитку є не природні й географічні умови, а ефективна організаційно-управлінська структура, процеси створення нових знань, якісна освіта й інновації. Місцева влада має опікуватися цими процесами.
Оцін­ка про­гре­су
Учасники міжнародної конференції «Муніципалітети за стійкий ріст», яка нещодавно проходила у Києві, мали змогу оцінити прогрес у реалізації важливих ініціатив ЄС «Угода мерів із клімату та енергії» та «Мери за економічний ріст», проаналізувати взаємозв’язок між кліматом, енергетикою й економічним розвитком, а також обговорити перспективи підтримки ЄС стійкого зростання на місцевому рівні.
За словами віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, у рамках децентралізації органам місцевого самоврядування делегували повноваження, ресурси й відповідальність. «Таким способом посилюємо місцеві громади, надаємо можливості самостійно визначати стратегії розвитку, залучати інвесторів, реалізовувати інфраструктурні проекти, впевнено йти до сталого зростання.
У муніципалітетах працюють нові менеджерські команди, з новими можливостями, ресурсами й підходами до управління, які формують нову європейську систему менеджменту у всій країні».
Геннадій Зубко зазначив, що потужним фінансовим інструментом посилення громад є фінансова децентралізація та державна підтримка.
«Україна увійшла до найбільш фінансово децентралізованих європейських країн. Місцеві бюджети вже перевищують 52% консолідованого бюджету країни. Державна підтримка регіонального розвитку порівняно з 2014 роком зросла у 39 разів.
Це нові можливості для створення доступних і якісних послуг для жителів громад у сфері медицини, освіти, адмінсервісу. За підтримки європейських партнерів Україна проводить реформи, Україна змінюється і стає країною, де забезпечення високої якості послуг та високої якості життя громадян є найвищим державним пріоритетом», — сказав урядовець.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підкреслив: «Сталий, зелений, низьковуглецевий розвиток міст і громад — це світова тенденція і майбутнє, яке ми повинні збудувати. Вже зараз в Україні починають працювати інструменти, які дозволять перейти на цю модель розвитку.
Це — стратегічна екологічна оцінка і Стратегія низьковуглецевого розвитку. Маємо навчитись їх належно використовувати, аби якнайшвидше побачити й відчути зміни».
У рамках панельних дискусій учасники конференції говорили про те, як муніципалітети можуть вирішувати проблеми, пов’язані зі змінами клімату, підвищенням енергоефективності та побудовою динамічної місцевої економіки. Представники міст, які впроваджують енергоефективні проекти, поділилися кращими практиками й власним досвідом у вирішенні глобальних проблем через локальні рішення.
Ре­аль­ні успі­хи
Заступник мера міста Долина Володимир Смолій розповів, що керівники цього містечка підписали Угоду мерів у 2009-му. Через два роки розробили план дій стійкого енергорозвитку, де поставили мету до 2020-го зменшити викиди СО2 на 21% порівняно з 2010-м.
Але без модернізації житлового фонду досягти мети було нереально. Адже у Долині 52% енергоресурсів споживають багатоквартирні будинки. Три роки тому у місті почали впроваджувати з допомогою ЄС «Демонстраційний проект», націлений на енергозбереження.
Долину європейці вибрали з двох міст, які наважилися взятися за модернізацію житлових будинків. Це надто складно. Та долинівська мерія вирішила не упускати шансу й спробувати підвищити енергоефективність житлового сектора, поліпшити комфорт у квартирах містян.
Тоді ціна на газ була невисокою, держава не давала теплих кредитів, про створення Фонду енергоефективності лише мріяли. Мешканці багатоквартирок уважали: те, що є у їхніх квартирах, — їхня власність, позаквартирні площі — власність ЖЕКу, міста чи держави.
Найбільше нарікань отримувала мерія, бо найближче до людей. Від неї люди хотіли отримати якщо не фінансову допомогу, то хоч тлумачення того, як діяти, аби підвищити енергоефективність будинків.
У рамках «Демонстраційного проекту» у Долині не просто утеплили 30 житлових будинків, а намагалися створити модель того, як можна буде втілювати середні й тривалі програми модернізації житлового фонду.
Почали з аналізу енергоефективності будівель, спілкування з людьми, з прийняття колективних рішень, подання заяв, механізму співфінансування. Потім підключили контроль за виконанням модернізаційних робіт та експлуатацією будинків після реалізації проекту.
На першому етапі треба було упевнитися, чи дійсно будинки варто утеплювати, чи справді енерговитрати у них надвеликі. Потім ознайомити мешканців з енерговисновками і розвіяти міф про те, що раніше якісно, надійно зводили будинки.
На жаль, енергоефективними старі будівлі назвати не можна. Адже вони втрачають багато тепла через погане стикування вікон і стін. Рішення про термомодернізацію будинку слід приймати колегіально на зборах мешканців. Аби воно було позитивним у рамках проекту, створили на базі комунального підприємства центр енергоаудиту.
Він ще матиме багато роботи після завершення проекту. Забезпечили центр базовим устаткуванням для спрощеного енергообстеження будинків — термозйомки, розрахунку даних, паспортизації будівлі.
У першому півріччі 2015-го провели 35 зборів мешканців багатоквартирок, пояснювали, що їхні помешкання неенергоефективні, якщо їх утеплити, можна зекономити газ і зберегти сімейний бюджет.
Ця кампанія була складною, люди вагалися, позитивні рішення приймали рідко. Місцева влада не обирала будинків для термомодернізації, вирішила провести відкритий конкурс. Для участі у ньому треба було зібрати невеликий пакет документів.
Після оголошення конкурсу зі 100 долинівських будинків у ньому взяли участь 15 активних і готових до змін. У більшості діяли ОСББ, їхні лідери брали на себе відповідальність. Для участі у проекті вибрали 13 будинків.
Більшість долинчан не вірили в успіх проекту. Але як тільки перший шар мінеральної вати був приклеєний до стіни учасника проекту, мешканці сусідніх багатоквартирок почали активно телефонувати до міськради й цікавитися, коли оголосять черговий конкурс із термомодернізації.
Згодом було подано 35 заявок, вибрали 17 і закрили проектну квоту. Проект був демонстраційним. Його завдання — не утеплення всіх долинівських будинків, а демонстрація того, як можна приймати розумні спільні рішення і турбуватися про енергоефективність.

Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».